Партія центру (Швеція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Партія центру

швед. Centerpartiet
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Голова партії Енні Леф
Дата заснування 1913
Штаб-квартира Старе місто, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Ідеологія центризм
соціал-лібералізм
Союзники та блоки Альянс за Швецію
Членство в міжнародних організаціях Альянс лібералів і демократів за Європу
Офіційний сайт centerpartiet.se

Партія центру (швед. Centerpartiet) — шведська ліберальна партія[1][2][3], в основному займається питаннями охорони довкілля і проблемами села. У минулому була типовою аграрною партією. Виступає проти ядерної енергії і закликає до децентралізації влади. ЇЇ виборці тепер в основному сільські жителі та підприємства малого бізнесу.

Головними пріоритетами партії є національна економіка, навколишнє середовище, політична децентралізація та соціальна інтеграція. Партія є членом Альянсу лібералів і демократів за Європу, Ліберального Інтернаціоналу та Оновити Європу

З 2011 лідером партії є Енні Леф.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Партія центру була заснована у 1913 році як Селянський союз (швед. Bondeförbundet). Дев'ять років по тому, у 1922 році, поглинається Jordbrukarnas Riksförbund (Національною спілкою фермерів), зберігаючи при цьому свою назву до 1958 року.[5]

Входила до урядової коаліції з соціал-демократами у 19361945 і 19511957, але потім стала ближче до правоцентристських партій, які почали створювати свої власні уряди (19761982 і 19911994).[5]

Лідер партії в 1971-1985 рр. Турб'єрн Фельдін тричі ставав прем'єр-міністром Швеції. Партія Центру позиціює себе як несоціалістична, однак, попри це, співпрацює з соціал-демократами.[6]

У 2006 році партія почала змінювати свої політичні погляди, прагнучи до класичного лібералізму.[6]

Ідеологія[ред. | ред. код]

Партія Центру була заснована як політична організація сільських жителів Швеції. Довгий час позиціювала себе як центристська, співпрацюючи з партіями як правими, так і лівими. У зв'язку з урбанізацією країни їй довелося не тільки змінити назву, але і зайнятися залученням міських виборців. На початок 2020-х центристи характеризують свою ідеологію як «зелений лібералізм». Головні завдання партії - охорона навколишнього середовища, боротьба зі зміною клімату, розвиток підприємництва, зайнятість.[7] Проте партії довелося заради членства в Альянсі за Швецію погодитися з будівництвом в країні нових атомних реакторів.

Організаційна структура[ред. | ред. код]

Партія Центру складається з дистриктів (distrikt), дистрикти з районів (krets), по одному на комуну.

Вищий орган - партійна дума (partistämma), між партійними думами - партійні правління (partistyrelse), вищі органи дистриктних організацій - дистриктиальні думи (distriktsstämma), між дистриктиальними думами - дистриктуальне правління (distrikststyrelse), вищі органи районних організацій - районні збори (kretsmöte) , між районними зборами - районні правління (kretsstyrelse).

Суміжні організації:

  • Союз молоді Партії Центру (Centerpartiets ungdomsförbund)
  • Студенти Центру (Centerstudenter)
  • Жінки Центру (Centerkvinnorna)
  • ЛГБТ-мережа Партії Центру (Centerpartiets HBT-nätverk)

Участь у виборах[ред. | ред. код]

На виборах до Риксдагу 17 вересня 2006 року набрала 7,88% (437 389) голосів і отримала 29 місць з 349, посівши 3-е місце. За підсумками виборів, що відбулися 19 вересня 2010 року партія отримала 380 342 (6,6%) голосів і 22 депутатських місця. У виборах 2014 року партія набрала 6.11% голосів виборців і зайняла 22 місця у Риксдазі. На виборах 2018 року партія набрала 8.6% голосів і отримала 31 депутатське місце.

Риксдаг[ред. | ред. код]

Вибори Голоси % Місць +/– Уряд
вересень
1914
1,507 0.2 (#4)
0 / 230
Позапарламентська
1917 39,262 5.3 (#5)
9 / 230
9 Опозиція
1920 52,318 7.9 (#4)
20 / 230
11 Опозиція
1921 192,269 11.0 (#4)
21 / 230
9 Опозиція
1924 190,396 10.8 (#4)
23 / 230
2 Опозиція
1928 263,501 11.2 (#4)
27 / 230
4 Опозиція
1932 321,215 14.1 (#3)
36 / 230
9 Опозиція (1932-1936)
Уряд меншості (1936)
1936 418,840 14.4 (#3)
36 / 230
0 Коаліція
1940 344,345 12.0 (#3)
28 / 230
8 Коаліція
1944 421,094 13.6 (#3)
35 / 230
7 Коаліція (1944-1945)
Опозиція (1945-1948)
1948 480,421 12.4 (#3)
30 / 230
5 Опозиція
1952 406,183 10.7 (#4)
26 / 230
4 Коаліція
1956 366,612 9.5 (#4)
19 / 231
7 Коаліція
1958 486,760 12.7 (#4)
32 / 231
13 Опозиція
1960 579,007 13.6 (#4)
34 / 232
2 Опозиція
1964 559,632 13.2 (#4)
36 / 233
1 Опозиція
1968 757,215 15.7 (#2)
39 / 233
3 Опозиція
1970 991,208 19.9 (#2)
71 / 350
32 Опозиція
1973 1,295,246 25.1 (#2)
90 / 350
19 Опозиція
1976 1,309,669 24.1 (#2)
86 / 349
4 Коаліція (1976-1978)
Опозиція (1978-1979)
1979 984,589 18.1 (#3)
64 / 349
22 Коаліція
1982 859,618 15.5 (#3)
56 / 349
8 Опозиція
1985 490,999 8.8 (#4)
43 / 349
13 Опозиція
1988 607,240 11.3 (#4)
42 / 349
1 Опозиція
1991 465,356 8.5 (#4)
31 / 349
11 Коаліція
1994 425,153 7.7 (#3)
27 / 349
4 Опозиція
1998 269,762 5.1 (#5)
18 / 349
9 Опозиція
2002 328,428 6.2 (#6)
22 / 349
4 Опозиція
2006 437,389 7.9 (#3)
29 / 349
7 Коаліція
2010 390,804 6.6 (#5)
23 / 349
6 Коаліція
2014 370,834 6.1 (#5)
22 / 349
1 Опозиція
2018 557,500 8.6 (#4)
31 / 349
9 Підтримка без участі
2022 434,945 6.7 (#5)
24 / 349
7 TBD

Європарламент[ред. | ред. код]

Вибори Голосів % Місць +/–
1995 192,077 7.2 (#5)
2 / 22
1999 151,442 6.0 (#7)
1 / 22
1
2004 157,258 6.3 (#6)
1 / 19
0
2009 173,414 5.5 (#7)
1 / 18
1 / 20
0
0
2014 241,101 6.5 (#6)
1 / 20
0
2019 447,641 10.8 (#5)
2 / 20
1

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nordsieck, Wolfram (2018). Sweden. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 1 October 2015. Процитовано 31 серпня 2018. 
  2. Magdalena Andersson, Sweden’s first female PM, unveils new cabinet. euronews (англ.). 29 листопада 2021. Процитовано 10 серпня 2022. 
  3. Swedish Social Democrat Löfven is asked to return as PM. www.euractiv.com (en-GB). 6 липня 2021. Процитовано 10 серпня 2022. 
  4. Riksdagsförvaltningen. Annie Lööf (C) - Riksdagen. www.riksdagen.se (швед.). Процитовано 22 червня 2019. 
  5. а б Våra idéer. www.centerpartiet.se (швед.). Процитовано 22 червня 2019. 
  6. а б Historia. www.centerpartiet.se (швед.). Процитовано 22 червня 2019. 
  7. Våra idéer. www.centerpartiet.se (швед.). Процитовано 22 червня 2019.