Совсун Інна Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інна Романівна Совсун
Inna Sovsun (cropped).jpg
Народна депутатка України
серпень 2019 — дотепер
Народилася 21 вересня 1984(1984-09-21) (38 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Відома як політична діячка
Місце роботи Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київська школа економіки і Центр дослідження суспільства
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Освіта Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Лундський університет
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Діти син
Інна Романівна Совсун на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

І́нна Рома́нівна Совсун (нар. 21 вересня 1984(19840921), Харків) — українська державна і громадська діячка, віце-президент Київської школи економіки у 2016–2018 роках, перша заступниця Міністра освіти і науки України у 2014–2016 роках[1][2]. Старша викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Співзасновниця та колишня директорка аналітичного центру CEDOS.

Народний депутат України 9-го скликання. З травня 2020 року членкиня Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Раніше була членкинею Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій[3], головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у Харкові 21 вересня 1984 року[5].

У 2001 році закінчила школу у Харковіі[5].

З вересня 2001 року, після вступу до НАУКМА, живе у Києві[5].

Освіта[ред. | ред. код]

Після закінчення харківської школи вступила до НаУКМА, де у 2005 році здобула ступінь бакалавра політології. Магістерську програму продовжила з того самого напрямку та отримала диплом магістра політології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2006–2007 роках навчалася в Лундському університеті (Королівство Швеція), де здобула ступінь магістра з європейської політики. У 2009-2012 виконала програмі PhD з політології у НАУКМА[6], але дисертацію не закінчила[7][8]. У 2018-2019 роках навчалася на програмі Fulbright Scholar, UC Berkeley. Наразі[коли?] готує до захисту дисертаційне дослідження.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення університету активно занурилась в громадську діяльність. Працювала менеджером освітніх проєктів у Громадянська мережа «ОПОРА». В 2009 році разом з однодумцями заснувала некомерційний аналітичний центр CEDOS (раніше «Центр дослідження суспільства»), який очолювала до призначення на посаду заступниці Міністра (2010–2014 рр). Діяльність Центру концентрується на дослідженні державної політики та суспільних процесів у сферах освіти, міграції та міського розвитку з метою формування прогресивних інституцій та посилення участі громадян у прийнятті рішень.

Діяльність у Міністерстві освіти та науки України[ред. | ред. код]

З березня 2014 по серпень 2016 Інна Совсун обіймала посаду заступниці Міністра освіти та науки України Сергія Квіта. На посаді заступника міністра освіти 13 квітня 2016 відзначилась наказом про скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, а також робітників, які обслуговують громадські будівлі навчальних закладів на 10 %[9] Цей наказ викликав обурення профспілок[10] і врешті був скасований міністром освіти Лілією Гриневич 5 травня 2016.[11] За її активної підтримки відбувалася імплементація ЗУ «Про вищу освіту» в аспектах розширення автономії вищих навчальних закладів, забезпечення дотримання академічної доброчесності, запровадження нової моделі фінансування ВНЗ та ін. Вона також відповідала за міжнародне співробітництво, співпрацю з парламентом та іншими органами виконавчої влади.

Київська школа економіки[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року Інна Совсун приєдналась до команди Київської школи економіки, відповідала за активну роль KSE у просуванні реформ у вищій освіті та розвиває новий напрям діяльності KSE — підготовку спеціалістів у сфері державного управління:

Інна — ідейна натхненниця та керівник Магістерської програми з публічної політики та врядування Київської школи економіки, перша група якої розпочала навчання в жовтні 2017 року[джерело?].

Депутатство[ред. | ред. код]

Кандидатка у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, №16 у списку[12]. Заступниця голови партії “Голос”, членкиня політичної ради, очолює програмний напрямок діяльності партії, активно залучена до кампанії місцевих виборів у 2020 році.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція.

Основні законодавчі ініціативи[ред. | ред. код]

  • Встановлення кисневих станцій. Зважаючи на нестачу кисневого забезпечення закладів охорони здоров'я під час чергової хвилі пандемії COVID-19, 5 травня 2021 року подала до Верховної Ради проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (№5460)[13] щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій. Відповідно до цього проєкту, на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я було запропоновано виділити 600 мільйонів гривень з бюджету, а на субвенцію місцевим бюджетам на закупівлю послуг щодо проектування та встановлення цих кисневих станцій - ще 150 мільйонів гривень[14].
  • Вдосконалення якості навчальної літератури. 5 травня 2021 року депутаткою був зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури (№5465)[15]. Основною метою цього законопроєкту було забезпечити належну якість навчальної літератури, насамперед шкільних підручників, неналежна якість яких неодноразово викликала суспільні збурення до цього[16]. Для вирішення наявних проблем був розроблений цей проєкт, у якому встановлювались чіткі вимоги до якості навчальної літератури та механізми перевірки дотримання цих вимог[17].
  • Підтримка ЛГБТКІ+ спільноти. Оскільки депутатка постійно у своїй діяльності здійснює активну підтримку ЛГБТКІ+ спільноти[18], то після того, як у парламенті були зареєстровані дискримінаційні законопроєкти, що загрожували правам людей, що належать до ЛГБТКІ+ спільноти (так звані, законопроєкти Мазурашу[19]), депутатка зареєструвала альтернативні проєкти до кожного із них, положення яких навпаки спрямовані на те, щоб захистити права осіб, яких дискримінують в суспільстві. Проєкти отримали номери 6325-1[20], 6326-1 та 6327-1. Проєктами були запропоновані зміни до Бюджетного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та деяких Законів для протидії прямій чи непрямій дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп.
  • Фінансування дошкільної освіти. 24 грудня 2021 року депутатка зареєструвала проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування дошкільної освіти (№6468)[21]. Зважаючи на наявні в Україні проблеми з доступом до дошкільної освіти, а також необхідність радикально реформувати як зміст, так і освітнє середовище, депутаткою було запропоновано внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо запровадження субвенції на розширення доступу до дошкільної освіти з державного до місцевих бюджетів. Відповідно до цього проєкту, субвенція спрямовується на поточні видатки та оновлення матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти та складається з базового та стимулюючого компонентів, а при розподілі субвенції враховується кількість дітей дошкільного віку та динаміка показників.
  • Лікарська інтернатура. 31 грудня 2021 року депутатка зареєструвала проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки в лікарській інтернатурі та лікарській резидентурі (№6495)[22]. Проєкт був створений зважаючи на потребу реалізувати концепцію підготовки в резидентурі, що за багато років так і не запрацювала в Україні на належному рівні, а також забезпечити якісний безперервний професійних розвиток лікарів. Проєктом пропонуються зміни до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту», які мають комплексних характер і якими створюється фундамент для якісної підготовки лікарів шляхом запровадження нових сучасних підходів  підготовки в лікарській інтернатурі, лікарській резидентурі та безперервного професійного розвитку медичних працівників.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Незаміжня, виховує сина Мартина[8]. У стосунках з Олександром Лінчевським[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 210-р «Про призначення Совсун І.Р. першим заступником Міністра освіти і науки України».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 582-р «Про звільнення Совсун І.Р. з посади першого заступника Міністра освіти і науки України».
  3. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  4. Комітет з питань освіти, науки та інновацій обрав голів двох підкомітетів, затвердив план роботи на період другої сесії та склад робочої групи з підготовки проекту Закону «Про повну загальну середню освіту» Верховна Рада України (9 вересня 2019)
  5. а б в Інна Совсун: Політик, Чиновник
  6. Sovsun, Inna (17 березня 2022). Inna Sovsun CV. Kyiv School of Economics. Процитовано 17 березня 2022. 
  7. Marsh, Natalie (20 травня 2016). Interview with Inna Sovsun, First Deputy Minister of Education, Ukraine. The PIE News. Процитовано 17 березня 2022. 
  8. а б WoMo-портрет: Инна Совсун. Беседовала Татьяна Касьян. womo.ua (рос.). Процитовано 17 березня 2022. 
  9. Про деякі питання формування штатних нормативів
  10. ЦК Профспілки вимагає скасування наказу МОН № 443 про скорочення на 10 % чисельності непедагогічних працівників
  11. Про скасування наказу від 13.04.2016 № 433
  12. Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради LB.ua
  13. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 19 березня 2022. 
  14. Право дихати: хто перекриває кисень хворим на Covid українцям. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 19 березня 2022. 
  15. ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази.. ips.ligazakon.net. Процитовано 19 березня 2022. 
  16. Рада планує посилити вимоги до якості підручників. УКРІНФОРМ. 
  17. Inna Sovsun. www.facebook.com (укр.). Процитовано 19 березня 2022. 
  18. Я вірю, що будь-яка людина заслуговує на повагу та визнання її права бути такою, якою вона є. / Inna Sovsun. Facebook (укр.). Процитовано 19 березня 2022. 
  19. Inna Sovsun. www.facebook.com (укр.). Процитовано 19 березня 2022. 
  20. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 19 березня 2022. 
  21. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 19 березня 2022. 
  22. Висновок до проекту закону України №6495 от 03.02.2022, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки в лікарській інтернатурі та лікарській резидентурі. search.ligazakon.ua. Процитовано 19 березня 2022. 
  23. "Вугілля вистачить на 22 дні". Ліквідація фракції "Голос" в Раді | Інна Совсун в "Гончаренко рулить" (uk-UA). Процитовано 17 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]