Личков Семен Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Никифорович Личков
рос. дореф. Семенъ Никифоровичъ Лычковъ
Київський міський голова
1853 — 1854
ПопередникГригорій Покровський
НаступникАндрій Бухтєєв
Народився19 (31) липня 1801[1]
Київ, Російська імперія[1]
Помер5 (17) березня 1877[1] (75 років)
Київ, Російська імперія[1]
ПохованийЩекавицьке кладовище
Відомий якбізнесмен
ПідданствоРосійська імперія
Професіякупець 1-ї гільдії
Релігіяправослав'я
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Личков.

Личко́в Семе́н Ники́форович (рос. дореф. Лычковъ Семенъ Никифоровичъ; 19 (31) липня 1801, Київ — 5 (17) березня 1877, Київ) — київський купець 1-ї гільдії, потомствений почесний громадянин Києва, київський міський голова в 1853–1854 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 (31) липня 1801(18010731) року в Києві. Батько, Нікіфор Іванович Личков, був купцом 3-ї гільдії[2], наприкінці XVIII — на початку XIX століття разом зі старшим братом Олексієм переселився з Калуги до Києва та заснував тут власну торгівлю. Мав нерухомість на Подолі. Окрім Семена, мав ще синів Олександра (03.07.1800–1840), Михайла (нар. 1802), Олексія (нар. 1804) та Миколу (19.08.1809–1855). Никифор Личков помер 1818 року[3].

1834 року мати Семена, Анна Матвіївна Личкова, що була дочкою калузького, згодом київського, купца Матвія Івановича Мединцева, після смерті чоловіка стала київською купчихою 2-ї гільдії та перебувала з родиною в цій гільдії до смерті в 1844 році.

На виборах 1835 року обраний гласним у Київську міську думу. У 1837–1838 роках після смерті міського голови Парфентія Дегтерьова цю посаду справляв Павло Єлисєєв. На час довготривалих від'їздів останнього з Києва у комерційних справах гласні Семен Личков та Микола Балабуха заміняли його.

Після смерті міського голови Івана Ходунова з вересня 1853 по 1854 рік справляв обов'язки київського міського голови.

Семен Личков був парафіянином Покровської церкви на Подолі.

Помер 5 (17) березня 1877 року в Києві, похований на Щекавицькому кладовищі, могила не збереглася.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Батько — Никифор Іванович Личков (1776–1818), київський купець 2-ї гільдії.
  • Мати — Анна Личкова (03.02.1782–01.11.1844)[4][5], київська купчиха 2-ї гільдії (з 1834 року).
  • Дружина — Раїса Никифоровна Ратушкіна (1805–07.04.1843)[6], дочка калузьких купців, торговців товарами у Малоросію. Повінчані 15.01.1824 року в калузькій церкві Покрова на рву[7].
  • Діти: 
    • Людмила (нар. 1826), з 30 червня 1846 року дружина штабс-ротмістра Олександра Михайловича Лосєва[8]; Олександра (нар. 1828);
    • Микола (нар. 07.12.1829);
    • Анфіса (нар. 20.03.1832)[9], 12 лютого 1861 року вийшла заміж за британського підданого Веніамина Францовича Рейнера[10];
    • Юлія (01.10.1835–26.07.1906), з 12.01.1858 року дружина потомственого почесного громадянина Миколи Тимофійовича Дехтерьова (1830–22.07.1907);
    • Єлизавета (нар. 15.08.1837), з 10.11.1868 року дружина ординатора Акушерської факультетської кліники Університета св. Володимира лікаря з відзнакою Йосифа-Емілія Фердинандовича Функе;
    • Софія (нар. 27.08.1839), з 16.10.1866 року дружина інженер-капітана Дмитра Олександровича Тимашева[11].
  • Брати — Олександр (03.07.1800–1840), Михайло (04.11.1802–06.12.1862), Олексій (1804–08.04.1880) та Микола (19.08.1809–1855).
  • Сестра — Єлизавета (нар. 11.08.1817) — з 04.10.1836 року дружина ніжинського грека Федора Івановича Клиця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г метрична книга
  2. ↑ Ревізька казка, 1816, арк. 19зв–20..
  3. ↑ Ревізька казка, 1834, арк. 17зв–18..
  4. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127, о. 1012, Спр. 713 (Подільський Успенський собор). Арк. 5зв. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  5. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127, о. 1012, Спр. 2211 (Подільська Покровська церква). Арк. 112зв–113. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  6. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127, о. 1012, Спр. 2145 (Подільська Покровська церква). Арк. 110зв–111. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  7. ↑ Кожевникова, 2013, с. 190..
  8. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 2344 (Подільська Покровська церква). Арк. 94зв–95.
  9. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 1685 (Подільська Покровська церква). Арк. 115. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  10. ↑ ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1012. Спр. 3369 (Микільська церква, Хабне Радомисльського повіту). Арк. 455. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  11. ↑ Ревізька казка, 1850, арк. 6зв–7..

Джерела

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Личков_Семен_Никифорович&oldid=38325931