Очікує на перевірку

Чабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чабер
Чабер садовий (Satureja hortensis)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Рід: Чабер (Satureja)
L., 1753
Типовий вид
Satureja hortensis
(L., 1753)
Синоніми[1]
  • Thymbra Mill. 1754 not L. 1753
  • Saturiastrum Fourr.
  • Euhesperida Brullo & Furnari
  • Argantoniella G.López & R.Morales
Вікісховище: Satureja

Чабе́р (Satureja) — рід ароматичних одно- та багаторічних трав чи напівкущів родини глухокропивових. Населяють Середземномор'я, західну й центральну Азію. Відомо понад 40 видів, з них в Україні декілька: чабер кримський, чабер садовий та чабер гірський, відомий у Буджаку як чубриця[2]. Деякі види культивують як декоративні, пряні, ефіроолійні, лікарські рослини[3].

Чабер садовий

[ред. | ред. код]

Ботанічні характеристики

  • Коренева система — дуже розвинена.
  • Стебло прямовисне, при основі часто здерев'яніле, запушене короткими волосками, до 65 см заввишки.
  • Листки супротивні, майже сидячі, ланцетні, цілокраї, крапчастозалозисті.
  • Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, світло-фіолетові чи лілового кольору.
  • Плід — горішок, що складається з чотирьох однонасінних часток.
  • Насіння дрібне, темно-коричневого забарвлення, маса 1000 насінин — 0,35–0,40г.

Активні речовини

Трава містить ефірну олію (до 2 %), дубильні (до 9 %) і слизисті речовини, смолу тощо. В олії найбільше карвакролу, тимолу.

Напрями використання

В медицині надземну частину застосовують як бактерицидний, спазмолітичний, потогінний, протигнильний, глистогінний засіб. Зовнішньо ефективний при дерматитах, від укусів комах (місця змащують свіжим соком). Великі дози чеберу діють абортивно.

В харчовій промисловості застосовують при солінні огірків і томатів, як приправу до супів, м'ясних, грибних, рибних страв та салатів, що ароматизує страву. У Болгарії як пряність використовується у формі суміші з солі, паприки, чорного перцю та сінної гуньби.

В парфумерно-косметичній промисловості використовують олію, яка входить до композицій одеколонів і духів.

У бджільництві вважається добрим медоносом.

Біологічні особливості

Однорічна, рідше дворічна, трав'яниста теплолюбна і світлолюбна рослина. Цвіте в липні–серпні. Розмножується насінням.

Технічні параметри вирощування

  • Загальні особливості й місце в сівозміні. Площу під посіви культури вибирають в овочево-лікарських сівозмінах із легкими супіщаними ґрунтами.
  • Основний і передпосівний період. Основний обробіток, ґрунту, залежно від його типу, стану та забур'яненості, передбачає звичайну, напівпарову або поліпшену систему. Передпосівний обробіток полягає в подрібненні грудок, вирівнюванні, передпосівній культивації та боронуванні площі.
  • Посівний період.
    • Строки посіву — ранньовесняні при прогріванні ґрунту до 10 °С.
    • Спосіб посіву — широкорядний із шириною міжрядь 45 см.
    • Норма висіву насіння — 3–4 кг/га.
    • Глибина загортання насіння — 1,0–1,5 см.
    • Період проростання насіння — 15–20 днів.
  • Догляд за посівами передбачає регулярні міжрядні культивації з метою поліпшення аерації ґрунту та знищення бур'янів, прополювання їх. У рядках після появи сходів та формування густоти травостою з розрахунку 10–15 рослин на 1 пог. м (120–140 тис./га).
  • Збирання врожаю.
    • Заготовлювана сировина — надземна маса.
    • Строки збирання — фаза цвітіння рослин та в суху погоду.
    • Спосіб збирання — косарками або зрізування ножицями, серпами на висоті 15–20 см від поверхні ґрунту.
    • Урожайність зеленої маси — 80–120 ц/га.

Переробка

  • Сушіння сировини проводять у затінених, провітрюваних місцях, не допускаючи зіпрівання. Для отримання ефірної олії зелену масу зразу ж переробляють.
  • Зберігають готову сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях у мішкотарі або зв'язаною в тюки.

Рід містить 42 види[3]:

  1. Satureja adamovicii[d] Šilić
  2. Satureja aintabensis[tr] P.H.Davis
  3. Satureja amani[tr] P.H.Davis
  4. Satureja atropatana[d] Bunge
  5. Satureja avromanica[d] Maroofi
  6. Satureja bachtiarica[d] Bunge
  7. Satureja boissieri[d] Hausskn. ex Boiss.
  8. Satureja bzybica[d] Woronow
  9. Satureja cilicica[d] P.H.Davis
  10. Satureja coerulea[en] Janka
  11. Satureja cuneifolia[d] Ten.
  12. Satureja edmondii[d] Briq.
  13. Satureja fukarekii[d] Šilić
  14. Satureja hellenica[d] Halácsy
  15. Satureja hortensis L.
  16. Satureja horvatii[bs] Šilić
  17. Satureja icarica[d] P.H.Davis
  18. Satureja innota[d] (Pau) Font Quer
  19. Satureja intermedia[d] C.A.Mey.
  20. Satureja intricata[d] Lange
  21. Satureja isophylla[d] Rech.f.
  22. Satureja kermanshahensis[d] Jamzad
  23. Satureja khuzistanica[d] Jamzad
  24. Satureja kitaibelii[d] Wierzb. ex Heuff.
  25. Satureja laxiflora[ru] K.Koch
  26. Satureja macrantha[d] C.A.Mey.
  27. Satureja metastasiantha[d] Rech.f.
  28. Satureja montana L.
  29. Satureja mutica[ru] Fisch. & C.A.Mey.
  30. Satureja pallaryi[d] J.Thiébaut
  31. Satureja parnassica[d] Heldr. & Sart. ex Boiss.
  32. Satureja pilosa[d] Velen.
  33. Satureja rumelica[d] Velen.
  34. Satureja sahendica[d] Bornm.
  35. Satureja salzmannii[d] (Kuntze) P.W.Ball
  36. Satureja spicigera[en] (K.Koch) Boiss.
  37. Satureja spinosa[d] L.
  38. Satureja subspicata[fr] Bartl. ex Vis.
  39. Satureja taurica Velen.
  40. Satureja thymbra[en] L.
  41. Satureja visianii[d] Šilić
  42. Satureja wiedemanniana[d] (Avé-Lall.) Velen.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kew World Checklist of Selected Plant Families.
  2. Джуренко, Сергій. Чабер (чубриця). Душевні рецепти Сергія Джуренко.
  3. а б Satureja. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 01.07.2021. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]