Березняки (Березняківська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Березняки
Герб
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Березняківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080030010066113
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 2505 осіб
Поштовий індекс 20746
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°08′01″ пн. ш. 31°57′08″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми р. Тясмин
Відстань до
обласного центру
44 км
Відстань до
районного центру
44 км
Найближча залізнична станція Березняцька
Місцева влада
Адреса ради 20746, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Березняки, вул. Химичів, 1-А
Сільський голова Дорошенко Володимир Петрович
Карта
Березняки. Карта розташування: Україна
Березняки
Березняки
Березняки. Карта розташування: Черкаська область
Березняки
Березняки
Мапа
Мапа

CMNS: Березняки у Вікісховищі

Березняки́ — село в Україні, адміністративний центр Березняківської сільської громади Черкаського району Черкаської області. Населення складає 2505 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 44 км від обласного центру, 15 км від міста Сміла та за 10 км від залізничної станції Імені Тараса Шевченка. Через село пролягає залізнична лінія Імені Тараса Шевченка — Чорноліська, на якій розташований однойменний зупинний пункт. Село умовно поділяється на дві частини, які поділені річкою Тясмин.

Історія[ред. | ред. код]

За архівними даними, село Березняки засновано у XVIII столітті втікачами з навколишніх сіл, зокрема Сунок. За переказами, перші жителі оселилися понад річкою Тясмин у березовому гаю. Тому й поселення стали називати Березняками.

Станом на 1900 рік у першій частині села було: 244 подвір'їв, 1329 жителів, 588 десятин землі, із них поміщику Бернатовичу належало 93 десятини, селянам — 505, православна церква, церковноприходська школа, 2 вітряки, кузня; у другій частині: 386 дворів, 2196 жителів, 2463 десятини землі, із них 1359 десятин належало поміщику Березовському, десятина — церкві, 1063 десятини — селянам, православна церква, школа грамоти, 7 вітряків, 2 кузні.

У 1924 році організовано ТСОЗи: «Труд», «Хлібороб», «Зірка», які у 1931 році об'єдналися в дві артілі. У 1940 році сільськогосподарська артіль імені Щорса була учасником сільськогосподарської виставки і нагороджена орденом «Знак Пошани». У селі було дві хати-читальні, два клуби, кінотеатри, неповна середня і початкова (працювали 16 вчителів із вищою освітою) школи, 3 крамниці споживчого товариства, троє дитячих ясел, медпункт, поштова філія, ощадкаса. 14 лютого 1939 року голова колгоспу П. Г. Олексієнко в газеті «Червоний стяг» повідомляв: «Продавши у 1938 році державі 1000 ц. хліба, колгоспники придбали понад 50 велосипедів, 28 патефонів, 75 нікельованих ліжок, 30 радіоприймачів».

Напередодні німецько-радянської війни в селі налічувалося 4 комори, волівня, вівцеферма, 2 свиноферми, 2 конеферми, млин, майстерня, автогараж.

У 1941 році 47 колгоспників вивезено до Німеччини, що очевидно врятувало їм життя, 46 розстріляно й закатовано, спалено 592 подвір'їв, у тому числі всі будинки однієї частини. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах німецько-радянської війни, 573 уродженці села нагороджені орденами та медалями Радянського Союзу, а льотчику Мартиненку Івану Назаровичу (1915—1945) посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Березняки — батьківщина видатного діяча, героя громадянської війни Миколи Миколайовича Криворучка. В роки Української революції цей "герой" активно нищив українську державу, починаючи від гетьманату і продовжуючи розправи з селянськими повстанцями початку 20-х рр. Впродовж 1909—1920 років у школі працював відомий письменник Степан Тудор (Олексюк).

У 1991—1998 роках КСП імені Щорса реорганізовано в СТОВ Агрофірма «Березняки» (голова правління Комнатний Григорій Анатолійович, голова сільської ради Кучер Василь Дмитрович). У співпраці виконкому сільської ради з правлінням КСП збудовано 2 металеві пішохідні переходи через річку Тясмин, відремонтовано Будинок культури, збудовано православну церкву, млин, цехи з переробки сільськогосподарської продукції, пекарню, заасфальтовано п'ять вулиць, введено в дію новий адмінкорпус, центральну котельню та багато іншого. Проведено розпаювання земель колективної власності. 779 мешканців села отримали державні акти на право приватної власності на земельні частки (паї).

Традиційно важливе місце в селі займає сільськогосподарське виробництво.

У 2018 році в ході децентралізації утворена Березняківська сільська громада шляхом об'єднання Березняківської та Великояблунівської сільських рад Смілянського району. Перші вибори відбулись 23 грудня 2018 року[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Смілянського району, село увійшло до складу Черкаського району[2].

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

На території села є геологічний заказник — Березняківський кар'єр із покладами житомирських гранітів (4,0 га), що входить до природоохоронних територій області.

Інфрастуктура[ред. | ред. код]

  • Будинок культури.
  • Загальноосвітня середня школа, у якій навчаються 294 учні.
  • Дитячий садок «Берізка» (налічується 21 вихованець).
  • 8 крамниць
  • «Молодіжний центр».
  • Амбулаторія.
  • Аптечний пункт.
  • Пункт ритуальних послуг.

На території сільської ради працюють ДСП «Агрокомплекс» (директор Комнатний Анатолій Анатолійович), 4 фермерські господарства: «Агросвіт» (О. І. Ковтун), «Деметра» (В. В. Трохименко), «Прометей» (О. В. Трохименко), «Яна» (В. М. Янченко). Домінуючим є ДСП «Агрокомплекс». Основний напрям господарювання — виробництво зернових і технічних культур у поєднанні тваринництвом. Сільський голова — Гончаренко Надія Василівна. Діють 12 приватних підприємців.

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці села:

Російсько-українська війна (з 2014)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Березняківська сільська об'єднана територіальна громада. портал «Децентралізація». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 30 травня 2021. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»