Перейти до вмісту

Совсун Інна Романівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інна Романівна Совсун
Народилася21 вересня 1984(1984-09-21) (41 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія» Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний університет «Києво-Могилянська академія», Київська школа економіки і Аналітичний центр CEDOS Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяГолос
Дітисин

Україна Народна депутатка України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

І́нна Рома́нівна Совсу́н (нар. 21 вересня 1984(19840921), Харків, Українська РСР, СРСР) — українська державна і громадська діячка, Народна депутатка України 9-го скликання від фракції «Голос».

Перша заступниця Міністра освіти і науки України (2014 ― 2016), віцепрезидентка Київської школи економіки (2016 ― 2018).[1][2] Старша викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Співзасновниця та колишня директорка аналітичного центру CEDOS.

Як народна депутатка з травня 2020 року членкиня Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до права ЄС, виконання міжнародних зобов'язань України у сфері євроінтеграції. Входила до Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій[3], головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у Харкові 21 вересня 1984 року. Там закінчила школу, після чого у вересні 2001 вступила до НаУКМА та переїхала до Києву, де і живе досі.[5]

Освіта

[ред. | ред. код]

Здобула ступінь бакалавра з політології у 2005 році. Магістерську програму продовжила з того ж напрямку та отримала диплом магістра політології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2006—2007 роках навчалася в Лундському університеті (Королівство Швеція), де здобула ступінь магістра з європейської політики. У 2009—2012 виконала програмі PhD з політології у НАУКМА[6], але дисертацію не закінчила[7][8]. У 2018—2019 роках навчалася на програмі Fulbright Scholar, UC Berkeley. Наразі[коли?] готує до захисту дисертаційне дослідження.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення університету активно занурилась в громадську діяльність. Працювала менеджеркою освітніх проєктів у Громадянській мережі «ОПОРА». В 2009 році разом з однодумцями заснувала некомерційний аналітичний центр CEDOS (раніше «Центр дослідження суспільства»)[джерело?], який очолювала до призначення на посаду заступниці Міністра (2010—2014 рр).

У Міністерстві освіти та науки України

[ред. | ред. код]

З березня 2014 по серпень 2016 Інна Совсун обіймала посаду заступниці Міністра освіти та науки України Сергія Квіта. На посаді 13 квітня 2016 відзначилась наказом про скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, а також робітників, які обслуговують громадські будівлі навчальних закладів на 10 %[9] Цей наказ викликав обурення профспілок[10] і врешті був скасований міністром освіти Лілією Гриневич 5 травня 2016.[11] За її активної підтримки відбувалася імплементація ЗУ «Про вищу освіту» в аспектах розширення автономії вищих навчальних закладів, забезпечення дотримання академічної доброчесності, запровадження нової моделі фінансування ВНЗ та ін. Совсун також відповідала за міжнародне співробітництво, співпрацю з парламентом та іншими органами виконавчої влади.

Київська школа економіки

[ред. | ред. код]
Інна Совсун у 2016 році

У вересні 2016 року Інна Совсун приєдналась до команди Київської школи економіки, відповідала за активну роль KSE у просуванні реформ у вищій освіті та розвиває новий напрям діяльності KSE — підготовку спеціалістів у сфері державного управління[джерело?].

Депутатство

[ред. | ред. код]

Кандидатка у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, № 16 у списку[12]. Заступниця голови партії, член політичної ради, очолює програмний напрямок діяльності партії, залучена до кампанії місцевих виборів 2020 року. Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Швецією.

Співавтор закону 5460 щодо збільшення до 800 млн грн видатків на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій для лікарень, що приймали хворих на ковід[13].

У березні 2022 подала законопроєкт про заборону РПЦ в Україні, виступає за заборону УПЦ МП[14].

В березні 2023 року стала співавтором законопроєкту 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», який мав давати право різностатевим парам укладати партнерства[15]. За словами Совсун, такий закон дав би парам визначати взаємні права, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера[16].

Інна Совсун у 2023 році

В листопаді 2023 року Совсун подала до поліції заяву про вчинення Олексієм Арестовичем кримінального правопорушення за 300 ККУ (розповсюдження відео, що пропагує насильство). Арестович на своїх закритих семінарах називав жінок «істотами», яких «хочеться душити»[17]. Поліція почала досудове розслідування[18]

12 квітня 2024 в прямому ефірі "Нового відліку" на Суспільному Ганна Маляр довела Інну до сліз, коментуючи ситуацію з перебуванням чоловіка Інни на фронті [19][20].

З січня 2024 Інна Совсун долучилась до оновлення предмета Захист України в школах[21], та стала співавторкою нової модельної навчальної програми[22]. В результаті оновлень було скасовано гендерний розподіл при вивченні предмета та осучаснено зміст, відповідно до реалій сьогодення.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружена, виховує сина Мартина[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 210-р «Про призначення Совсун І.Р. першим заступником Міністра освіти і науки України».
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 582-р «Про звільнення Совсун І.Р. з посади першого заступника Міністра освіти і науки України».
  3. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  4. ↑ Комітет з питань освіти, науки та інновацій обрав голів двох підкомітетів, затвердив план роботи на період другої сесії та склад робочої групи з підготовки проекту Закону «Про повну загальну середню освіту» Верховна Рада України (9 вересня 2019)
  5. ↑ Инна Совсун - биография, образование, семья, карьера, компромат. my.ua (рос.). Процитовано 28 березня 2026.
  6. ↑ Sovsun, Inna (17 березня 2022). Inna Sovsun CV (PDF). Kyiv School of Economics. Процитовано 17 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Marsh, Natalie (20 травня 2016). Interview with Inna Sovsun, First Deputy Minister of Education, Ukraine. The PIE News. Процитовано 17 березня 2022.
  8. 1 2 WoMo-портрет: Инна Совсун. Беседовала Татьяна Касьян. womo.ua (рос.). Процитовано 17 березня 2022.
  9. ↑ Про деякі питання формування штатних нормативів
  10. ↑ ЦК Профспілки вимагає скасування наказу МОН № 443 про скорочення на 10 % чисельності непедагогічних працівників
  11. ↑ Про скасування наказу від 13.04.2016 № 433
  12. ↑ Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради LB.ua
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  14. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2023.
  15. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  16. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2023.
  17. ↑ Мельник, Роман (28 вересня 2023). «Істоти, яких хочеться душити»: депутатка Совсун написала заяву на Олексія Арестовича через його сексистські висловлювання про жінок. detector.media (укр.). Процитовано 21 листопада 2023.
  18. ↑ Совсун проти Арестовича: поліція розпочала досудове розслідування у справі щодо сексистських висловлювань ексрадника Офісу Президента. detector.media (укр.). 12 жовтня 2023. Процитовано 21 листопада 2023.
  19. ↑ Хмельницька, Віра (15 квітня 2024). Скандал у прямому ефірі: Маляр довела до сліз нардепку, чоловік якої два роки – на війні. ТСН. Архів оригіналу за 25 липня 2024. Процитовано 19 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  20. ↑ Богданьок, Олена (15 квітня 2024). Маляр вибачилася перед Совсун, яку довела до сліз в ефірі "Нового відліку". Суспільне Новини. Архів оригіналу за 1 січня 2025. Процитовано 19 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  21. ↑ Сергій, Горбачов (12 червня 2024). “Оновлений “Захист України” формуватиме в дітей оборонну свідомість” – усе, що треба знати про зміни у викладанні курсу та підготовку вчителів | Нова українська школа (укр.). Процитовано 4 лютого 2025.
  22. ↑ (PDF) https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2024/08/13/MNP-Zakhyst.Ukrayiny-Intehrovany.kurs-2024.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Совсун_Інна_Романівна&oldid=47754456