Плескачівка (Черкаський район)
село Плескачівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Березняківська сільська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XVII століття |
Населення | 762 |
Поштовий індекс | 20743 |
Телефонний код | +380 4733 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′47″ пн. ш. 32°07′24″ сх. д. / 49.21306° пн. ш. 32.12333° сх. д.Координати: 49°12′47″ пн. ш. 32°07′24″ сх. д. / 49.21306° пн. ш. 32.12333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
106 м |
Водойми | річка Кельмаха |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Березняки |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Плескачі́вка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. У селі мешкає 762 людей.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Кельмаха.
Життя[ред. | ред. код]
На землях села Плескачівка були виявлені залишки скіфського городища IV—III століття до н. е. На думку дослідників життя у городищі занепало внаслідок іноземного вторгнення.
За наявними джерелами село Плескачівка було засноване на початку XVII ст. Жителі села займалися в основному хліборобством, садівництвом і виробництвом глиняного посуду, оскільки місцевість багата на якісну глину. Майстрів, що вміли виробляти посуд з глини називали плескачами, звідки й пішла назва села.
В 1737 р. у селі побудовано Михайлівську церкву, також в той час в селі в урочищі Черешники діяв монастир-фортеця.
Жителі села брали участь у Визвольній війні 1648—1657 рр., Гайдамаччині, Коліївщині, історія села тісно пов'язана з такою важливою для даного регіону місцевістю як Холодний Яр.
У XVIII—XIX ст. Плескачівка належала поміщикам Красовським, з початку XX ст. — поміщиці Веселкіній. Тоді в селі було 323 двори, а населення становило 1831 особу. Працювали 2 кузні, 14 вітряків, хлібний магазин, православна церква і церковно-парафіяльна школа. За деякими даними, управляючим у поміщицькому маєтку був Йосип Роде.
У 1917 рр. в с. Плескачівка, на той час Жаботинської волості, Черкаського повіту, Київської губернії була сформована дружина вільного козацтва у кількості 87 чоловік під проводом сотенного отамана Тодося Смовжа. У 1919—1922 рр. село входило до складу Холодноярської республіки.
У 1929 р. утворена артіль Червоний Жовтень.
В наш час недалеко від села діє дитячий табір «Козацька фортеця».
Жителі[ред. | ред. код]
В селі народилися Герої Радянського Союзу:
- Біганенко Никифір Ілліч (* 23 червня 1914 — † 26 червня 1977)[1];
- Гриб Михайло Іванович (* 2 жовтня 1919 — † 11 серпня 2003)[2];
- Чередниченко Леонід Григорович (1921—1990)
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник воїнам-односельцям
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- http://ukrlife.org/main/evshan/kuli40.htm
- http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Плескачівка[недоступне посилання з липня 2019]
- http://tabir.blox.ua/html
![]() |
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|