Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:31, 20 лютого 2022, створена Olegvdv68 (обговорення | внесок) (доповнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цей список містить перелік фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини XVII — початку XX століття і періоду 1933—1945 років.

Маршальский жезл Вольфрама фон Ріхтгофена

Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) німецьких держав

Список генерал-фельдмаршалів Саксонії (1356—1918)

Докладніше: Курфюрство Саксонія, Королівство Саксонія та Саксонська армія
Фельдмаршали Саксонії (Курфюрство (1356–1806) і Королівство Саксонія (1806–1918)
Ім'я та титули Зображення (фото) Народився Помер Дата присвоєння звання Прим.
Ганс Георг фон Арнім-Бойценбург
(нім. Hans Georg von Arnim-Boitzenburg) 		1583 28 квітня 1641 21 червня 1631 також фельдмаршал Священної Римської імперії
Франц Альбрехт фон Саксен‑Лауенбурзький
(нім. Franz Albrecht von Sachsen-Lauenburg) 		31 жовтня 1598 10 червня 1642 24 листопада 1632 також фельдмаршал Священної Римської імперії
Рудольф фон Марцин
(нім. Rudolph von Marzin) 		11 листопада 1585 1645 19 жовтня 1638
Ернст Альбрехт фон Еберштайн
(нім. Ernst Albrecht von Eberstein) 		6 червня 1605 9 червня 1676 1 січня 1666
Йоахім Рюдігер фон дер Гольц
(нім. Joachim Rüdiger von der Goltz) 		6 квітня 1620 26 червня 1688 28 серпня 1681 також генерал-фельдмаршал Данії-Норвегії (1675)
Гайно Генріх фон Флеммінг
(нім. Heino Heinrich Graf von Flemming) 		8 травня 1632 1 березня 1706 16 квітня 1691 також фельдмаршал Пруссії
Ганс Адам фон Шьонінг
(нім. Hans Adam von Schöning) 		1 жовтня 1641 28 серпня 1696 1 травня 1688 також фельдмаршал Пруссії
Єреміас Шове
(нім. Jeremias Chauvet) 		1619 13 серпня 1699 10 травня 1693 також фельдмаршал Брауншвейг-Люнебурзький (1685)
Гайнріх VI Роус-Оберграйц
(нім. Heinrich VI. (Reuß-Obergreiz)) 		17 серпня 1649 11 жовтня 1697 30 вересня 1697
Адам Генріх фон Штайнау
(нім. Adam Heinrich von Steinau) 		1653 1712 27 серпня 1699
Георг Бенедикт фон Огільві
(нім. Georg Benedikt von Ogilvy) 		19 березня 1651 8 жовтня 1710 3 грудня 1706
Якоб Генріх фон Флеммінг
(нім. Jakob Heinrich von Flemming) 		3 березня 1667 30 квітня 1728 22 лютого 1712
Август Крістоф фон Вакербарт
(нім. August Christoph von Wackerbarth) 		22 березня 1662 14 серпня 1734 17 квітня 1730
Йоганн Адольф II (Саксонія-Вайсенфельс)
(нім. Johann Adolf II. (Sachsen-Weißenfels)) 		4 вересня 1685 16 травня 1746 26 листопада 1735
Фредерік Август Рутовські
(нім. Frederick Augustus Rutowsky) 		19 червня 1702 16 березня 1764 11 січня 1749
Йоган Георг фон Саксен
(нім. Johann Georg von Sachsen) 		21 серпня 1704 25 лютого 1774 27 липня 1763
Фрідріх Генріх фон Ангальт-Дессау
(нім. Friedrich Heinrich Eugen von Anhalt-Dessau) 		27 грудня 1705 2 березня 1781 6 січня 1775
Альберт I Саксонський
(нім. Albert von Sachsen) 		23 квітня 1828 19 червня 1902 11 липня 1871 також Генерал-фельдмаршал Німецької (1871) і Російської імперій (1871)
Георг Саксонський
(нім. Georg (Sachsen)) 		8 серпня 1832 15 жовтня 1904 15 червня 1888 також Генерал-фельдмаршал Німецької імперії (1888)

Список генерал-фельдмаршалів Бранденбург-Пруссії (1618—1701) і Королівства Пруссія (1701—1870)

Докладніше: Бранденбург-Пруссія, Королівство Пруссія та Прусська армія
Фельдмаршали Бранденбург-Пруссії та Королівства Пруссія
Ім'я та титули Зображення (фото) Народився Помер Дата присвоєння звання Прим.
Отто Крістоф фон Шпарр
(нім. Otto Christoph von Sparr) 		13 листопада 1599 9 травня 1668 26 червня 1657
Йоганн-Георг II
(нім. Johann Georg II. (Anhalt-Dessau)) 		17 листопада 1627 7 серпня 1693 24 січня 1670
Георг фон Дерфлінгер
(нім. Georg von Derfflinger) 		20 березня 1606 14 лютого 1695 18 лютого 1670
Александер фон Шпан
(нім. Alexander von Spaen) 		14 січня 1619 23 жовтня 1692 12 березня 1691
Ганс-Альбрехт фон Барфус
(нім. Hans Albrecht von Barfus) 		? 1635 23 жовтня 1704 11 січня 1696
Александер фон Вартенслебен
(нім. Alexander Hermann von Wartensleben) 		16 грудня 1650 26 січня 1734 23 березня 1706
Леопольд I
(нім. Leopold I. (Anhalt-Dessau)) 		3 липня 1676 7 квітня 1747 2 грудня 1712
Філіп Карл фон Віліх і Лоттум
(нім. Philipp Karl von Wylich und Lottum) 		27 серпня 1650 14 лютого 1719 27 лютого 1713
Александер цу Дона-Шлобіттен
(нім. Alexander zu Dohna-Schlobitten) 		26 січня 1661 25 лютого 1728 5 вересня 1713
Дубіслав Гнеомар фон Нацмер
(нім. Dubislav Gneomar von Natzmer) 		26 січня 1654 25 лютого 1739 3 червня 1728
Альбрехт Конрад Фінк фон Фінкенштейн
(нім. Albrecht Konrad Finck von Finckenstein) 		30 жовтня 1660 16 грудня 1735 2 травня 1733
  1. 15 липня 1737 — Грумбков, Фрідріх Вільгельм фон (1678—1739)
  2. 16 липня 1737 — Борку, Адріан Бернгард фон (1668—1741)
  3. 5 серпня 1739 — Редер, Ерхард Ернст фон (1665—1743)
  4. 29 червня 1740 — Катті, Ганс Генріх фон (1681—1741)
  5. 31 липня 1740 — Шверін, Курт Крістоф фон (1684—1757)
  6. 3 червня 1741 — Глазенапп, Каспар Отто фон (1664—1747)
  7. 12 червня 1741 — Шметтау, Самуель фон (1684—1751)
  8. 16 травня 1742 — Християн Август Ангальт-Цербстський (1690—1747)
  9. 17 травня 1742 — Леопольд II (князь Ангальт-Дессау) (1700—1751)
  10. 15 січня 1745 — Доссена, Фрідріх Вільгельм фон (1669—1758)
  11. 16 січня 1745 — Вільгельм Дітріх фон Будденброк [de] (1672—1757)
  12. 24 травня 1747 — Клейст, Хеннінг Олександр фон (1676—1749)
  13. 24 травня 1747 — Калькштейн, Крістоф Вільгельм фон (1682—1759)
  14. 18 вересня 1747 — Кейт, Джеймс (1696—1758)
  15. 21 грудня 1751 — Гесслер, Фрідріх Леопольд фон (1688—1762)
  16. 22 січня 1751 — Левальд, Йоганн фон (1685—1768)
  17. 5 грудня 1757 — принц Моріц Ангальт-Дессаускій (1712—1760)
  18. 14 грудня 1758 — Фердинанд, принц Брауншвейгский (1721—1792)
  19. 1 січня 1787 — Карл Вільгельм Фердинанд, герцог Брауншвейгский (1735—1806)
  20. 17 серпня 1793 — Меллендорф, Віхард Йоахім Генріх фон (1724—1816)
  21. 20 травня 1798 — Кнобельсдорфф, Олександр фон (1723—1799)
  22. 1805 — Брюннеке, Вільгельм Магнус фон (1727—1817)
  23. 22 липня 1807 — Курбіер, Гійом (1733—1811)
  24. 22 липня 1807 — Фрідріх Адольф фон Калькройт (1737—1818)
  25. 19 жовтня 1813 — Гебгард-Леберехт фон Блюхер (1742—1819)
  26. 5 травня 1821 — Йорк, Йоганн Давид Людвіг (Йорк фон Вартенбурґ) (1759—1830)
  27. 5 травня 1821 — Клейст, Фрідріх Генріх Фердинанд Еміль (1763—1823)
  28. 18 червня 1825 — Август Найдгардт фон Гнайзенау (1760—1831)
  29. 6 лютого 1839 — Цітен, Ганс Ернст Карл фон (1770—1848)
  30. 5 жовтня 1847 — Мюффлінг, Карл фон (1775—1851)
  31. 7 жовтня 1847 — Герман фон Бойен (1771—1848)
  32. 9 жовтня 1847 — Карл Фрідріх Кнезебек (1768—1848)
  33. 14 березня 1854 — Карл Фрідріх Еміль цу Дона-Шлобіттен (1784—1859)
  34. 15 серпня 1856 — Фрідріх Генріх Ернст фон Врангель (1784—1877)
  35. 28 жовтня 1870 — принц Прусський Фрідріх Карл Микола (1828—1885)
  36. 28 жовтня 1870 — кронпринц Фрідріх Вільгельм, майбутній імператор Фрідріх III (1831—1888)

Список генерал-фельдмаршалів Німецької імперії (1871—1918 рр.)

№ Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Ебергард Герварт фон Біттенфельд 1796-1884 8 квітня 1871
2 Карл Фрідріх фон Штейнмец 1796-1877 8 квітня 1871
3 Гельмут Карл Бернхард фон Мольтке 1800-1891 16 червня 1871
4 Альберт (король Саксонії) 1828-1902 11 липня 1871
5 Альбрехт фон Роон 1803-1879 1 січня 1873
6 Едвін фон Мантойффель 1809-1885 19 вересня 1873
7 Леонард фон Блюменталь 1810-1900 15 березня 1888
8 Георг (король Саксонії) 1832-1904 15 березня 1888
9 герцог Прусський Альбрехт 1837-1906 19 червня 1888
10 Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський 1817-1895 19 червня 1888
11 Франц Йосиф I (імператор Австро-Угорщини) 1830-1916 27 лютого 1895
12 Альфред фон Вальдерзее 1832-1904 6 травня 1900
13 Готліб фон Гезелер 1836-1919 1 січня 1905
14 Вільгельм фон Ганке 1833-1912 1 січня 1905
15 Вальтер Фрейгер фон Лое 1828-1908 1 січня 1905
16 Артур Вільям Патрик Альберт 1850-1942 9 вересня 1906
17 Кароль I (Король Румунії) 1839-1914 20 квітня 1909
18 Альфред фон Шліффен 1833-1913 1 січня 1911
19 Георг V (король Великої Британії) 1865-1936 16 травня 1911
20 Фрідріх Август III (король Саксонії) 1865-1932 11 вересня 1912
21 Костянтин I (король Греції) Файл:H.M. King Constantine I of Greece.jpg 1868-1923 8 серпня 1913
22 Пауль фон Гінденбург 1847-1934 2 листопада 1914
23 Карл фон Бюлов 1846-1921 27 січня 1915
24 Фрідріх Австрійський (герцог) 1856-1936 22 червня 1915
25 Август фон Макензен 1849-1945 22 червня 1915
26 Людвіг III (король Баварії) 1845-1921 26 червня 1915
27 Вільгельм II (король Вюртембергу) 1848-1921 23 липня 1915
28 Рупрехт Баварський 1869-1955 1 серпня 1915
29 Фердинанд I (цар Болгарії) 1861-1948 18 січня 1916
30 Леопольд Баварський 1846-1930 1 серпня 1916
31 Альбрехт Вюртемберзький 1865-1939 1 серпня 1916
32 Франц Конрад фон Гецендорф 1852-1925 1916
33 Карл I (імператор Австро-Угорщини) 1887-1922 12 лютого 1917
36 Герман фон Айхгорн 1848-1918 18 грудня 1917 Учасник австро-прусської (1866), франко-прусської (1870–1871), Першої світової воєн у 1915–1918 рр. (Прибалтика і Білорусь, ком. 10-ю армією). Командувач німецькими окупаційними військами в Україні (1918). Убитий соціалістами в Києві.
37 Ремус фон Войрш 1847-1920 31 грудня 1917

За деякими даними:

Список генерал-фельдмаршалів Німеччини гітлерівського періоду (1933—1945 рр.)

№ Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Вернер фон Бломберг 02.09.1878 — 14.03.1946 20.04.1936 У 1933—1938 роках міністр імперської оборони Німеччини.
2 Вальтер фон Браухіч 04.10.1881 — 18.10.1948 19.07.1940 Головнокомандувач Сухопутними військами Вермахту (1938—1941)
3 Евальд фон Кляйст 08.08.1881 — 13.11.1954 01.02.1943 Кампанії: Польська (1939) — командувач 22-го армійського корпусу, Французька (1940) — командувач танкової групи Клейста, Балканська (1941) — командувач 1-ї танкової групи, Радянська (командувач 1 танкової групи/1 танкової армії): Житомир-Дніпропетровськ-Ростов(1941); Харків-Кубань (1942-43); Південна Україна (1943-44). Помер у радянському полоні.
4 Вальтер фон Райхенау 08.10.1884 — 17.01.1942 19.07.1940 Кампанії: Аншлюс Австрії (1938), окупація Судет (1938), Чехії (1939), Польська кампанія (1939) — командувач 10-ї армії (Варшава), Французька кампанія (1940) — командувач 6-ї армії (Брюссель-Дюнкерк-Париж — Лімож), Німецько-радянська війна (1941): Київ-Харків-Ростов; командувач 6-ю армією, у грудні 1941 — групою армій «Південь». Помер від серцевого нападу.
5 Вільгельм Ріттер фон Лееб 05.09.1876 — 29.04.1956 19.07.1940 Кампанії: окупація Судет (1938), Чехії (1939), Командувач групи армій «С»: Західний фронт (1939), Французька кампанія (1940) — Лінія Мажино, Німецько-радянська війна: 1941 — командувач групи армій «Північ»:Прибалтика-Ленінград. У січні 1942 подав у відставку. Заарештований 1945 р., 1948-51 відбував 3-річне покарання.
6 Федор фон Бок 03.12.1880 — 04.05.1945 19.07.1940 З 1935 — командувач 3-ї армійської групи (Дрезден). Кампанії: 1938 — аншлюс Австрії (командувач 8-ї армії), Польська кампанія (1939): Командувач групи армій «Північ», Французька кампанія (1940) — Командувач групи армій «В»: Нідерланди-Дюнкерк-Париж , Німецько-радянська війна: 1941 — командувач групи армій «Центр»:Білорусь-Смоленськ-Москва; 1942 — Командувач групи армій «Південь»/групи армій «В». З 12.07.1942 — у резерві. Від англійської авіабомби, якою 03.05.1945 р. була знищена машина, загинули його дружина і донька, сам фон Бок був важко поранений і помер від ран 4 травня. Єдиний із фельдмаршалів Гітлера, що поліг під час Другої світової війни від ворожої зброї.
7 Вільгельм Кейтель 22.09.1882 — 16.10.1946 19.07.1940 З 4 лютого 1938 року очолив Верховне головнокомандування вермахту (збройних сил) (OKW) й незабаром увійшов до складу кабінету Гітлера. У жовтні 1938 у зв'язку з окупацією Судетів призначений фюрером військовим губернатором Судетенленду. З початком Другої світової війни грав виключну роль й був одним з ключових розробників військових операцій. 9 травня 1945 року Кейтель підписав повторний акт про капітуляцію Німеччини. За рішенням Нюрнберзького трибуналу був страчений через повішення 16 жовтня 1946 р.
8 Ервін Роммель 15.11.1891 — 14.10.1944 22.06.1942 Кампанії: Французька кампанія (1940) — Командувач 7-ї танкової дивізії (Північна Франція); Північно-Африканська кампанія (1941-43): Лівія-Єгипет-Туніс; Італія (1943); Атлантичний вал у Франції, Нормандія (1944). Під тиском звинувачень у змові проти фюрера вимушений був отруїтися.
9 Вільгельм фон Ліст 14.05.1880 — 16.08.1971 19.07.1940 З 1935 — ком. 4 АК, з 1938 — ком. 2-ї армійської групи (Кассель), ком. 5-ї армійської групи (Відень), ком. 14 А (Чехія); Кампанії: Польська кампанія (1939), Краків-Львів; Ком. 12 А: Французька кампанія (1940) — Седан; 1941 — Балканська — Болгарія-Греція/Югославія; Німецько-радянська війна: 1942 — ком. Групою армій «А» (Ростов-Кавказ). Арештований у 1945 р., 1947 засуджений до довічного ув'язнення, але через стан здоров'я звільнений у 1952 р.
10 Максиміліан фон Вайкс 12.11.1881 — 27.09.1954 01.02.1943 1933 — Ком. 3 кавалерійської дивізії (Веймар), 1935 — ком. 1 танкової дивізії (Веймар), 1937 — ком. 13-м військовим округом (Нюрнберг), 1938 — Судети та Чехія. Кампанії: 1939 — Польська кампанія (ком. 13АК (8А)): Познань-Лодзь-Варшава; 1940: Французька кампанія ((ком.2-ю армією, резерв); 1941 — Балканська (ком.2-ю армією): Загреб-Белград; Німецько-радянська війна (ком.4-ю армією): Білосток-Гомель-Брянськ, 1942 -Курськ-Воронеж; командувач групою армій «B»: Сталінград; 1943—1945: командувач групи армій «F» (Югославія), також командувач група армій «E» (Греція), також керував окупацією Угорщини у 1944 р. У 1945-47 рр. знаходився під вартою.
11 Фрідріх Паулюс 23.09.1890 — 01.02.1957 30.01.1943 Розробник плану «Барбаросса» (1941). 1938 — нач.штабу 16 АК (Австрія, Судети), 1939 — нач.штабу 4-ї армійської групи/10 А (Лейпциг; Польща), 1940 — Бельгія; 1-й заступник начальника Генерального штабу; 1942 — 43 командувач 6-ю армією (Ізюм-Харків-Воронеж-Сталінград). Під час розгрому оточеної 6-ї армії здався у полон наступного дня після отримання звання генерал-фельдмаршала (31.01.1943), з 1944, знаходячись у полоні співпрацював з радянською владою. У 1953 р. звільнений і переданий НДР, де працював поліцейським інспектором у Дрездені.
12 Еріх фон Манштейн 24.11.1887 — 04.06.1973 01.07.1942 Кампанії: 1938 — нач.штабу 12А (Судети-Чехія); 1939: Польська кампанія — начальник штабу групи армій «Південь» (Силезія — Лодзь-Варшава); 1940: Французька кампанія — командувач 38-го армійського корпусу, 1941 — командир 56-го моторизованого корпусу; Німецько-радянська війна: 1941 –42 Клайпеда-Даугавпілс-Ленінград; командувач 11-ю армією: Крим, Ленінград (1942), командувач новосформованої групи армій «Дон» (з 1943 — «Південь»): Сталінград — Ростов — Харків — Кривий Ріг /Черкаси — Галичина. З 30.03.1944 — у відставці. Арештований 1945 р., у 1949 засуджений до 18-ти років ув'язнення; у 1952 достроково звільнений. У 1953 році всі звинувачення з Манштейна були зняті.
13 Георг фон Кюхлер 30.05.1881 — 25.05.1968 30.06.1942 У 1937 р. призначений командиром 1-го армійського корпусу і одночасно командувачем 1-го військового корпусу(Кенігсберг). Кампанії: 1939 — Мемель, Польська кампанія, командувач 3-ю армією (Кенігсберг-Варшава-Берестя, Данциг), 1940 — Французька кампанія, командувач 18-ю армією (Голландія-Дюнкерк-Париж); 1941 — Німецько-радянська війна (Прибалтика-Ленінград), з 17 січня 1942 — командувач військами групи армій «Північ» (Ленінград) замість В. фон Лееба; з 30.01.1944 — у відставці. Арештований у 1945, у 1947 засуджений до 25 років ув'язнення, але в 1953 вийшов на волю.
14 Ернст Буш 06.07.1885 — 17.07.1945 01.02.1943 1938 — командувач 8-го армійського корпусу і за сумісництвом — командувач 8-м військовим округом (Бреслау), окупація Чехії; 1939 — Польська кампанія (Краків-Львів); 1940 — Французька кампанія (командувач 16-ю армією); 1941 — 43 — Німецько-радянська війна (Прибалтика-Ленінград); з 04.11.1943 — 30.06.1944 — командувач групою армій «Центр» замість генерал-фельдмаршала Г. фон Клюге; 1944 — розгром групи армій «Центр» у Білорусі. 20.03 — 04.05.1945 р. — командувач військ вермахту на Північному Заході (Данія, Шлезвіг-Голштейн, Магдебург, Нідерланди). Помер в англійському полоні від стенокардії 17.07.1945.
15 Герд фон Рундштедт 12.12.1875 — 24.02.1953 19.07.1940 1938 — ком. 2 А (Судети); 1939 — розробник плану «Вейс» проти Польщі, Польська кампанія (командувач групою армій «Південь»); 1940 — Французька кампанія (командувач групою армій «А» — Ардени — Дюнкерк); 1941 — Німецько-радянська війна (командувач групою армій «Південь» — Україна-Ростов); з 01.03.1942 — головнокомандувач військами Вермахту на Заході (група армій «D» — Франція-Голландія), окупація Південної Франції, Нормандія, Ардени. 1945 — 48 знаходився під арештом.
16 Гюнтер фон Клюге 30.10.1882 — 18.08.1944 19.07.1940 З 1935 — ком. 6 АК; 1938 — Австрія, Судети; з серпня 1939 — ком. 4 А, Польська кампанія, Французька кампанія (Бельгія-Дюнкерк-Бретань), Німецько-радянська війна: 1941 — Білосток-Смоленськ-Москва; з 19 .12.1941 — 29.10.1943 — командувач військами групи армій «Центр» замість Ф. фон Бока (Курська битва);. 02.07 — 17.08.1944 — командувач військами групи армій «D» (одночасно головнокомандувач військами Вермахту на Західному фронті); після відсторонення від командування на шляху до Німеччини отруївся, побоюючись відповідальності за співучасть у замаху на фюрера.
17 Вальтер Модель 24.01.1891 — 21.04.1945 01.03.1944 1938 — нач.штабу 4АК (Дрезден); 1939: Польська кампанія; 1940: Французька кампанія — нач.штабу 16 А, з 11.1940 — ком. 3 тд; Німецько-радянська війна: 1941 — Білосток-Мінськ-Смоленськ-Лубни; 28.10.1941 — ком. 41 мехкорпусу: Москва; 16.01.1942 — ком. 9А: Ржев, Орел — Дніпро; 29.01.1944 — ком. Групою армій «Північ» (замість Г. фон Кюхлера): Нарва; 30.03.1944 — ком. групою армій «Північна Україна»: Галичина; 28.06.1944 — ком. групою армій «Центр»: Білорусь, Литва — Варшава; 17.09.1944 — головнокомандувач військами Вермахту на Західному фронті (серпень-вересень) та групи армій «B» (замість Г. фон Клюге): Нормандія — Голландія — Рур. З метою запобігти полону застрелився 21.04.1945 р.
18 Ервін фон Віцлебен 04.12.1881 — 08.08.1944 19.07.1940 1938 — командувач 1-ю армією (Рейн), командувач 2-го армійського командування (Франкфурті-на-Майні); 15.03.1941 — 21.03.1942 — командувач групою армій «D» і головнокомандувач військами Вермахту на Заході. Перебував у відставці. 08.08.1944, за участь у невдалому заколоті проти фюрера був засуджений до смертної кари і у цей же день повішений.
19 Фердинанд Шернер 12.06.1892 — 02.07.1973 05.04.1945 З 1937 — командир 98-го гірсько-піхотного полку (м. Міттенвальд), 1938 — брав участь в аншлюсі Австрії та окупації Судетської області. 1939: Польська кампанія (Львів); 1940: Французька кампанія (Бельгія-Франція), з 06.06.1940 — командир знов сформованої 6-й гірсько-піхотної дивізії; Польща; 1941: Балканська (Греція); Німецько-радянська війна: Лапландія, 15.03.1942 — командир гірського корпусу «Норвегія»; жовтень 1943 — лютий 1944 — командир 40-го танкового корпусу (Нікополь); 07.04.1944 — 05.07.1944 — командувач групи армій «A»/групи армій «Південна Україна» (Молдавія, Крим); з 25.07.1944 — командувач групи армій «Північ» (Прибалтика); 17.01.1945 — командувач групи армій «Центр» (Польща/Словаччина — Сілезія — Чехія/Саксонія/Берлін). 18.05.1945 потрапив до рук американців, переданий до СРСР, де 1952 р. був засуджений до 25 років ув'язнення, але відбував покарання тільки до 1955 р., після чого був переданий владі ФРН, де знов був засуджений 1957 р. до 4,5 років позбавлення волі.
20 Едуард фон Бем-Ермолі 12.02.1856 — 09.12.1941 1918/1938 Австрійський воєначальник у 1875—1918 роках, брав участь у бойових діях у Галичині (1914-17) і на Півдні України (1918); з 01.1918 — фельдмаршал австро-угорської армії; після окупації Судет 1938 р. його звання було підтверджено німецькою владою

Маршали Люфтваффе

№ Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Герман Герінг 12.01.1893 — 15.10.1946 04.02.1938 Президент Рейхстагу, міністр-президент та рейхсштатгальтер Пруссії. Рейхсміністр авіації, Головнокомандувач військово-повітряними силами (з 1935), власник одного з найбільших німецьких промислових концернів «Герінг». З 19.07.1940 — Рейхсмаршал. Найближчий соратник Адольфа Гітлера, другий після фюрера керівник Третього рейху. Брав участь у 1-й світовій війні, був асом-льотчиком. З 1922 член Націонал-соціалістичної партії й керівник СА (штурмових загонів). Як політичний уповноважений Гітлера (з 1930) та голова рейхстагу (з серпня 1932), відіграв активну роль у встановленні нацистської диктатури в 1933. Засуджений на Нюрнберзькому процесі до смертної кари через повішення; перед стратою покінчив життя самогубством.

2 Ергард Мільх 30.03.1892 — 25.01.1972 19.07.1940 У 1926—1933 роках головний виконавчий директор «Люфтганзи». З квітня 1933—1944 — Статс-секретар Імперського міністерства авіації. З 1940 — командувач 5-м повітряним флотом (Норвегія, Франція). З 1941 — начальник озброєнь ПС. Відбував покарання у 1947—1955 рр.
3 Альберт Кессельрінг 30.11.1885 — 16.07.1960 19.07.1940 Командував повітряним флотом під час агресії проти Польщі, Франції і СРСР, з грудня 1941 по травень 1945 головнокомандувач військами Південного Заходу (Середземномор'я, Італія) і Заходу (Західна Німеччина).
4 Гуго Шперрле 07.02.1885 — 02.04.1953 19.07.1940 З жовтня 1933 року командир 8-го піхотного полку, оберст. У квітні 1934 року переведений в «секретні» Люфтваффе, де брав активну участь у їх створенні і очолив таємно створену 1-шу авіадивізію. З 1935 р. — командувач 5-м авіаційним військовим округом (Мюнхен). 1936 — 37 р.- командир легіону «Кондор» в Іспанії. З лютого 1938 р. — командувач 3-тю групою ПС (Мюнхен), (з 1939 р. — 3-й повітряний флот). Брав участь в аншлюсі Австрії та окупації Чехословаччини. Під час Польської кампанії 1939 року 3-й повітряний флот підтримував групу армій «C» (генерал-полковника В. Фон Лееб) на Західному фронті. У Французькій кампанії 1940 року авіація Шперрле підтримувала війська групи армій «A» (генерал-фельдмаршал Г. Фон Рундштедт). Після розгрому Франції очолив дії німецької авіації в «битві за Британію» (1940). У 1941—1944 роках — на чолі ПС Третього Рейху на Заході (Париж). У 1945 — 48 знаходився під арештом, але був виправданий і звільнений.
5 Вольфрам фон Ріхтгофен 10.10.1895 — 12.07.1945 16.02.1943 Служив у складі Легіону Кондор в Іспанії. З початком Другої світової війни командував спеціалізованим авіаційним об'єднанням штурмової авіації — 8-м повітряним корпусом в Польській кампанії, яке згодом перетворилося на повноцінний авіаційний корпус в кампаніях в Західній Європі. Продовжував діяти в передових порядках під час битви за Британію і у ході Балканської кампанії в 1940 і 1941. На Східному фронті він домігся помітних успіхів у Кримській кампанії в 1942 році. Після битві під Сталінградом був переведений на Середземноморський театр воєнних дій, де очолив ПС в Італійській кампанії. 1944 р. був відправлений у відставку за станом здоров'я. У травні 1945 року незабаром після капітуляції Німеччини був заарештований американськими військами, але 12 липня 1945 помер в полоні від пухлини мозку.
6 Роберт Ріттер фон Грейм 22.06.1892 — 24.05.1945 25.04.1945 У 1934 р. повернувся у відтворені ПС Німеччини; у 1937-39 р. — начальник Управління особового складу ОКЛ (Головне командування люфтваффе). З лютого 1939 р. — командир 5-ї авіаційної дивізії. У 1939 дивізія Грейма у складі 3-го повітряного флоту прикривала захід Рейху. На початку 1940 року 5-а авіадивізія була розгорнута в 5-й повітряний корпус, який брав участь у Французькій кампанії 1940 р., а у 1940—1941 рр. — в «битві за Британію». Навесні 1941 року 5-й корпус був перекинутий на Схід для підтримки групи армій «Південь», воював в Україні. У квітні 1942 року Грейм змінив генерала В. фон Ріхтгофена на посту командувача авіаційною оперативною групою «Ост», створеної замість 2-го повітряного флоту. У травні 1943 року група «Ост» була перетворена на 6-й повітряний флот, який підтримував групу армій «Центр» і німецькі війська на Смоленщині, в Білорусі, Східній Пруссії, Польщі і Померанії, в 1945 — на берлінському напрямку і в Чехословаччині. З 25.04.1945 — формальний командувач ПС Німеччини замість Г.Герінга. 23.05.1945 арештований американцями, наступного дня отруївся у шпиталі у Зальцбурзі.

Див. також

Джерела та література

  • Семюель, Мітчем (1998). Фельдмаршалы Гитлера и их битвы (російською) . Смоленськ: Русич.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_фельдмаршалів_(генерал-фельдмаршалів)_Німеччини&oldid=34698301