BASF

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
BASF SE
Заснування 6 грудня 1865
Ключові особи Курт Бок, голова ради директорів
Галузь хімічна промисловість
Продукція фарба, пластик, косметика, технічні хімікати, засоби захисту рослин
Послуги видобування та транспорт газу
Валовий дохід €73,497 млрд. (2011)[1]
Операційний прибуток €8,569 млрд. (2011)[1]
Чистий прибуток €6,188 млрд. (2011)[1]
Співробітники 111141 (31.12.2011)[1]
Сайт Офіційний сайт компанії

BASF SE (Societas Europaea) — німецький хімічний концерн зі штаб-квартирою у Людвіґсгафені (Рейнланд-Пфальц). BASF є найбільшою у світі компанією хімічного спрямування, концерн виробляє широкий спектр продуктів: пластик, фарбу, косметику, харчові добавки, технічні та будівельні хімікати, засоби агрохімічного захисту рослин тощо.

Назва концерну походить від його першої назви Badische Anilin- und Soda-Fabrik, тобто «Баденська анілінова та содова фабрика». З роками продукція компанії неоднорозово розширювалася та мінялася, тому залишили тільки абревіатуру, яка нині є зареєстрованою торговою маркою.

Історія[ред.ред. код]

Коли у 1856 році англійський хімік Вільям Перкін отримав з кам'яновугільної смоли перший синтетичний барвник — рожевий анілін, підприємці одразу зрозуміли їх цінність. І вже у 1865 році німецький підприємець Фрідріх Енґельгорн відкрив у Мангеймі фабрику з виробництва порошкових продуктів: аніліну, соди та кислот «Badische Anilin- und Soda-Fabrik» (Баденська анілінова та содова фабрика). Однак невдовзі завод довелося переносити: місцева влада побоювалася, що забруднення повітря негативно вплине на імідж міста, тому фабрику було перевезено на інший берег річки Рейн, до Людвіґсгафена. Фабрика стала містоутворюючим підприємством: завдяки їй маленьке містечко набуло стрімкого економічного розвитоку [2].

Гейнріхом Каро у 1876 році був синтезований барвник «метиленовий синій», на нього компанія отримала перший в Німеччині патент. Розроблені барвники відігравали важливу роль не лише в текстильній ґалузі: німецький мікробіолог Роберт Кох у своїх дослідженнях туберкульозу за допомогою метиленового синього підфарбовував бацили, роблячи їх видимими.

Фабрика у 1881 році

У 1880 році компанія придбала права на виробництво щойно синтезованого індиго — найважливішого на ті часи натурального барвника. У проміжку з 1877 по 1900 року в Німеччині було зареєстровано 528 патентів, що належали BASF.

Для виробництва антрахінонсульфонової кислоти фабрика вимагала значнних кількостей олеуму, але наявні методи виробництва були надзвичайно дорогими. Працівник BASF Рудольф Кнітш розробив принципово новий метод отримання олеуму, завдяки чому фабрика стала найбільшим виробником сульфатної кислоти. В 1926 році фахівцями компанії було розроблено перше добриво — нітрофоска (скорочено від німецьких назв елементів: Nitrogen, Phosphor, Kalium).

З 1925 по 1952 рік завод входив до німецького концерну IG Farben.

У 1969 році придбала 100% акцій нафтогазової компанії Wintershall — найбільшого розробника газових родовищ у Центральній Європі[2].

Власники та керівництво[ред.ред. код]

72% акцій BASF належить інституціональним інвесторам (серед яких AXA SA - більш ніж 5%, Allianz AG - 2,6% і General Capital Group - 2,1%). 

Курт Бок (Kurt Bock) - голова правління, Еггерт Фошерау (Eggert Voscherau) - голова наглядової ради.

Структура[ред.ред. код]

Завод у Людвіґсгафені

Компанія має свої представництва в кожній частину світу, окрім Африки:

Інші центри:

Друга світова війна[ред.ред. код]

У 1925 році BASF об'єдналася з Bayer, Hoechst AG і трьома іншими компаніями, щоб сформувати IG Farbenindustrie AG. Між 1933 і 1945 роками IG Farben відіграє центральну роль в економіці Німеччини. Під час Другої світової війни компанія розробила отруйний газ, що використовувався в концтаборах та на примусових працях. Кілька директорів і топ-менеджерів IG Farben були засуджені за військові злочини і злочини проти людства.

Хімічні заводи в Людвігсхафені та сусідньому Оппау мали стратегічне значення для війни, бо їхня продукція широко використовувалася німецькими військовими (наприклад синтетичний каучук і бензин). В результаті заводи стали головними мішенями для повітряних нальотів. Протягом війни союзні бомбардувальники атакували заводи 65 разів. Обстріл проходив з осені 1943 і завдав значної шкоди. Виробництво практично припинився до кінця 1944 року.

У зв'язку з браком робочих-чоловіків під час війни, для роботи на заводах були мобілізовані жінки, а пізніше — військовополонені та іноземні цивільні особи.

У липні 1945 року американська військова адміністрація конфіскувала всі активи IG Farben. У тому ж році Комісія Союзників ухвалила, що IG Farben повинен бути розпущений. Людвигсхафен та Опау перейшли під юрисдикцію французької влади.

Людвіґсхафен був майже повністю зруйнований під час Другої світової війни і згодом був відновлений. Підприємство IG Farben було поділено між союзниками антигітлерівської коаліції в листопаді 1945 року.

Після тривалих переговорів Badische Anilin- und Soda- Fabrik AG був знову заснований 30 січня 1952 в якості одного з п'яти наступників компанії IG Farben.

Перезаснування BASF[ред.ред. код]

28 липня 1948 в Людвігсхафені стався вибух, в якому загилуно 207 чоловік. У 1952 році BASF було перезасновано завдяки зусиллям Карла Вурстера. Завдяки Німецькому економічному диву в 1950-ті, BASF розширив список своїх продуктів нейлоном. Також BASF розробив полістирол у 1930-х роках і винайшов Стиропор в 1951 році.

Виробництво за кордоном[ред.ред. код]

У 1960 році було розширене виробництво за кордоном  — побудовано заводи в Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Франції, Великобританії, Індії, Італії, Японії, Мексиці, Іспанії та США. Після зміни корпоративної стратегії в 1965 році, був зроблений акцент на більш високовартісні продукти, такі як ізоляційні матеріали, фармацевтичні препаратіи пестициди і добрива. Після возз'єднання Німеччини, 25 жовтня 1990 BASF розширила виробництво у Шварцхаймі (Східна Німеччина). Згодом було відкрито представництво в Подольську (Росія) у 2012 році, і в Казані в 2013 році.

Поглинання[ред.ред. код]

У 1968 році BASF (разом з Bayer AG) придбав німецьку компанію Herbol. В 1970 році BASF перебрав собі філії Herbol в Кельні та Вюрцбурзі. Під новим керівництвом відновлення і розширення торгової марки триває. Після великої реорганізації Herbol став частиною новозаснованої Deco GmbH в 1997 році.

У 1999 році європейський підрозділ BASF з виробництва покриттів придбала компанія AkzoNobel. 30 травня 2006 BASF купив Engelhard Corporation за 4,8 млрд. доларів. Це поглинання є найбільшим поглинання в історії компанії. BASF є найбільшим у світі виробником каталітичних нейтралізаторів.

Інші придбання в 2006 році: покупка Johnson Polymer та підприємство з виробництва будівельної хімії Degussa. Придбання Johnson Polymer було завершене 1 липня 2006 року. Ціна покупки склала 470 млн. доларів на готівкою. Вона забезпечує BASF низкою смол на водній основі. Також 1 липня 2006 була завершена угода з придбання бізнесу будівельної хімії Degussa AG. Ціна покупки капіталу склала трохи менше 2,2 млрд. євро. Крім того, угода була пов'язана з боргом 0,5 млрд. євро.

Компанія погодилася придбати Ciba (раніше частина Ciba-Geigy) у вересні 2008 року. Запропоновану угоду було розглянуто єврокомісаром з конкуренції, і 9 квітня 2009 року угоду було підписано.

19 грудня 2008 BASF придбав американську компанію Whitmire Micro-Gen разом з британською Sorex Ltd. Sorex є виробником фірмових хімічних і нехімічних продуктів для професійної боротьби з шкідниками.

Продукція[ред.ред. код]

BASF є виробником пластику, функціональний матеріалів, фарби, косметики, засобів агрохімічного захисту

Сегмент Підрозділ Продукція Продажі (2011)[1] Прибуток (2011)[1]
Хімікати Неорганічні речовини Амоніак, метанол, каустична сода, хлор, нітратна та сульфатна кислоти €12,958 млн. €2,442 млн.
Нафтохімічні речовини Етен, пропен, бутадієн, бензен, спирти, гліколі
Інші продукти Бутандіол, форміатна кислота, алкіламіни
Пластики Функціональні полімери Капролактам, адипінова кислота, поліаміди (Ultramid), піни, полібутилен терефталат (Ultradur) €10,990 млн. €1,259 млн.
Поліуретани дифенілметан диізоціанат (MDI), толуен диізоціанат (TDI), пропіленоксид
Технічні продукти Фарби та емульсії Емульсії, пігменти, барвники €15,697 млн. €1,361 млн.
Харчові та вітамінні добавки Каротиноїди, вітаміни, стероли, ензими, харчові кислоти

Гераніол, цитронеллол, кофеїн, ібупрофен, псевдоефедрин

Косметичні засоби Суперадсорбенти, пігменти, хелатуючі агенти, УФ фільтри, естери, аміди та ін.
Паперові хімікати Каолінова глина, матеріали для покриття паперу
Технічні хімікати Антиоксиданти, моторні мастила, охолоджуючі рідини, засоби очистки води
Засоби агрохімічного захисту Імідазолін, фіпроніл, боскалід тощо €4,116 млн. €0,808 млн.

BASF в Україні[ред.ред. код]

Представництво BASF SE в Україні було відкрите в 1992 році в Києві й стало однією з перших місій великих західних концернів в Укрїні. Регіональні представництва працюють по всіх регіонах країни. Відділ захисту рослин обслуговує також клієнтів у Молдові та на Кавказі. Бізнес BASF в Україні виходить за межі країни. Пластики, дисперсії та пігменти поставляються на ринок Республіки Білорусь.

З 2007 року вся діяльність BASF SE в Україні ведеться через ТОВ БАСФ (Товариство з Обмеженою Відповідальністю). Кількість співробітників, що працюює в Україні на теперішній час, складає 120 чоловік.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]