Вокс (партія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вокс
ісп. Vox
VOX logo.svg
Голова партії:Сантьяго Абаскаль
Штаб-квартира:Calle de Diego de León, 60
28006 Мадрид
Дата заснування:17 грудня 2013
Ідеологія:націоналізм[1][2][3][4]
соціальний консерватизм
неолібералізм[4][5][6][7]
націонал-консерватизм[8]
неоконсерватизм[9][10]
євроскептицизм
правий популізм[11][12][13]
анти-іслам[14][15]
централізм[16][17]
Кількість членів:20 500 (2018)
Інтернет-сторінка:www.voxespana.es

Вокс («Голос»; ісп. Vox) — політична партія Іспанії, заснована 17 грудня 2013 року колишніми членами Народної партії[18]. Партію по-різному характеризують як праву[19][20], право-популістську[11][21] або крайньо праву[14][22][23][24][25].

Історія[ред. | ред. код]

Вокс заснована 17 грудня 2013 року та публічно відкрита на прес-конференції в Мадриді 16 січня 2014 року.[26]

У 2018 році на виборах в Андалусії партія провела до регіонального парламенту 12 депутатів.[27]

На загальних виборах у квітні 2019 року партія отримала 10,26% голосів, обравши 24 депутатів та вперше увійшовши до Конгресу депутатів.[28] Пізніше партія пройшла до Європейського парламенту з 6,2% голосів та 3 депутатами, яких після Brexit стане 4. Після цих виборів партія вступила до групи європейських консерваторів і реформаторів та Альянсу консерваторів і реформаторів в Європі. На других загальних виборах року в листопаді Вокс посів третє місце і збільшив кількість депутатів з 24 до 52. [29]

Ідеологія[ред. | ред. код]

Vox описується як права партія в межах сімейства радикально-правих. Вокс поєднує націоналізм і нативізм з авторитарним баченням суспільства. Економічна ідеологія є неоліберальною.

Починаючи з акценту на економічно ліберальних позиціях та останніх пропозиціях про раціоналізацію, Вокс змістився до позицій, сумісних із європейським націоналізмом. Вокс відома критикою мультикультуралізму та імміграції з мусульманських країн [30]. але в той же час підтримує імміграцію з країн Латинської Америки з метою збільшення населення Іспанії. Їхня позиція про Європейський Союз характеризується євроскептицизмом.[31] Вони пропонують ліквідувати автономні громади Іспанії. Крім того, Vox прагне повернути Гібралтар під повний контроль Іспанії. [32]

Vox містив деяких колишніх неонацистів у партійних кадрах та списках; деякі з них були виключені з партії або пішли у відставку. У листопаді 2018 року під час партійного заходу в Мурсії лідер партії Сантьяго Абаскаль визначив свою партію як "антифашистську, антинацистську та антикомуністичну".[33]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fredrik Engelstad, Trygve Gulbrandsen (7 October 2019). Elites and People: Challenges to Democracy. Comparative Social Research. с. 199. ISBN 978-1838679156. 
  2. Casals, Xavier (19 January 2019). Vox habla sobre Vox. Tres libros para conocer el partido. Agenda Pública. «Su ideario parece hallarse aún en construcción y tiene como eje vertebrador un ultranacionalismo bélico asociado a la “Reconquista” o a una “Covadonga 2.0”, El partido lo identifica con una visión biológica y palingenética de la patria, la “España viva”, pero también con una cultura de inspiración católica.» 
  3. Acha, Beatriz (6 January 2019). No, no es un partido (neo)fascista. Agenda Pública. 
  4. а б Antón-Mellón, Joan (29 April 2019). Vox. Del nacional-catolicismo al ultranacionalismo neoliberal. Agenda Pública. Архів оригіналу за 3 May 2019. Процитовано 29 April 2019. 
  5. Álvarez Barba, Yago. Si a HSBC y Goldman Sachs les gusta Vox, a ti no te debería gustar. elsaltodiario.com. «Diría eso de que “con esto a Vox se le ha caído la careta”, pero es que no creo que Vox se haya puesto nunca caretas que oculten su vertiente neoliberal y de servidumbre a las élites financieras.» 
  6. En España el partido más liberal en materia económica es VOX. panampost.com (Spanish). 
  7. Vox es más ultraderecha clásica que populismo contemporáneo. letraslibres.com (Spanish). «su nacionalismo se conjuga con [...] un discurso económico liberal» 
  8. Nordsieck, Wolfram (2019). Spain. Parties and Elections in Europe. 
  9. Guy, Jack (27 April 2019). Spain's far-right is back -- with a difference. CNN. «Torreblanca added that Vox is [...] very liberal economically," rejecting the statist economics of France's National Rally, for example. "I'd say it's a 'neocon' party in the American sense," he added» 
  10. Gil Calvo, Enrique (8 January 2019). Confrontación. El País. «Es el nuevo encuadre de la derecha neocon, [...] desde Bolsonaro a Abascal [...] con Vox» 
  11. а б Loucaides, Darren (2 July 2018). Will Bannonism Play in Spain?. Slate. 
  12. González-Enríquez, Carmen (14 February 2017). The Spanish Exception: Unemployment, inequality and immigration, but no right-wing populist parties. Elcano Royal Institute: 34 — через elcano. «Vox could be described as the first attempt to form a modern right-wing populist party in Spain, with no echoes of the Francoist period. Rather than bank on Francoist nostalgia, the party aimed to attract right-wing voters dissatisfied with Partido Popular policies.» 
  13. Hay un gran espacio a la derecha del PP, pero nadie ha sabido aún cómo ocuparlo. El Confidencial (es). 2017-07-31. Процитовано 2018-12-05. .
  14. а б Field, Bonnie; Rodríguez-Teruel, Juan (26 April 2019). Can Spain's elections on Sunday deliver a functioning government?. Monkey Cage. 
  15. García Rey, Marcos (18 March 2017). Los musulmanes de España entre dos fuegos: el yihadismo y la extrema derecha xenófoba. El Confidencial. 
  16. El programa de Vox para "reconquistar" España. RTVE. 3 December 2018. 
  17. Remírez de Ganuza, Carmen (17 January 2014). Nace Vox pidiendo la eliminación de los parlamentos regionales. El Mundo. 
  18. Diego Torres. Vox shocks Spain. politico.eu. 
  19. de Prada, Juan Manuel de Prada (13 October 2018). Voxeando. ABC (es). Процитовано 14 January 2019. 
  20. González-Enríquez, Carmen (14 February 2017). The Spanish Exception: Unemployment, inequality and immigration, but no right-wing populist parties. Elcano Royal Institute: 34 — через elcano. «Vox could be described as the first attempt to form a modern right-wing populist party in Spain, with no echoes of the Francoist period. Rather than bank on Francoist nostalgia, the party aimed to attract right-wing voters dissatisfied with Partido Popular policies.» 
  21. Regué, Júlia (19 August 2018). Radiografía de la extrema derecha en Catalunya. El Periódico (ES). Процитовано 4 September 2018. 
    Barriaux, Marianne; Villalobos, Alvaro (15 October 2017). Spain's far-right gains visibility in Catalonia crisis. The Local (en). Процитовано 29 May 2018. 
  22. Precedo, José (17 December 2017). Vox: la ultraderecha irrelevante en las urnas agita los juzgados. eldiario.es (es). Процитовано 18 April 2018. 
    Minder, Raphael (27 March 2018). Arrest of Catalan Leader Tests Spain, Separatists and E.U.. The New York Times (en-US). Процитовано 18 April 2018. 
  23. La afiliación al partido ultraderechista VOX aumenta un 20% en 40 días. Público (es-ES). Процитовано 18 April 2018. 
  24. Spain: No country for old fascists. Politico Europe (en-US). 26 December 2016. Процитовано 29 May 2018. 
    Spain proves sterile ground for far-right parties. Deutsche Welle (en). 31 May 2017. Процитовано 29 May 2018. 
  25. Alonso, Mariano (2014-01-14). Nace Vox, el partido político de Santiago Abascal y Ortega Lara. Libertad Digital (es-ES). Процитовано 2019-12-10. 
  26. Іспанські соціалісти перемагають на виборах в Андалусії. УНН. 
  27. González, Miguel (2019-04-29). Vox enters Congress for the first time but falls short of expectations. El País (en). ISSN 1134-6582. Процитовано 2019-12-10. 
  28. Jones, Sam (2019-11-11). Spain election: grand coalition ruled out as far-right Vox surges. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-12-10. 
  29. Racismo. Abascal (Vox): “No es lo mismo un inmigrante hispanoamericano que la inmigración de los países islámicos”. eldiario.es (es). Процитовано 2019-12-10. 
  30. H/Creada:01-03-2019, C. S. Macías | La RazónÚltima actualización:29-11-2019 | 11:13 (2019-03-01). Vox quiere reformar Europa y no cree en su actual deriva federalista. La Razón (es). Процитовано 2019-12-10. 
  31. CNN, James Masters and Laura Perez-Maestro. Spain's Vox party wins seats as far-right party surges for first time since Franco. CNN. Процитовано 2019-12-10. 
  32. Abascal: «Para callarnos nos tendrán que meter en la cárcel». La Verdad (es). 2018-11-15. Процитовано 2019-12-10. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вокс (партія)