Совсун Інна Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інна Романівна Совсун
Народилася 21 вересня 1984(1984-09-21) (39 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність політична діячка
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Знання мов українська
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київська школа економіки і Аналітичний центр CEDOS
Посада народний депутат України
Діти син

Україна Народна депутатка України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

І́нна Рома́нівна Совсун (нар. 21 вересня 1984(19840921), Харків) — українська державна і громадська діячка, віцепрезидентка Київської школи економіки у 2016–2018 роках, перша заступниця Міністра освіти і науки України у 2014–2016 роках[1][2]. Старша викладачка кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Співзасновниця та колишня директорка аналітичного центру CEDOS.

Народна депутатка України 9-го скликання. З травня 2020 року членкиня Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції. Раніше входила до Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій[3], головою підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у Харкові 21 вересня 1984 року[5].

У 2001 році закінчила школу у Харкові[5].

З вересня 2001 року, після вступу до НаУКМА, живе у Києві[5].

Освіта[ред. | ред. код]

Після закінчення харківської школи вступила до НаУКМА, де у 2005 році здобула ступінь бакалавра політології. Магістерську програму продовжила з того ж напрямку та отримала диплом магістра політології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 2006–2007 роках навчалася в Лундському університеті (Королівство Швеція), де здобула ступінь магістра з європейської політики. У 2009-2012 виконала програмі PhD з політології у НАУКМА[6], але дисертацію не закінчила[7][8]. У 2018-2019 роках навчалася на програмі Fulbright Scholar, UC Berkeley. Наразі[коли?] готує до захисту дисертаційне дослідження.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення університету активно занурилась в громадську діяльність. Працювала менеджеркою освітніх проєктів у Громадянській мережі «ОПОРА». В 2009 році разом з однодумцями заснувала некомерційний аналітичний центр CEDOS (раніше «Центр дослідження суспільства»)[джерело?], який очолювала до призначення на посаду заступниці Міністра (2010–2014 рр).

У Міністерстві освіти та науки України[ред. | ред. код]

З березня 2014 по серпень 2016 Інна Совсун обіймала посаду заступниці Міністра освіти та науки України Сергія Квіта. На посаді 13 квітня 2016 відзначилась наказом про скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, а також робітників, які обслуговують громадські будівлі навчальних закладів на 10 %[9] Цей наказ викликав обурення профспілок[10] і врешті був скасований міністром освіти Лілією Гриневич 5 травня 2016.[11] За її активної підтримки відбувалася імплементація ЗУ «Про вищу освіту» в аспектах розширення автономії вищих навчальних закладів, забезпечення дотримання академічної доброчесності, запровадження нової моделі фінансування ВНЗ та ін. Совсун також відповідала за міжнародне співробітництво, співпрацю з парламентом та іншими органами виконавчої влади.

Київська школа економіки[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року Інна Совсун приєдналась до команди Київської школи економіки, відповідала за активну роль KSE у просуванні реформ у вищій освіті та розвиває новий напрям діяльності KSE — підготовку спеціалістів у сфері державного управління[джерело?].

Депутатство[ред. | ред. код]

Кандидатка у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, № 16 у списку[12]. Заступниця голови партії «Голос», членкиня політичної ради, очолює програмний напрямок діяльності партії, активно залучена до кампанії місцевих виборів у 2020 році.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція.

Авторка прийнятого законопроєкту 5460 щодо збільшення видатків на закупівлі, проєктування та встановлення кисневих станцій[13]. Законопроєктом передбачалося виділення 800 мільйонів гривень на закупівлю кисневих станцій для лікарень, що приймали хворих на ковід.

У березні 2022 подала законопроєкт про заборону діяльності РПЦ на території України[14]. Активно виступала за заборону УПЦ МП.

В березні 2023 року Інна Совсун зареєструвала законопроєкт 9103 "Про інститут реєстрованих партнерств", який надає можливість гетеросексуальним та гомосексуальним парам укладати партнерства[15].

"У разі підтримки Верховною Радою, законопроєкт нарешті допоможе парам визначити взаємні права та обов'язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера чи партнерки. Нічого екстраординарного. Все те, що завжди, за замовчуванням, було доступно різностатевим парам в Україні" - написала у своєму фейсбуці Інна Совсун[16]. Співавторами законопроєкту стали 17 інших депутатів з фракцій "Слуга Народу" та "Голос".

8 листопада 2023-го Єврокомісія рекомендувала відкрити переговори про членство для України. В звіті комісії згадується необхідність боротьби з дискримінацією на основі СОГІ, наголошується на позитивному ставлення до реєстрації законопроєкту №9103, а також додається посилання на рішення ЄСПЛ про необхідність визнання Україною стосунків одностатевих партнерів.

Інна Совсун написала заяву до правоохоронних органів про вчинення Олексієм Арестовичем кримінального правопорушення, передбаченого ст. 300 Кримінального кодексу (розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості). Арестович на своїх закритих «психологічних семінарах» називав жінок «істотами», яких «хочеться душити»[17]. Поліція розпочала досудове розслідування у справі щодо сексистських висловлювань[18].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Неодружена, виховує сина Мартина[8]. У стосунках з Олександром Лінчевським[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 210-р «Про призначення Совсун І.Р. першим заступником Міністра освіти і науки України».
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 582-р «Про звільнення Совсун І.Р. з посади першого заступника Міністра освіти і науки України».
  3. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  4. ↑ Комітет з питань освіти, науки та інновацій обрав голів двох підкомітетів, затвердив план роботи на період другої сесії та склад робочої групи з підготовки проекту Закону «Про повну загальну середню освіту» Верховна Рада України (9 вересня 2019)
  5. ↑ а б в Інна Совсун: Політик, Чиновник
  6. ↑ Sovsun, Inna (17 березня 2022). Inna Sovsun CV. Kyiv School of Economics. Процитовано 17 березня 2022. 
  7. ↑ Marsh, Natalie (20 травня 2016). Interview with Inna Sovsun, First Deputy Minister of Education, Ukraine. The PIE News. Процитовано 17 березня 2022. 
  8. ↑ а б WoMo-портрет: Инна Совсун. Беседовала Татьяна Касьян. womo.ua (рос.). Процитовано 17 березня 2022. 
  9. ↑ Про деякі питання формування штатних нормативів
  10. ↑ ЦК Профспілки вимагає скасування наказу МОН № 443 про скорочення на 10 % чисельності непедагогічних працівників
  11. ↑ Про скасування наказу від 13.04.2016 № 433
  12. ↑ Партія Вакарчука оголосила список на вибори Ради LB.ua
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 21 листопада 2023. 
  14. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2023. 
  15. ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 21 листопада 2023. 
  16. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2023. 
  17. ↑ Мельник, Роман (28 вересня 2023). «Істоти, яких хочеться душити»: депутатка Совсун написала заяву на Олексія Арестовича через його сексистські висловлювання про жінок. detector.media (укр.). Процитовано 21 листопада 2023. 
  18. ↑ Совсун проти Арестовича: поліція розпочала досудове розслідування у справі щодо сексистських висловлювань ексрадника Офісу Президента. detector.media (укр.). 12 жовтня 2023. Процитовано 21 листопада 2023. 
  19. ↑ "Вугілля вистачить на 22 дні". Ліквідація фракції "Голос" в Раді | Інна Совсун в "Гончаренко рулить" (uk-UA). Процитовано 17 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Facebook · Facebook · X (англ.) (укр.)
Довідкові видання
Нормативний контроль
Ця стаття має непослідовний стиль цитування. Використані посилання можна вдосконалити за допомоги іншого або послідовного стилю цитування, виносок або зовнішніх посилань.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Совсун_Інна_Романівна&oldid=40973008