Координати: 49°36′9″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167

Станіславчик (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Станіславчик
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Мошнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080290090093578
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 17-18 ст.
Населення 96
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19610
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°36′9″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Місцева влада
Адреса ради с. Мошни
Карта
Станіславчик. Карта розташування: Україна
Станіславчик
Станіславчик
Станіславчик. Карта розташування: Черкаська область
Станіславчик
Станіславчик
Мапа
Мапа

CMNS: Станіславчик у Вікісховищі

Станісла́вчик — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Мошнівській сільській громаді. У селі мешкає 96 людей.

Історична довідка

Село Станіславчик засноване в 17-18 століттях. Розташоване в лісі, оточене багатьма болотами. Влітку надзвичайно багать комарів, через що, мабуть, перша назва села — Комарівка. Поруч, за 1,5 км на захід, містилося село Стара Гута (нині — Гута Станіславчицька). Приблизно за такої ж відстані на схід було розташоване село Мащенки (Селище), яке було спалене у 18 ст. під час татарського нападу. Відродилося село Мащенки північніше на 2 км від свого первісного розташування, нинішня назва — Хрещатик. Вперше село Комарівка згадується у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» Л.Похилєвича виданих у 1864 р. Можливо є згадки про село у польських літописах.

За спогадами старожилів цього села та довколишніх сіл, які передавалися з покоління в покоління, приховане розташування села серед лісу і боліт влаштовувало як населення так і польських, а потім російських поміщиків-землевласників, які не вносили село до реєстру і не сплачували податків. Землі вважалися вільними «слободними» тому село носило і другу назву Слобода, яка була досить популярною серед мешканців довколишніх сіл і у 20 ст. Лише на початку 19 ст., після Вітчизняної війни 1812 р., село було внесене до реєстру і мешканці відбували панщину в «економії» Енгельгарда, Балашової, на полях розташованих біля с. Кумейки.

Щодо виникнення нинішньої назви села існує декілька версій. За однією з них село назване на честь польського графа Станіслава Потоцького. За іншою — назва села походить від імені поляка Станіслава, який був власником склозаводу у с. Стара Гута. Саме село розширювалося і земля для обробітку збільшувалася за рахунок вирубування та розкорчовування лісу. Про це свідчать спогади старожилів та назви урочищ «Великий ліс», «Березина» тощо. Так у 20-30 роках минулого століття площа села збільшилася майже вдвічі саме за рахунок вирубування лісу.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Надпис на пам'ятнику: «В 1943 році німецькі фашистські окупанти спалили с. Станіславчик і розстріляли мирних жителів. 9.05.1975»
  2. Надпис на могилі: «Вічна слава героям, полеглим в боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Жуков Олександр. Гребінник Сергій. Климов Володимир»

Посилання