BASF

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
BASF SE
Заснування 6 грудня 1865
Ключові особи Курт Бок — голова ради директорів
Галузь хімічна промисловість
Продукція фарба, пластик, косметика, технічні хімікати, засоби захисту рослин
Послуги видобування та транспорт газу
Валовий дохід €73,497 млрд. (2011)[1]
Операційний прибуток €8,569 млрд. (2011)[1]
Чистий прибуток €6,188 млрд. (2011)[1]
Співробітники 111141 (31.12.2011)[1]
Сайт Офіційний сайт компанії

BASF SE (Societas Europaea) — німецький хімічний концерн зі штаб-квартирою у Людвіґсгафені (Рейнланд-Пфальц). BASF є найбільшою у світі компанією хімічного спрямування, концерн виробляє широкий спектр продуктів: пластик, фарбу, косметику, харчові добавки, технічні та будівельні хімікати, засоби агрохімічного захисту рослин тощо.

Назва концерну походить від його першої назви Badische Anilin- und Soda-Fabrik, тобто «Баденська анілінова та содова фабрика». З роками продукція компанії неоднорозово розширювалася та мінялася, тому залишили тільки абревіатуру, яка нині є зареєстрованою торговою маркою.

Історія[ред.ред. код]

Коли у 1856 році англійський хімік Вільям Перкін отримав з кам'яновугільної смоли перший синтетичний барвник — рожевий анілін, підприємці одразу зрозуміли їх цінність. І вже у 1865 році німецький підприємець Фрідріх Енґельгорн відкрив у Мангеймі фабрику з виробництва порошкових продуктів: аніліну, соди та кислот «Badische Anilin- und Soda-Fabrik» (Баденська анілінова та содова фабрика). Однак невдовзі завод довелося переносити: місцева влада побоювалася, що забруднення повітря негативно вплине на імідж міста, тому фабрику було перевезено на інший берег річки Рейн, до Людвіґсгафена. Фабрика стала містоутворюючим підприємством: завдяки їй маленьке містечко набуло стрімкого економічного розвитоку [2].

Гейнріхом Каро у 1876 році був синтезований барвник «метиленовий синій», на нього компанія отримала перший в Німеччині патент. Розроблені барвники відігравали важливу роль не лише в текстильній ґалузі: німецький мікробіолог Роберт Кох у своїх дослідженнях туберкульозу за допомогою метиленового синього підфарбовував бацили, роблячи їх видимими.

У цеху виробництва аніліну

У 1880 році компанія придбала права на виробництво щойно синтезованого індиго, найважливішого натурального барвника на ті часи. У проміжку з 1877 по 1900 року в Німеччині було зареєстровано 528 патентів, що належали BASF.

Для виробництва антрахінонсульфонової кислоти фабрика вимагала значнних кількостей олеуму, але наявні методи виробництва були надзвичайно дорогими. Працівник BASF Рудольф Кнітш розробив принципово новий метод отримання олеуму, завдяки чому фабрика стала найбільшим виробником сульфатної кислоти. В 1926 році фахівцями компанії було розроблено перше добриво — нітрофоска (скорочено від німецьких назв елементів: Nitrogen, Phosphor, Kalium).

З 1925 по 1952 рік завод входив до німецького концерну IG Farben.

У 1969 році придбала 100% акцій нафтогазової компанії Wintershall — найбільшого розробника газових родовищ у Центральній Європі[2].

Власники та керівництво[ред.ред. код]

72% акцій BASF належить інституціональним інвесторам (серед яких AXA SA - більш ніж 5%, Allianz AG - 2,6% і General Capital Group - 2,1%). 

Курт Бок (Kurt Bock) - голова правління, Еггерт Фошерау (Eggert Voscherau) - голова наглядової ради.

Структура[ред.ред. код]

Завод у Людвіґсгафені

Компанія має свої представництва в кожній частину світу, окрім Африки:

Інші центри:

Друга світова війна[ред.ред. код]

У 1925 році BASF об'єдналася з Bayer, Hoechst і трьома іншими компаніями, щоб сформувати IG Farbenindustrie AG. Між 1933 і 1945 роками, IG Farben відіграє центральну роль у нацистській економіці. Під час Другої світової війни, компанія виробила отруйний газ, що використовується в таборах смерті і зайнятих примусових і рабських працях. Кілька директорів компаній і топ- менеджери були засуджені за військові злочини і злочини проти людяності.

Сайт Людвігсхафен був майже повністю зруйнований під час Другої світової війни і згодом був відновлений. У союзники розчиняється IG Farben в листопаді 1945 року.

Обидва Людвігсхафен і Опау заводи мали стратегічне значення для війни, тому що німецьким військовим було необхідно багато своїх продуктів, наприклад синтетичний каучук і бензин. В результаті, вони були головними мішенями для повітряних нальотів. Протягом війни, союзні бомбардувальники атакували заводи 65 разів.

Обстріл проходив з осені 1943 і бомбардування насичення завдали значної шкоди. Виробництво практично припинився до кінця 1944 року.

У зв'язку з браком робочих - чоловіків під час війни, жінки були мобілізовані для роботи на заводах, і пізніші військовополонених та іноземних цивільних осіб. В'язнів не працював на Людвигсхафені і Опау заводах.

У липні 1945 року, американська військова адміністрація конфіскувала всі активи IG Farben. У тому ж році, Комісія Allied ухвалив, що IG Farben повинен бути розпущений. Сайти в Людвигсхафені і Опау контролювалися французькою владою .

Після тривалих переговорів, Badische Anilin - унд Сода - Fabrik AG був знову заснований 30 січня 1952 в якості одного з п'яти наступників компаній IG Farben .

BASF перезасновано[ред.ред. код]

28 липня 1948, вибух в якому 207 людей загинули відбувся в Людвігсхафені. У 1952 році BASF було перезасновано завдяки зусиллям Карла Вурстера. [ 7 ] Завдяки Німецькому економічному диву в 1950ті,  BASF розширив список своїх продуктів нейлоном. BASF розробив полістирол в 1930 році і винайшов Стиропор в 1951 році.

Виробництво за кордоном[ред.ред. код]

У 1960 році виробництво за кордоном була розширено і заводи були побудовані в Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Франції, Великобританії, Індії, Італії, Японії, Мексиці, Іспанії та США. Після зміни корпоративної стратегії в 1965 році, більший опір був зроблений на більш високу вартість продуктів, таких як покриття, фармацевтичних препаратів, пестицидів і добрив. Після возз'єднання Німеччини, BASF придбала ділянку в Стиропор, Східної Німеччини, 25 жовтня 1990. Вона розширилася ще в Подольську, Росії у 2012 році, і в Казані в 2013 році.

Поглинання[ред.ред. код]

У 1968 році BASF (разом з Bayer AG ) купив німецьку компанію Herbol. BASF повністю взяв на себе Herbol філії в Кельні та Вюрцбурзі в 1970 році. Під новим керівництвом відновлення і розширення торгової марки триває. Після великої реорганізації і зростаючими масштабами міжнародної орієнтації бізнесу покриттів Herbol став частиною нової, заснованої деко GmbH в 1997 році.

У 1999 році було прийнято Європейське покриття бізнес BASF на себе AkzoNobel. На 30 травня 2006 BASF купив Engelhard Corporation для 4,8 млрд. USD. Це поглинання є найбільшим поглинання в історії компанії. BASF є найбільшим у світі виробником каталітичних нейтралізаторів.

Інші придбання в 2006 році покупка Johnson Polymer і бізнес будівельна хімія з Degussa.

Придбання Johnson Polymer була завершена на 1 липня 2006 року. Ціна покупки склала $ 470 млн. на грошові кошти та основи без боргів. Вона забезпечує BASF з низкою водній основі смол, що доповнює свій портфель високим вмістом твердих частинок і УФ смол для покриттів і фарб промисловості і посилить присутність компанії на ринку, зокрема в Північній Америці.

Також 1 липня 2006 була завершена угода з придбання бізнесу будівельної хімії Degussa AG. Ціна покупки капіталу склала трохи менше 2,2 млрд. €. Крім того, угода була пов'язана з боргом 0,5 млрд. €.

Компанія погодилася придбати Ciba (раніше частина Ciba - Geigy ) у вересні 2008 року. [ 9 ] запропоновану угоду було розглянуто єврокомісаром з конкуренції, і 9 квітня 2009 року, компанія придбала Ciba (раніше частина Ciba - Geigy ). [ 10 ] [ 11 ]

19 грудня 2008, BASF придбав американську компанію Whitmire Micro - Gen разом з британською Sorex Ltd, Widnes, Великобританії. [ 12 ] Sorex є виробником фірмових хімічних і нехімічних продуктів для професійної боротьби з шкідниками. У березні 2007 Sorex був виставлений на продаж з цінником близько 100 мільйонів фунтів. [ 13 ]

Продукція[ред.ред. код]

BASF є виробником пластику, функціональний матеріалів, фарби, косметики, засобів агрохімічного захисту

Сегмент Підрозділ Продукція Продажі (2011)[1] Прибуток (2011)[1]
Хімікати Неорганічні речовини Амоніак, метанол, каустична сода, хлор, нітратна та сульфатна кислоти €12,958 млн. €2,442 млн.
Нафтохімічні речовини Етен, пропен, бутадієн, бензен, спирти, гліколі
Інші продукти Бутандіол, форміатна кислота, алкіламіни
Пластики Функціональні полімери Капролактам, адипінова кислота, поліаміди (Ultramid), піни, полібутилен терефталат (Ultradur) €10,990 млн. €1,259 млн.
Поліуретани дифенілметан диізоціанат (MDI), толуен диізоціанат (TDI), пропіленоксид
Технічні продукти Фарби та емульсії Емульсії, пігменти, барвники €15,697 млн. €1,361 млн.
Харчові та вітамінні добавки Каротеноїди, вітаміни, стероли, ензими, харчові кислоти

Гераніол, цитронеллол, кофеїн, ібупрофен, псевдоефедрин

Косметичні засоби Суперадсорбенти, пігменти, хелатуючі агенти, УФ фільтри, естери, аміди та ін.
Паперові хімікати Каолінова глина, матеріали для покриття паперу
Технічні хімікати Антиоксиданти, моторні мастила, охолоджуючі рідини, засоби очистки води
Засоби агрохімічного захисту Імідазолін, фіпроніл, боскалід тощо €4,116 млн. €0,808 млн.

BASF в Росії[ред.ред. код]

Інтереси BASF SE в Росії представляють компанії ЗАТ « БАСФ », ТОВ « БАСФ Будівельні Системи», ТОВ « БАСФ Схід», « Вінтерсхалл Руссланд », а також кілька спільних підприємств (зокрема, ТОВ « Еластокам » спільне підприємство Elastogran GmbH та ВАТ Нижнекамскнефтехим ).

Компанія спільно з « Газпромом» бере участь у розробці ачимовской товщі Уренгойського газоконденсатного родовища, а також у будівництві газопроводів « Північний потік » і «Південний потік».

Також німецька компанія володіє часткою ( 25 % мінус 1 голос) у компанії « Севернефтегазпром », що володіє ліцензією на розробку Південно-Російського нафтогазового родовища, розташованого в Ямало -Ненецькому автономному окрузі Росії. За цю частку, а також одну привілейовану акцію компанії, що забезпечує 10 % в майбутніх витратах і прибутку проекту, BASF заплатила 1,43 млрд євро активами і грошима. [ 3 ]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Компанії Це незавершена стаття про підприємство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.