Гринько Григорій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Федорович Гринько
Григорій Федорович Гринько
Прапор
3-й Нарком фінансів СРСР
18 жовтня 1930 — 16 серпня 1937
Попередник: Микола Брюханов
Наступник: Влас Чубар
Голова Київського губернського виконкому та Київської міської ради
серпень 1923 — липень 1925
Попередник: Ян Гамарник
Наступник: Пантелеймон Свистун
Нарком освіти УСРР
1920 — 1923
Голова Держплану УСРР
1923 — 1924
 
Партія: КП(б)У1919)
Національність: українець
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Народження: 18 (30) листопада 1890(1890-11-30)
Штепівка, Лебединський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть: 15 березня 1938(1938-03-15) (47 років)
Московська область, Російська РФСР, СРСР
Автограф: Автограф

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Гринько́ Григо́рій Фе́дорович (18 [30] листопада 1890(18901130), Штепівка, Лебединський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 15 березня 1938, Московська область, Російська РФСР, СРСР) — радянський політичний і державний діяч. Жертва сталінських репресій.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині службовця. Навчався на історико-філологічному факультеті Харківського й Московського університетів, але жоден з них не закінчив, 1913 року був виключений із Московського університету за участь у студентських заворушеннях.

Член УПСР із 1917 року, належав до її лівого крила.

З 1919 року член Української комуністичної партії (боротьбистів). Пізніше, як представник ЦК боротьбистів, входив до вищих органів УСРР — Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК), Всеукраїнського ревкому.

З 1920 року — член КП(б)У.

1920–1923 роки — народний комісар освіти УСРР.

1923–1924 роки — голова Держплану УСРР. У 1923 році за редакцією Гринька виходив журнал «Червоний шлях».

З серпня 1924 до липня 1925 року був головою Київського губернського виконкому, водночас — головою Київської міської ради. Під час його правління відбулася адміністративно-територіальна реформа, і на частині колишньої Київської губернії створили Київську округу.

З 1925 року — на різних посадах в уряді СРСР.

1930–1937 роки — народний комісар фінансів СРСР.

1937 рік — заарештований у справі так званого «антирадянського правотроцькистського блоку»[ru], 1938 року розстріляний.

15 липня 1959 року реабілітований за відсутністю складу злочину.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]