Черниця (Миколаївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Черниця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Миколаївський район (Львівська область) Миколаївський район
Рада/громада Пісочненська сільська рада
Код КОАТУУ 4623086407
Облікова картка с. Черниця 
Основні дані
Засноване 1694
Населення 991
Площа 1,04 км²
Густота населення 952,88 осіб/км²
Поштовий індекс 81641[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°26′48″ пн. ш. 23°59′32″ сх. д. / 49.44667° пн. ш. 23.99222° сх. д. / 49.44667; 23.99222Координати: 49°26′48″ пн. ш. 23°59′32″ сх. д. / 49.44667° пн. ш. 23.99222° сх. д. / 49.44667; 23.99222
Середня висота
над рівнем моря
258 м
Водойми р. Черниця
Місцева влада
Адреса ради 81640, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Пісочна, тел. 6-15-13
Карта
Черниця is located in Україна
Черниця
Черниця
Черниця is located in Львівська область
Черниця
Черниця

CMNS: Черниця на Вікісховищі

Черни́ця — село в Україні, в Миколаївському районі Львівської області. Населення становить 991 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пісочненська сільська рада.

Історія[ред.ред. код]

Черниця — село стародавнє. Із топоніміки назви села можна здогадуватися, що колись тут був монастир, проте жодної письмової згадки про це не знайдено. Переказами старожилів дана гіпотеза також не підтверджується. Старожили розповідають, що у церковних актах зберігається давня печатка громади Черниці. На ній зображено селянина у довгій сорочці, підперезаній ремінцем. У руках в нього сокира, а поруч розміщене дерево.

Історія села від XVII століття нерозривно пов'язана з історією місцевої церкви святих Косми і Дем'яна. У 1911 році жителі села хотіли її розібрати, але проти такого рішення заперечив австрійський уряд, який вказував, що церква має архітектурну цінність. А у 1920 році одним із власників Черниці був польський магнат Подлевський, який власне і розбудував двір, що пізніше став основою для сільськогосподарсько школи. У давні часи при дворі був замок з оборонною вежею та валами, ще і досі верхня частина села має назви на «завалі» та на «Башті».

У 1694 році через село зі Львова пролягав маршрут татарського загону, по дорозі він «грабував населення». Після смерті Подлевського маєток купив інженер Вітольд Стефанус. Саме він надав для будівництва нової церкви ґрунт. У селі Пісочна він збудував біля залізничної станції фабрику «забавок» — нинішній склозавод. У 1930 році польський уряд відкупив у інженера Стефануса двір у Черниці з будинками та парком, полем (майже 170 гектарів) і заснував там «рільничу» школу, статус якої прирівнювався до вищого навчального закладу. Школа була призначена виключно для українців. Її відкриття давно домагалися українські посли у польському сеймі. Навчання у цьому закладі вели кваліфіковані інженери, агрономи.

Немалі збитки селу принесла Друга світова війна. У 1944 році лінія фронту проходила по Дністру біля Роздолу. Тут окопалося чисельне угрупування німців. При відступі фашисти бомбили села, грабували населення. Більше десятка жителів було вбито. Зазнала шкоди і церква, і «рільнича школа».

Повоєнні часи характеризувалися і зміною жителів села. У 1946—1947 роках до Польщі виїхали поляки, а натомість у Черницю прибули українці із Ярослава та Перемишля. Нелегкою була доля і сільськогосподарського технікуму, який відновив свою роботу на початку 50-х років. Свого часу за ним було закріплено 176 гектарів сільськогосподарських угідь. У 60-х роках у підсобному господарстві технікуму утримувалось 120 голів великої рогатої худоби, 12—20 свиноматок, 4 пари коней для обробітку ґрунту. Все підсобне господарство технікуму обслуговували 35 робітників. Вони працювали й у збудованій тут теплиці. Ось уже протягом десятка років будівлі сільськогосподарського технікуму руйнуються, занепадають.

Особистості[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Книга «Миколаївське придністров'я»

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.