Вулиця Вугільна (Львів)
| Вулиця Вугільна Львів | |
|---|---|
 Колишня синагога «Хадашим» або «Янкеле Ґланцер Шул» (вул. Вугільна, 3) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | склади деревного вугілля |
| Колишні назви | |
| польського періоду (польською) | Węglana |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 60 м |
| Координати початку | 49°50′47″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.026361° сх. д.Координати: 49°50′47″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.026361° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′48″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.026333° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 3[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7517261 |
| Мапа | |
 | |
Ву́лиця Ву́гі́льна — невеличка вулиця в межах Шевченківського району міста Львова, неподалік історичного центру міста. Простягається у північному напрямку від вулиці Мстислава Удатного до площі Святого Теодора.
На вулиці збереглася лише будівля під № 3 — колишня синагога «Хадашим», внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Тепер тут міститься Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема. Інші будинки за адресами належать до сусідніх вулиць.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця зображена вже на карті 1777 року Йозефа Даніеля фон Губера. Від другої половини XIX століття й донині має назву Вугільна. За путівником Францішека Баранського, вулицю так назвали близько 1860 року через продавців деревного вугілля, які мали тут свої склади. У 1840—1850-х роках називалась вул. Синагоги, через розташування на вулиці колишньої хасидської синагоги Якова Ґлянцера, збудованої у 1841—1844 роках на розі вулиці Вугільної та площі Св. Теодора. Від рогу синагоги до Полтви, над руслом якої проходить тепер проспект Вячеслава Чорновола, пролягала вуличка Закутна, за путівником Баранського, названа так 1871 року через своє розташування на куті площі Святого Теодора. Раніше називалась вулицею «З площі Св. Теодора». Після Другої світової війни на вулиці залишилось лише дві будівлі, які тепер належать площі Святого Теодора, 12 та вул. Вугільної, 3.
Архітектура[ред. | ред. код]
Зруйновані та існуючі будівлі:
- вул. Мстислава Удатного, 5 (колишня адреса — вул. Вугільна, 1, конскрипційний № 613¾). Власник у 1871 році — Йосель Ляу; власник у 1916 році — Гершель Ляйб Ляу.
- вул. Мстислава Удатного, 7 (колишня адреса — вул. Вугільна, 2, конскрипційний № 587¾). Власник у 1871 році — Фундація єврейського шпиталю; власник у 1916 році — Зиґмунт Зільберштайн.
- вул. Вугільна, 3 (колишня адреса — вул. Закутна, 4, конскрипційний № 87¾). У 1871 році — Божниця; у 1916 році — Синагога. Колишня хасидська синагога Якова Ґлянцера, збудована у 1841—1844 роках на розі вулиці Вугільної та площі Святого Теодора. Ставлення до хасидів у Львові стало толерантнішим після зустрічі 1838 року рабина Якова Оренштейна з Ізраєлем Фрідманом, цадиком хасидів з Ружина. Серед галицьких хасидів поширився новаторський рух «Хасідім». Його послідовники збудували на вул. Вугільній свою синагогу на кошти львівського купця і мецената Якова Ґлянцера, тож потім синагога називалась його іменем. Реконструкцію синагоги здійснили у 1909—1912 роках у стилі необароко за проєктом Володимира Подгородецького. 1941 року німецька окупаційна влада не зруйнувала синагогу, перетворивши її на склад. Синагога відновила свою діяльність після війни, але була закрита комуністичною владою на початку 1960-х років й перетворена на спортивну залу Львівського поліграфічного інституту. З 1989 року в будівлі міститься Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема. Будівля внесена у 1991 році до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2032[2].
- пл. Святого Теодора, 11 (кол. вул. Вугільна, 4, конскрипційний № 591¾). Власник у 1871 році — Вольф Ляйнвальд; власник у 1916 році — Зиґмунт Зільберштайн.
- Колишня вул. Закутна, 1 (конскрипційний № 91¾). Власник у 1871 році — Леа Полтовер; у 1916 році — незабудована ділянка, що належить громаді міста Львова. Будинок не існує, на його місці — сквер.
- Колишня вул. Закутна, 2 (конскрипційний № 89¾). Власник у 1871 році — Саламон Ґербер і співвласники; власник у 1916 році — доктор Марк Фінкер. Будинок не існує, на його місці — сквер.
- пл. Святого Теодора, 12 (колишня адреса — вул. Закутна, 3, конскрипційний № 150¾). Власник у 1871 році — Абрам Басс; власник у 1916 році — Герман Зальцберґ і співвласники.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Вугільна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 442. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
- Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. 1. — 666 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Вугільна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Вугільна, 1—3 — колишня синагога «Янкеле Ґланцер Шул». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.