Перейти до вмісту

Станіславчик (Черкаський район)

Координати: 49°36′9″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Станіславчик
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Мошнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080290090093578
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 17-18 ст.
Населення 96
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19610
Телефонний код +380 472
Географічні дані
Географічні координати 49°36′9″ пн. ш. 31°34′18″ сх. д. / 49.60250° пн. ш. 31.57167° сх. д. / 49.60250; 31.57167
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Місцева влада
Адреса ради с. Мошни
Карта
Станіславчик. Карта розташування: Україна
Станіславчик
Станіславчик
Станіславчик. Карта розташування: Черкаська область
Станіславчик
Станіславчик
Мапа
Мапа

CMNS: Станіславчик у Вікісховищі

Станісла́вчик — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Мошнівській сільській громаді. У селі мешкає 96 людей.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Село Станіславчик засноване в 17-18 століттях. Розташоване в лісі, оточене багатьма болотами. Влітку надзвичайно багать комарів, через що, мабуть, перша назва села — Комарівка. Поруч, за 1,5 км на захід, містилося село Стара Гута (нині — Гута Станіславчицька). Приблизно за такої ж відстані на схід було розташоване село Мащенки (Селище), яке було спалене у 18 ст. під час татарського нападу. Відродилося село Мащенки північніше на 2 км від свого первісного розташування, нинішня назва — Хрещатик. Вперше село Комарівка згадується у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» Л.Похилєвича виданих у 1864 р. Можливо є згадки про село у польських літописах.

За спогадами старожилів цього села та довколишніх сіл, які передавалися з покоління в покоління, приховане розташування села серед лісу і боліт влаштовувало як населення так і польських, а потім російських поміщиків-землевласників, які не вносили село до реєстру і не сплачували податків. Землі вважалися вільними «слободними» тому село носило і другу назву Слобода, яка була досить популярною серед мешканців довколишніх сіл і у 20 ст. Лише на початку 19 ст., після французько-російської війни 1812 р., село було внесене до реєстру і мешканці відбували панщину в «економії» Енгельгарда, Балашової, на полях розташованих біля с. Кумейки.

Щодо виникнення нинішньої назви села існує декілька версій. За однією з них село назване на честь польського графа Станіслава Потоцького. За іншою — назва села походить від імені поляка Станіслава, який був власником склозаводу у с. Стара Гута. Саме село розширювалося і земля для обробітку збільшувалася за рахунок вирубування та розкорчовування лісу. Про це свідчать спогади старожилів та назви урочищ «Великий ліс», «Березина» тощо. Так у 20-30 роках минулого століття площа села збільшилася майже вдвічі саме за рахунок нещадного вирубування лісу.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Надпис на пам'ятнику: «В 1943 році німецькі фашистські окупанти спалили с. Станіславчик і розстріляли мирних жителів. 9.05.1975»
  2. Надпис на могилі: «Вічна слава героям, полеглим в боротьбі за свободу і незалежність нашої Батьківщини. Жуков Олександр. Гребінник Сергій. Климов Володимир»

Посилання

[ред. | ред. код]