Пакор II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пакор II
Coin of Pacorus II (cropped), Seleucia mint.jpg
Народився 1 століття
Парфія
Помер 105
Громадянство
(підданство)
Харакена
Діяльність суверен
Посада King of Characened
Рід Аршакіди (царі Парфії)[d]
Батько Вонон II
Брати, сестри  • Вологез I
Діти Ашхадар, Мітрідат IV і Партамасір

Пакор II — цар Парфії з династії Аршакідів, правив у 78-110.

Шлях до трону[ред. | ред. код]

Пакор II, син царя Вонона II, брат парфянського царя Вологеза I і вірменського царя Тірідата I. При правлінні останнього був намісником Мідії Атропатени. Вологез I заповів корону своєму синові Вологезу II, чим підштовхнув Пакора до повстання. Він не визнав владу Вологеза II, фактично сам себе оголосив царем, під час міжусобної війни су 78 році здобув перемогу, поваливши Вологеза II, сам офіційно коронувався царем Парфії.

Правління Пакора II було ознаменоване низкою міжусобиць з багатьма іншими претендентами на трон Парфії, в числі яких — майбутній цар Артабан IV і брат Пакора II Хосрой. У 82-83 роках зумів вигнати з держави усіх суперників. У 88-93, 97-106 роках знову тривали війни з претендентами на трон Вологезом II та Хозровом.

Закордонні справи[ред. | ред. код]

При правлінні Пакора почалася війна Парфії з Кушанським царством, що послабило сили Парфії; в той же час тривали безперервні набіги кочівників з Центральної Азії, що відволікало значні сили парфян.

У 89 році на вимогу імператора Доміціана видав одного з Псевдо-Неронів. Згодом розпалювалися відносини між Парфією та Римом, який знаходився в зеніті своєї могутності, на чолі з імператором Траяном. Низка спірних питань підштовхувала країни до війни. У 110 році поставив на трон Вірменії свого сина Ашхадар. Це призвело до посилення конфлікту з Римом. Пакор, усвідомлюючи всю хиткість становища Парфії, відволікання значних сил для боротьби проти Кушану та центральноазіатських кочівників, під тиском Траяна в 110 передав владу своєму братові Хосрою.

У 97 році зустрів китайське посольство від імператора династії Хань Хе-ді — Гань Іна. У 101 році була відправлена ​​дипломатична місія до Китаю.

Цікаве[ред. | ред. код]

Пакор II був одним з небагатьох парфянських царів, які писали власне ім'я на монетах — Аршак Пакор.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]