Берн

*— сусідні нас. пункти*
Берн; нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna
Герб	Прапор
	Берн
	Основні дані
	46°57′08″ пн. ш. 7°26′22″ сх. д. / 46.95222° пн. ш. 7.43944° сх. д.
Країна	Швейцарія
Регіон	Берн
Столиця для	Швейцарія і Берн
	Бремгартен-бай-Берн, Іттіґен, Кірхліндах, Мюлеберг, Мурі-бай-Берн, Ноєнегг, Остермундіген, Волен-бай-Берн, Фрауенкаппелен, Цоллікофен, Кьоніц ?
Поділ	Breitenrain-Lorrained, Bümpliz-Oberbottigend, Inner Cityd, Kirchenfeld-Schosshalded, Länggasse-Felsenaud, Mattenhof-Weissenbühld;
Засновано	1191
Площа	51,6 км²
Населення	131,554 (2015)
Висота НРМ	542 м
Водойма	Ааре
Офіційна мова	німецька
Назва мешканців	фр. Bernois, фр. Bernoise, нім. Berner і італ. bernesi
Міста-побратими	Зальцбург (Австрія)
Телефонний код	(41) 031
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	BE
GeoNames	7285212
OSM	r1682378 ·R
Поштові індекси	3000–3030
	Міська влада
Mayor of Bernd	Alec von Graffenriedd
Вебсайт	www.bern.ch
	Мапа
	Берн у Вікісховищі
	Берн у Вікіцитатах

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 лютого 2022, заснована на цій версії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берн.

Берн (нім. Bern, фр. Berne, італ. Berna) — де-факто — столиця Швейцарії, четверте за кількістю населення місто країни (після Цюриха, Женеви та Базеля). Також є столицею кантону Берн. Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом» (нім. Bundesstadt).

Більшість населення Берна розмовляє німецькою мовою, точніше — верхньоалеманською говіркою. Є деякий відсоток франкомовних мешканців.

З 1983 року Стара частина Берна^[en] визнана об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО^[4].

Історія

Герцог Бертольд V з Церінґена заснував місто на річці Ааре в 1191 році і, згідно з легендою, назвав його на вшанування ведмедя, якого він убив незадовго до того. Імператор Священної Римської Імперії Фрідріх II зробив Берн вільним імперським містом у 1218 році після того, як Бертольд V помер, не залишивши спадкоємця. У 1353 році Берн приєднався до молодої Швейцарської Конфедерації та став провідним містом нової держави. Берн завоював кантони Ааргау в 1415 році і Во у 1536-му, а також декілька менших територій, що зробило його найбільшим містом-державою на північ від Альп. Місто було окуповане французькими військами у 1798 році під час Французьких революційних війн і позбавлене більшості територій. У 1798 році місто стало столицею кантону Берн, а в 1848 році — столицею Швейцарії.

Географія

Місто розташоване в кантоні Берн, на південній частині Швейцарського плато, за 20 км на північ від Бернських Альп.

Ландшафт навколо Берна був сформований льодовиками в останньому льодовиковому періоді.

Дві найближчі гори біля Берна — Гюртен (858 метрів) і Батігер (947 метрів). Спочатку місто було побудоване на горбистому півострові, оточеному річкою Ааре — це надавало місту природний захист у часи Середньовіччя, але до початку XIX столітті місту стали тісні природні кордони. Були побудовані мости, щоб місто могло вийти за межі Ааре.

Берн побудований на місцевості з великими перепадами висот. Різниця висот між центральними районами міста на берегах Ааре (Матті, Марзой) і більш високими районами (Кірхенфельд, Ленггассе) досягає 60 метрів.

Станом на 2009 рік Берн мав площу 51,62 км². З цієї площі 9,79 км² (або 19,0 %) використовувалось в сільськогосподарських цілях, а 17,33 км² (33,6 %) зайнято лісами, 23,25 км² (45,0 %) займають будівлі і дороги), 1,06 км² (2,1 %) — річки або озера і 0,16 км² (0,3 %) — незручні землі^[5].

З власне міської території Берна 3,6 % складають промислові будівлі, 21,7 % — житлові та інші будівлі, а 12,6 % зайнято транспортною інфраструктурою. Об'єкти енергетики та водопостачання займають 1,1 % площі міста, а ще 6,0 % займають парки, сквери та спортивні майданчики.

Транспорт

Громадський транспорт у Берні та околицях є під орудою компанії BERNMOBIL^[en], яка інтегрована в мережу проїзду ліберо з узгодженими розкладами руху, та охоплює терени кантонів Берн та Золотурн. Представлено S-Bahnом^[en], автобусами PostAuto^[en], трамваями, автобусами та тролейбусами. Також у місті діє фунікулер Марцилібан^[en].

Станція Берн^[en] є залізничною брамою міста, а аеропорт — повітряною.

Клімат

Берн має вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена)^[6], граничний з морським кліматом (Cfb).

Найближча до Берна метеостанція знаходиться в муніципалітеті Золлікофен, приблизно за 5 кілометрів на північ від центру міста. Найтеплішим місяцем у Берні є липень з середньодобовою температурою 18,3° C і денною максимальною температурою 24,3° C.^[6] У серпні 2003 року в Берні зареєстрована найвища температура, яка склала 37,0° C.^[7]

Січень, у середньому, є найхолоднішим місяцем з середньодобовою температурою -0,4° C і денною мінімальною температурою -3,6° C.^[6] Найнижча температура, яка коли-небудь була зареєстрована в Берні, становила -23,0° C та була зафіксована в лютому 1929 року.^[8]

Клімат Берна
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	15,9	18,5	23,0	28,2	31,4	33,7	36,8	37,0	31,6	25,5	20,8	19,1	37,0
Середній максимум, °C	2,8	4,7	9,5	13,4	18,2	21,6	24,3	23,7	19,1	13,8	7,3	3,5	13,5
Середня температура, °C	−0,4	0,7	4,7	8,1	12,7	16,0	18,3	17,7	13,7	9,3	3,7	0,6	8,8
Середній мінімум, °C	−3,6	−3,1	0,2	3,0	7,4	10,5	12,5	12,3	8,9	5,4	0,4	−2,3	4,3
Абсолютний мінімум, °C	−21,8	−23	−15,6	−7,9	−2,2	0,9	3,6	3,5	−0,8	−5,5	−13,9	−20,5	−23
Норма опадів, мм	60	55	73	82	119	111	106	116	99	88	76	74	1059
Вологість повітря, %	84	79	73	71	73	71	71	73	79	84	85	85	77
Джерело: Meteo Swiss

Населення

Населення Берна (станом на грудень 2018 року) становить 133 883 особи. З цього числа 34% є резидентами іноземних держав. За 10 років з 2000 по 2010 рік населення змінилося на 0,6%. Міграція склала 1,3%, у той час як народжуваність і смертність склали -2,1%.^[9]

Більша частина населення (станом на 2000 рік) говорить німецькою (104 465 або 81,2 %), італійська мова є другою найбільш поширеною (5062 або 3,9 %), а французька — третьою (4671 або 3,6 %). 171 особа говорить рето-романською.

Станом на 2008 рік серед жителів Берна було 47,5 % чоловіків і 52,5 % жінок. Населення складалося:

швейцарські чоловікі — 44 032 (35,4 % населення),
нешвейцарські чоловікі — 15 092 (12,1 %),
швейцарські жінки — 51 531 (41,4 %),
нешвейцарських жінки — 13 726 (11,0 %).

Жителі Берна за місцем народження (станом на 2000 рік):

народилися в Берні — 39 008 або близько 30,3 %,
народилися в кантоні Берн — 27 573 або 21,4 %,
народилися десь ще в Швейцарії — 25 818 або 20,1 %,
народилися за межами Швейцарії — 27 812 або 21,6 %.

Жителі Берна за віком (станом на 2000 рік):

діти і підлітки (0-19 років) — 15,1 % населення,
дорослі (20-64 роки) — 65 %,
люди похилого віку (старше 64 років) — 19,9 %.

Сімейний стан (на 2000 рік):

59 948 осіб, які були самотніми і ніколи не перебували у шлюбі,
49 873 одружених,
9 345 вдів або вдівців,
9 468 розлучених.

Релігія

За даними перепису 2000 року 60 455 осіб, або 47,0 % населення міста, належали до Швейцарської реформатської церкви, а 31 510 осіб, або 24,5 %, були католиками. 1874 особи належали до православної церкви (або близько 1,46 % населення), 229 осіб (або близько 0,18 % населення), належали до Християнсько-католицької церкви Швейцарії, 5 531 особа (або близько 4,30 % населення) належала до інших християнських церков. 324 особи (або близько 0,25 % населення) були юдеями, 4907 (або близько 3,81 % населення) — були мусульманами. 629 осіб були буддистами, 1430 — індуїстами, 177 осіб належали до іншої церкви. 16 363 особи були агностиками або атеїстами, а 7855 осіб (або близько 6,11 % населення) не відповіли на питання про релігійну приналежність.

Освіта

У Берні знаходяться два університети: Бернський університет, заснований у 1834 році, і Бернський університет прикладних наук.

Культура

Музеї

Бернський історичний музей
Бернський музей природної історії
Альпійський музей Швейцарії
Музей мистецтв
Будинок-музей Альберта Ейнштейна
Кунстгалле
Центр Пауля Клее

Театри

Бернський театр^[10], відкрився 1903 року оперою Ріхарда Вагнера «Тангейзер»
Нарренпакський театр Берна^[11]
Театр Шлахтагауза^[12]
Театр Тоджо
Театр на Еффінгер-штрассе^[13]
Бернський ляльковий театр

Музичні колективи

Бернський симфонічний оркестр, заснований 1877 року
Бернський камерний оркестр (Camerata Bern)

Цікавинки

Берн багатий на пам'ятки. Стара частина міста, у якій і сконцентрована більшість пам'яток, в 1983 році була внесена ЮНЕСКО до списку Світової спадщини. Особливістю старої частини міста є наявність безлічі «аркад» — навісів, що тягнуться вздовж вулиць. У дощову погоду аркади рятують жителів міста, що забули вдома парасольку.

Собор (Мюнстер, Münster). Собор Берна вважається найважливішим пізньоготичним храмом Швейцарії. Його спорудження розпочалося у 1421 році, але храм (вірніше, його вежа) був остаточно добудований тільки в 1893 році. Неабияку цінність мають такі деталі убрання собору, як меблі та вітражі. Майже всі вони відносяться до XV століття, тільки два вітражі зі старозавітними сценами виконано набагато пізніше — в XIX столітті. З архітектурної точки зору собор є тринефною базилікою.

Годинникова вежа (Zytglogge) з комірами. У минулому вона була частиною міських мурів, брама у вежі була однією з декількох міських брам. На східному фасаді вежі розташований астрономічний годинник, встановлений там у 1530 році. Механізм годинника приводить в рух механічні фігури (півень, ведмеді, Хронос), кожну годину вони розігрують гру. Виступ починається за чотири хвилини до настання нової години. Також годинник показує рух зірок і знаки зодіаку. Раніше цей годинник був головним годинником міста та еталоном часу, решта всіх годинників звірялася за ним.

На честь міста названо астероїд 1313 Берна^[14].