Поліські залізниці
 | |
| Тип | залізнична компанія |
|---|---|
| Засновано | 1882 |
| Закриття (ліквідація) | 1907 |
| Штаб-квартира | Вільнюс |
| Власник(и) | Міністерство шляхів сполучення Російської імперіїd |
 Поліські залізниці у Вікісховищі | |
Поліські залізниці — казенні залізниці, побудовані Російською імперією впродовж 1882—1907 років.
Проходили територією Віленської, Гродненської, Вітебської, Мінської, Волинської, Могильовської, Чернігівської, Орловської губернії. З'єднували Захід Російської імперії із українською Сіверщиною та Прибалтійським, Північно-Західним, Центрально-промисловим районами.
Лінії:
| Поліські залізниці (1886) |
Жабинсько-Пінська залізниця (1881) |
| Вільно-Рівненська залізниця (1882) |
Основні ділянки:
| Дільниця | Рік відкриття |
|---|---|
| Жабинка — Пінськ | 1882 |
| Вільно — Лунинець — Пінськ | 1884 |
| Лунинець — Рівне | 1885 |
| Лунинець — Гомель | |
| Білосток — Барановичі | 1886 |
| Гомель — Брянськ | |
| Брест — Жабинка — Брянськ | 1887 |
| Мости — Гродно | 1907 |
Протяжність залізниці станом на 1913 рік — 1904 версти (у тому числі 1039 верст — двоколійний).
- Примикаючі приватні під'їзні шляхи
Ідея побудови належить імператору Олександру ІІІ, який звернув увагу на нестачу шляхів сполучення у стратегічному західному напрямку, а також на те, що великі простори за відсутності комунікації залишалися неосвоєними, втрачалися великі запаси лісу, бо його не було чим вивезти. Указ про будівництво Поліської залізниці виданий 29 травня 1882 року, 14 лютого 1883 року почалося будівництво. Про те, що будівництву надали надзвичайно важливе державне значення свідчить те, що воно велося швидкими темпами. У сніжний 1884 рік було відкрито рух Вільно — Лунинець, а у жовтні 1885 року — Лунинець — Рівне.
У 1885 році на Поліських залізницях налічувалося: 68 паровозів, 200 пасажирських і 1511 вантажних вагонів. У 1905 році — 410 пасажирських і 7927 вантажних вагонів.
Станом на 1913 рік — 1904 версти (у тому числі 1039 верст — двоколійний). Рухомий склад налічував 359 паровозів, 9127 товарних і 437 пасажирських вагонів.[1].
Чистий прибуток:
| Роки | Прибуток |
|---|---|
| 1893 | 1805 тис. крб. |
| 1894 | 3425 тис. крб. |
| 1895 | 4670 тис. крб. |
| 1896 | 5 054 363 крб. |
| 1900 | 65,9 млн крб. (в межах 4% від основного капіталу) |
- Коновалов О. Л. Роль Київського порайонного комітету у функціонуванні залізницьпівдняУкраїни на початку ХХ ст. [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Брокгаус и Ефрон: Полесские железные дороги [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Історія будівництва Поліської залізниці[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- Строительство первых дорог(рос.)
- Полесские железные дороги(рос.)
- Очерк. 25 лет эксплуатации Полесских казенных железных дорог. (1884–1909 гг.), Вильна, 1909 (рос.)
- Полесские железные дороги // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Полесские железные дороги // Железнодорожный транспорт: Энциклопедия / Гл. ред. Н. С. Конарев. — М. : Велика російська енциклопедія, 1994. — С. 315. — ISBN 5-85270-115-7.(рос.)
- ↑ Полесские железные дороги. История строительства железных дорог в Беларуси (рос.). Білоруська залізниця. 12.01.2010.[недоступне посилання з липня 2019]
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}