Тифінаг
| Тифінаг Неотифінаг ⵜⵉⴼⵉⵏⴰⵖ | |
|---|---|
| Вид | алфавіт і абджад |
| Мови | берберські, іноді сонгайські |
Період | ? — сьогодення |
Походження | протосинайський алфавіт
|
| Напрям | зліва направо (зараз основний), справа наліво |
| U+2D30–U+2D7F, деякі букви для туарезьких різновидів тифінагу в Юнікод ще не внесені | |
Тифінаг (берберський латинський алфавіт: Tifinaɣ; неотифінаг: ⵜⵉⴼⵉⵏⴰⵖ; арабський берберський алфавіт: تيفيناغ) — алфавіт (неотифінаг) або абджад, використовуваний для запису берберських мов. Виник з лівійського письма, яке було чистим абджадом. Лівійське письмо могло записуватись або зверху вниз, або зліва направо, причому одна буква могла мати різне написання в залежності від напрямку письма. Зараз існує 2 види тифінагу: тифінаг-абджад та тифінаг-алфавіт (неотифінаг; існує кілька різновидів); набір знаків різних версій тифінагу трохи відрізняється.
Тифінаг-абджад
Використовується туарегами для побутових записів. Традиційний тифінаг — абджад, хоча в кінці слів могли ставити букву ya ⴰ (в туарегів ця буква пишеться як крапка, а не як маленький кружечок). Іноді арабський оголос (діакритика для позначення голосних) використовувалась в поєднанні з буквами тифінагу для позначення голосних, або букви y, w використовувались для довгих ī та ū. Коли букви l та n в тексті стоять поруч, то друга буква змінює свою форму шляхом нахилення або шляхом зміни довжини.[1] Буква l має форму парної лінії ||, буква n має форму одиничної лінії |. Поєднання nn може записуватись як |\, щоб відрізнити його від букви l. Так само, ln записується як ||\, nl як |\\, ll як ||\\.[2] Багато букв мали різне написання; також було багато лігатур з t (ця буква, +, утворювала лігатуру з попередньою буквою) і іншими буквами (наприклад, n, d, k, f).[3] Зараз туареги перейшли на реформовану версію свого тифінагу — неотифінаг, який є алфавітом, і трохи відрізняється від неотифінагу, що використовується в Марокко та Північному Алжирі.
Тифінаг-алфавіт (неотифінаг)
Неотифінаг — це реформований старий тифінаг. Це повністю алфавітне письмо. Існує декілька його різновидів. Різновид, який використовується в Марокко, має тільки чотири букви на позначення голосних — ⴰ для [а], ⴻ для [ə], ⵉ для [і], ⵓ для [u]. Один із туарезьких різновидів використовує ще дві букви — ⵦ (
) для [е] і букву ⵧ (
) для [о]. Також туарезький різновид використовує діакритичні знаки над голосними, і має трохи інші знаки на позначення приголосних. Частина букв туарезьких різновидів неотифінагу ще не внесена в Юнікод[4]. Неотифінаг та берберські мови є офіційними в Марокко нарівні з арабською мовою та арабським письмом. В інших державах, де живуть бербери, тифінаг не має офіційного статусу, хоча використовується.
Букви
Букви та деякі лігатури тифінагу:
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Основний тифінаг (IRCAM)[6] | Розширений тифінаг (IRCAM) | Інші букви тифінагу | Сучасні туарезькі букви |
Абетки на основі тифінагу
Нігер і Малі
В Малі та Нігері традиційний тифінаг було реформовано. Є декілька різновидів оновленого тифінагу.[7]
Тифінаг в Нігері (Association pour la promotion des tifinagh).[8][9][10][11][12]
Марокко
В Марокко тифінаг стандартизований Королівським інститутом берберської культури (франц.: Institut royal de la culture amazighe (IRCAM); бербер.: ⴰⵙⵉⵏⴰⴳ ⴰⴳⴻⵍⴷⴰⵏ ⵏ ⵜⵓⵙⵙⵏⴰ ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ, Asinag Ageldan n Tussna Tamaziɣt (SGSM); араб. المعهد الملكي للثقافة الأمازيغية).
Примітки
- ↑ http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf Ст. 29 — 30.
- ↑ http://www.unicode.org/versions/Unicode8.0.0/ch19.pdf Ст. 710.
- ↑ http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf Ст. 27.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Букви тифінагу — як внесені в Юнікод, так і не внесені в Юнікод (букви для туарезьких різновидів тифінагу (Нігер, Малі)).
- ↑ Association pour la promotion des tifinagh (Niger)
- ↑ Polices et Claviers Unicode (French) . IRCAM. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Таблиці "Tifinaghs du Niger : APT et Tawellemmet" і "Groupes consonantiques (« ligatures» ) de l’Adrar (Mali) selon Andrew Savage". Також таблиці "Néotifinagh", "Néotifinagh diacritisées (Chaker, 1994)", "Autres signes néotifinaghs", "Ligatures du Niger (Tawellemmet)", "Tifinagh APT (Niger) diacritisées", "Voyelles de Hawad".
- ↑ http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/discover-tamajak-0 [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] Книга містить перелік всіх букв тифінагу (Нігер).
- ↑ http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/guide-writing-tifinagh-0 [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] В книзі пояснено вживання букв тифінагу з діакритичними знаками (Нігер).
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.unicode.org/L2/L2010/10278-tifinagh-evolution.pdf Ст. 8.