Очікує на перевірку

Відродження (партія, Франція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вперед, республіко!)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відродження

фр. Renaissance
КраїнаФранція Франція
Ген. секретарСтефан Сежурн[1]
ЗасновникЕммануель Макрон[2]
Дата заснування2016
Штаб-квартира

99, rue de l'Abbé-Groult

75015 Paris
Ідеологіяцентризм лібералізм пан'європеїзм
Кількість членів 240856
Місць у Національній асамблеї
170 / 577
Місць у Сенаті
23 / 348
Місць у Європарламенті
7 / 79
Офіційний сайтparti-renaissance.fr/

Відродження (фр. Renaissance), до 5 травня 2022 року — «Впере́д, республіко!» (фр. La République en marche !), повна офіційна назва — Асоціація за оновлення політичного життя (фр. Association pour le renouvellement de la vie politique)[3] — соціал-ліберальна[4] політична партія Франції.

Історія

[ред. | ред. код]

Кандидат у президенти Франції, колишній міністр економіки, фінансів і цифрових справ Емманюель Макрон оголосив про створення партії 6 квітня 2016 року[5][6] в Ам'єні[7]; тоді ж він оголосив про участь свого руху в парламентських виборах 2017 року[8][9].

Ідеологія

[ред. | ред. код]

Макрон був членом Соціалістичної партії з 2006 до 2009 року[10][11], але «Вперед!» позиціонувалась Макроном як прогресивістська[12], не є ані лівою, ані правою[13].

Партію часто порівнюють з іспанською центристською політичною партією «Громадяни», а Макрона — з її лідером Альбертом Ріберою[14][15].

5 травня 2022 року, напередодні парламентських виборів, партію перейменували на «Відродження»[16]. 17 вересня 2022 року на партійному з'їзді проголосували за новий статут; партія офіційно змінила назву на «Відродження» та поглинула дві менші партії — «Діяти — конструктивні праві» та «Територія прогресу»[17][18].

Злам серверів

[ред. | ред. код]

Партія кандидата в президенти Франції Емманюеля Макрона «Вперед, республіко!» повідомила, що стала жертвою «масованого та скоординованого» зламу її серверів. Штаб заявив, що гакери могли отримати доступ до 9 гігабайт листування членів партії та учасників передвиборчої кампанії Макрона. Цю інформацію зловмисники опублікували на сайті pastebin.com у п'ятницю ввечері, напередодні виборів[19].

Результати виборів

[ред. | ред. код]
Президентські вибори
[ред. | ред. код]
Рік виборів Кандидат 1 тур 2 тур
Голосів % Місце Голосів % Місце
2017 Емманюель Макрон 8 656 346 24,01 1 20 743 128 66.10 1
2022 Емманюель Макрон 9 783 058 27.85 1 18 768 639 58,55 1
Вибори до Національної асамблеї
[ред. | ред. код]
Рік виборів 1 тур (голосів) 1 тур (%) 2 тур (голосів) 2 тур (%) Місць ± Уряд
2017 6 391 269 28,21 % 7 826 245 43,06 %
308 / 577
 ▲ 308 Уряд
2022 5 857 364 25,71 % 8 003 240 38,57 %
170 / 577
 ▼ 138 Уряд

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Renaissance: A new party to revive Macron's wish to 'overcome differences'. Le Monde (англійською) . 18 вересня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  2. ↑ Emmanuel Macron lance un « mouvement politique nouveau » baptisé « En marche ! » // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2016. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  3. ↑ Quinault Maupoil, Tristan. Le mouvement de Macron part maintenant à la chasse aux élus et aux dons. Le Figaro. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2017.
  4. ↑ Marianne — La démonstration de force du social-libéral Emmanuel Macron — Samedi 10 décembre 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  5. ↑ France's Macron joins presidential race to 'unblock France'. BBC News. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 18 квітня 2017.
  6. ↑ France's Macron shapes his party for 2017 election and beyond. Firstpost. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  7. ↑ Emmanuel Macron lance un " mouvement politique nouveau " baptisé " En marche ! ". Le Monde.fr (фр.). 6 квітня 2016. ISSN 1950-6244. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 2 грудня 2016.
  8. ↑ Emmanuel Macron marche sur l’eau. L'Opinion. 25 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
  9. ↑ "En marche" : le bébé du ministre fait ses premiers pas. Libération.fr. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 2 грудня 2016.
  10. ↑ Macron, militant PS depuis 2006, n'est plus à jour de cotisation depuis 5 ans. L'Obs (fr-FR) . Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
  11. ↑ politique, Le Scan (18 лютого 2015). Emmanuel Macron n'est plus encarté au Parti socialiste. Le Figaro (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
  12. ↑ Le Monde — 20/08/2016 — Par Patrick Roger — Macron précise son projet " progressiste " pour 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2017.
  13. ↑ Finalement, le parti d'Emmanuel Macron est "et de droite, et de gauche" (mais surtout progressiste) - Le Lab Europe 1 (fr-FR) . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
  14. ↑ magazine, Le Point, (21 грудня 2015). Élections espagnoles : un Ciudadanos à la française est-il possible ?. Le Point (fr-FR) . Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
  15. ↑ Macron démissionne, avec 2017 dans le viseur. Mediapart (fr-FR) . Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
  16. ↑ Macron rebrands party as Renaissance to fight parliamentary elections. The Guardian (англійською) . 5 травня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  17. ↑ "На час після Макрона": партія президента Франції змінила назву й об'єдналася з двома меншими політсилами. Еспресо (українською) . 18 вересня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  18. ↑ Політичний рух, заснований Макроном, перетворений на класичну партію. Інтерфакс-Україна (українською) . 18 вересня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
  19. ↑ Хакери зламали сервери штабу Макрона і оприлюднили листування. BBC. BBC. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 06-05-2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відродження_(партія,_Франція)&oldid=42946997