Вулиця Вугільна (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Вугільна
Львів
Будівля № 3 (колишня синагога, тепер Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема)

Будівля № 3 (колишня синагога, тепер Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема)
Район Шевченківський район
Назва на честь склади дерев'яного вугілля
Історичні відомості: колишні назви
польського періоду (польською) Węglana
Загальні відомості
Протяжність 60 м
Координати початку 49°50′47″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.026361° сх. д. / 49.846417; 24.026361Координати: 49°50′47″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846417° пн. ш. 24.026361° сх. д. / 49.846417; 24.026361
Координати кінця 49°50′48″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.026333° сх. д. / 49.846861; 24.026333
Поштові індекси 79019
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 3 (колишня синагога)
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ву́лиця Ву́гі́льна — коротка вулиця в межах Шевченківського району Львова, неподалік від центру міста. Простягається у північному напрямку від вулиці Мстислава Удатного до площі Святого Теодора.

Довжина вулиці 60 м. Дорожне покриття — бруківка. Рух односторонній.

На вулиці збереглася тільки одна будівля — № 3 (колишня синагога, тепер Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема), внесена до переліку пам'яток архітектури та містобудування м. Львова[1]. Інші будинки за адресами належать до сусідніх вулиць.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця зображена вже на карті 1777 року Йозефа Даніеля фон Губера (нім. Joseph Daniel von Huber). Зі середини XIX ст. донині носить назву Вугільна (пол. Węglana). За путівником Францішека Бараньського (Franciszek Barański), вулицю так назвали близько 1860 року через продавців деревного вугілля, які мали тут свої склади. У 1840—1850-х називалась вул. Синагоги (пол. ul. Synagogi), від колишньої хасидської синагоги Якова Ґлянцера (Synagoga Jakóba Glanzera), збудованої в 1841–1844 роках на розі вулиці Вугільної та площі Св. Теодора. Від рогу синагоги до Полтви, над руслом якої проходить тепер проспект В. Чорновола, пролягала вуличка Закутна (ul. Zakątna), за путівником Баранського, названа так 1871 року через своє розташування на куті пл. Св. Теодора. Раніше називалась вулицею «З площі Св. Теодора» (Z pl. św. Teodora). Після Другої світової війни від вулиці залишилось лише дві будівлі, які тепер належать пл. Св. Теодора, 12 та вул. Вугільній, 3.

Архітектура[ред.ред. код]

Зруйновані та існуючі будівлі:

  • Вул. Мстислава Удатного, № 5 (кол. вул. Вугільна № 1, конскрипційний № 613¾). Власник у 1871 р. — Йосель Ляу (Jossel Lau); власник у 1916 р. — Гершель Ляйб Ляу (Herschel Leib Lau).
  • Вул. Мстислава Удатного № 7 (кол. вул. Вугільна № 2, конскрипційний № 587¾). Власник у 1871 р. — Фундація єврейського шпиталю; власник у 1916 р. — Зиґмунт Зільберштайн.
  • Вул. Вугільна № 3 (конскрипційний № 87¾, інш. адр.: кол. вул. Закутна № 4). У 1871 р. — Божниця (Bożnica); у 1916 р. — Синагога (Synagoga). Колишня хасидська синагога Якова Ґлянцера, збудована в 1841–1844 рр. на розі вулиці Вугільної та площі Св. Теодора. Ставлення до хасидів у Львові стало толерантнішим після зустрічі 1838 р. рабина Якова Оренштейна з Ізраєлем Фрідманом, цадиком хасидів з Ружина. Серед галицьких хасидів поширився новаторський рух «Хасідім» (Chasidim). Його послідовники збудували на вул. Вугільній свою синагогу на кошти львівського купця і мецената Якова Ґлянцера, тож потім синагога називалась його іменем. Реконструкцію синагоги здійснили у 1909–1912 рр. у стилі необароко за проектом за проектом Володимира Подгородецького (Włodzimież Podhorodecki). 1941 року нацистська влада не зруйнувала синагогу, перетворивши її на склад. Синагога відновила свою діяльність після війни, але була закрита комуністичною владою на початку 1960-х й перетворена на спортивну залу Львівського поліграфічного інституту. З 1989 р. в будівлі знаходиться Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема. Будівля внесена у 1991 р. до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2032.
  • Пл. Св. Теодора, № 11 (кол. вул. Вугільна № 4, конскрипційний № 591¾). Власник у 1871 р. — Вольф Ляйнвальд (Wolf Leinwald); власник у 1916 р. — Зиґмунт Зільберштайн.
  • Кол. вул. Закутна № 1 (конскрипційний № 91¾). Власник у 1871 р. — Леа Польтовер (Poltower Lea); у 1916 р. — незабудована ділянка, що належить громаді м. Львова (пол. Gmina miasta Lwowa, grunt niezabudowany). Будинок не існує, на його місці — сквер.
  • Кол. вул. Закутна № 2 (конскрипційний № 89¾). Власник у 1871 р. — Саламон Ґербер і співвласники (Gerber Salamon i spółwłaściciele); власник у 1916 р. — др. Марк Фінкер (Finkler Marek dr.). Будинок не існує, на його місці — сквер.
  • Пл. Св. Теодора, № 12 (кол. вул. Закутна № 3, конскрипційний № 150¾). Власник у 1871 р. — Абрам Басс (Bass Abraham); власник у 1916 р. — Герман Зальцберґ і співвласники (Salzberg Herman i spółwłaściciele).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]