Черевки (Згурівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черевки
Cherevky zgur gerb.png Cherevky zgur prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Згурівський
Рада/громада Черевківська сільська рада
Код КОАТУУ 3221987501
Облікова картка Черевки 
Основні дані
Засноване 1654
Населення 506
Площа 2,928 км²
Густота населення 172,81 осіб/км²
Поштовий індекс 07624
Телефонний код +380 4570
Географічні дані
Географічні координати 50°27′49″ пн. ш. 31°45′02″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 31.75056° сх. д. / 50.46361; 31.75056Координати: 50°27′49″ пн. ш. 31°45′02″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 31.75056° сх. д. / 50.46361; 31.75056
Середня висота
над рівнем моря
130 м
Місцева влада
Адреса ради 07624, с. Черевки, вул. Леніна[джерело?], 21; тел. 5-51-42
Карта
Черевки. Карта розташування: Україна
Черевки
Черевки
Черевки. Карта розташування: Київська область
Черевки
Черевки

Черевки́ — село в Україні, в Згурівському районі Київської області. Населення становить 506 осіб.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Селище засноване в 1654 році.

Виписка з книги «Шляхи, що примикають до Києва, і лінії північній частині області»

В. В. Морачевського, Б. Г, Карпова та І. М. Малишевої (Розділ IX): "Верстах  в  19 от  м. Яготина, на противоположном  берегу Супоя лежит торговое Село Черевки, имеющее свыше 2 тыс. жителей, церковь, еженедельный базар  и три ярмарки; в  нем  около 50 мельниц. "

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 973 особи (609 чоловічої статі та 644 — жіночої), налічувалось 163 дворових господарства, існували православна церква та сільське правління[1].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Лехнівської волості мешкало 1272 особи, налічувалось 243 дворових господарств, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, базари по середах, 3 ярмарки на рік, 49 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1734 осіб (847 чоловічої статі та 887 — жіночої), з яких 1720 — православної віри[3].

Голодомор 1932-33 років[ред. | ред. код]

У 1927 році в Черевках створено ТСОЗ. Під час колективізації до Архангельська було вислано хліборобів-працелюбів С. Кирпу, І. Онатія із сином, І. Боровика. Родинам висланих залишили, однак, по три гектари землі. Але компанія «розкуркулення» тривала. У 1931 році вислані з сім'ями на Урал М. Феник, Ф. Кирпа, В. Ярош, Г. Феник, І. Романенко, С. Майсак, В. Заєць, М. Балаш, А. Боровик. Більшість з цих родин загинула в далекому краю. Під час виконання хлібозаготівель у селян було забрано все до зернини. Активісти Ромашко Т. С., Онатій Я. О., Гутник С. К., Німенко К. К., Губка Ганна, Шашки Іван та Тетяна, Сліпець Федір, Чумичка П. А. та ін.

Сільські комнезамівці не лише відбирали все, що було в хатах їстівного, а виганяли людей з хат і хати розкидали. Від голоду мерли тоді в основному чоловіки і жінки в розквіті сил, молоді. Трупи валялися в спорожнілих хатах, на подвір'ях, на вулицях, в бур'янах. Поміж них снували напівживі люди в брудному лахмітті, на обличчі лише очі блищать, руки й ноги розпухли, шкіра на ногах потріскалася, рідина з неприємним запахом стікає додолу.

Діти померлих з голоду селян жили в патронаті, де їх потроху годували, але й вони не всі вижили. Село спорожніло, лише підвода торохкотіла по дорозі, забираючи мертвих і звозячи їх у одну яму. В селі від голоду померло 386 чоловік, з них 149 дітей.

Люди з повагою згадують вчителя І. О. Матвієнка, який був убитий активістами за те, що допомагав дітям, рятуючи їх від голоду.

Мартиролог жителів с. Черевки — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями Борисполець О. В., 1920 р.н.; Кирпи О. І., 1928 р.н.; Сай Г. В., 1924 р.н., записаними у 2008 році головою сільради Лавриш Н. В. та зав. бібліотекою Дундук В. М.; свідченнями Онатій І. Г., 1919 р.н., записаними у 2001 році.[4]

Адміністративне підпорядкування (історичне)[ред. | ред. код]

Період Місцеве підпорядкування Адміністративні одиниці Державне підпорядкування
17 сторіччя

(засноване 1654 р.)

Баришівська сотня Переяславський полк

Київський полк (з 1669 р.)

Гетьманщина
18 сторріччя Переяславський повіт Малоросійська губернія (перша з 1764 р.)

Київське намісництво (з 1781 р.)

Малоросійська губернія (друга з 1796 р.)

Російська імперія
19 сторіччя Лехнівська волость — Переяславський повіт Полтавська губернія (з 1802 р.) Російська імперія
20 сторріччя
1917- 1919 Переяславський повіт Полтавська губернія Українська Народна Республіка
19211923 Переяславський повіт Київська губернія (з 1921 р.) УРСР у складі СРСР
1923-1937 Київська округа (з 1923 р.) УРСР у складі СРСР
1937-1963 Березанський район Київська область (з1932 р.) УРСР у складі СРСР
1963-1986 Яготинський район Київська область УРСР у складі СРСР
1986-1991 Згурівський район Київська область УРСР у складі СРСР
21 сторіччя (сучасний стан)
1991-сьогодення Згурівський район Київська область Україна

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 3192)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-177)
  4. Мартиролог жителів с. Черевки — жертв Голодомору 1932—1933 років. Архів оригіналу за 12 серпень 2014. Процитовано 12 серпень 2014.