Мокієнко Федір Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Васильович Мокієнко
Федір Васильович Мокієнко
Голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих
29 червня 1944 — 2 лютого 1946
Попередник: Леонід Лебедь
Спадкоємець: Федір Чеботарьов
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський хіміко-технологічний інститут
Народження: 19 березня 1910(1910-03-19)
Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть: невідомо
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Автограф: Fedir Mokiienko Signature 1944.png
Нагороди:
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1943 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден Червоної Зірки  — 1943

Медіафайли у Вікісховищі?

Мокі́єнко Фе́дір Васи́льович (19 березня 1910(19100319), Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія — ?) — український радянський державний діяч, голова виконкому Київської міської ради депутатів трудящих у 19441946 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Кобеляки (нині Полтавська область) у родині робітників. Працював на цукровому заводі, вчився у ФЗУ, згодом — на комсомольській роботі. Член комуністичної партії з 1931 року. Під час колективізації направлений уповноваженим до Смілянського району Черкаської та Ставищенського району Київської областей, де особисто провадив насильницькі дії проти тамтешніх селян.

У 19291934 роках навчався у Київському хіміко-технологічному інституті, по закінченні якого працював на будівництві Лохвицького заводу безводного алкоголю, начальником відділу капітального будівництва Спиртотресту у Києві. Брав активну участь у партійній діяльності. 1938 року переїхав до Києва, де працював на відповідальних посадах у Київському обкомі КП(б)У, згодом обраний секретарем обкому КП(б)У.

На початку німецько-радянської війни керував будівництвом Київського укріпрайону та військових аеродромів. Як політпрацівник брав участь у військових діях у складі 5-ї армії Південно-Західного фронту. Воював також під Москвою, на Кавказі, брав участь у вигнані нацистських окупантів з України, був нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки. 1943 року відкликаний для партійної роботи, став 2-м секретарем Київського міського комітету КП(б)У і членом бюро обкому та міськкому.

У червні 1944 року був затверджений головою виконкому Київської міської ради. Займався відновленням міського господарства після війни. 2 лютого 1946 року був звільнений з посади та призначений заступником секретаря Київського обкому КП(б)У. У 1947 році повернувся на робуту у виконком першим заступником голови. З 1953 року керував обласним управлінням легкої, місцевої та харчової промисловості. У липні 19561958 роках — заступник голови Київського облвиконкому. Пізніше працював управляючим трестами «Сахспецбуд», «Київоблмістпром», директором Київського лакофарбного заводу, заступником начальника ВО «Укрлакофарба».

Джерела[ред. | ред. код]