Золотий світанок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотий світанок

грец. Χρυσή Αυγή
Країна  Греція
Голова партії Ніколаос Міхалолякос
Ген. секретар Ніколаос Міхалолякос
Дата заснування 1 листопада 1993
Дата розпуску 7 жовтня 2020
Штаб-квартира Афіни, Греція
Ідеологія ультранаціоналізм[1][2]
авторитаризм[3]
расизм[4]
метаксизм[5]
Девіз Ми можемо позбавити країну від бруду[6]
Офіційний сайт xryshaygh.com

Christian Celtic Cross

Народна асоціація — Золотий світанок[7] (грец. Λαϊκός Σύνδεσμος – Χρυσή Αυγή, трансліт. Laïkós Sýndesmos – Chrysí Avgí, Лайко́с С́індесмос — Хрісі́ Авгі́) — грецька ультраправа[8][9][10][11][12][13][14][15] неонацистська[16][17][18] ультранаціоналістична злочинна організація та колишня політична партія,[19] заснована 1985 року[20] та зареєстрована 1993 Ніколаосом Міхалолякосом, відомим запереченням Голокосту та звеличуванням Адольфа Гітлера.[21]

Золотий світанок здобув популярність під час фінансової кризи в Греції 2009 року, ставши третьою за популярністю партією в грецькому парламенті на виборах у січні 2015 року. З того часу її підтримка різко впала, і вона не змогла потрапити до парламенту на виборах 2019 року. Кримінальний процес проти лідерів партії, який часто називають найбільшим процесом над нацистами з часів Нюрнберзького процесу, тривав понад п'ять років.[22]

Ідеологія[ред. | ред. код]

Партія виступає із різко ксенофобськими та расистськими поглядами.[23][24][25] Золотий світанок часто називають неонацистською[26][27][28][29][30] та неофашистською[31][32][33][34][35][36][37] організацією. Організація відкидає ці звинувачення,[38] а її члени прославляють жорстоких грецьких диктаторів Іоанніса Метаксаса і його режим 4 серпня[en] (1936—1941)[39][40][41][42] та Георгіоса Пападопулоса і режим полковників (1967—1974).[43]

Засновник організації Міхалоліакос, її самопроголошений «фюрер», відстоює теорію заперечення Голокосту і є палким прихильником Адольфа Гітлера та відвертим націоналістом і расистом.[21][44] Золотий світанок також використовує символіку, дуже схожу на нацистську, нацистські вітання, гасла «Кров і ґрунт», а також прославляє діячів нацистської Німеччини.[45][46][47] Золотий світанок також називають ультранаціоналістичною організацією,[48][49] також вони підтримують створення Великої Греції.[50]

У соціальних питаннях вони є традиціоналістами[51] та виступають проти імміграції,[52] а у фіскальних питаннях є протекціоністами.[53]

Золотий світанок дотримується право-популістської риторики,[54] також активно пропагандуючи антисемітизм,[55][56] ісламофобію,[57] тюркофобію[en][58] та гомофобію.[59][60]

Історія[ред. | ред. код]

Основою партії став однойменний ультраправий журнал, який видавався в 1980—1984 роках. Редактором журналу був Ніколаос Міхалоліакос. 1984 року журнал припинив своє існування, однак однодумці редактора приєдналися до партії Національний політичний союз, з якого виділилися як молодіжне крило 1985 року. 1993 року партія змогла отримати державну реєстрацію і зайняла вкрай правий ряд грецької політичної арени. У роки Боснійської війни бойовики Золотого світанку об'єдналися у Грецьку добровільну гвардію і билися на стороні сербських загонів.

Діяльність партії зустрічає протидію з боку як держави[61], так і лівих активістів. Особливо запеклі зіткнення між ними відбувалися 2008 року[62]. 19 березня 2010 року в штаб-квартирі партії в Афінах стався вибух[63].

Партія активно бере участь у муніципальних і парламентських виборах, блокуючись з іншими націоналістичними партіями Греції. Однак внаслідок боргової кризи та політики жорсткої економії провідні партії ПАСОК та Нова Демократія втратили значну частину свого електорату, зрештою на дострокових парламентських виборах 6 травня 2012 партія подолала прохідний бар'єр у 3 %[64], набравши 7 % голосів.

Після провалу усіх спроб сформувати коаліційний уряд лідерами трьох партій-переможниць були призначені повторні вибори 17 червня 2012 року. За 10 днів до виборів під час теледебатів офіційний речник партії Іліас Касідіаріс плеснув водою в обличчя, а потім кинувся бити представницю Комуністичної партії Греції[65]. Цей епізод, а також непоодинокі в останні місяці напади членів партії на імігрантів, журналістів та лібералів зрештою вилилися у кількатисячну демонстрацію проти «неофашистської зарази» в центрі Афін 9 червня 2012 року[66][67]. Зрештою на виборах 17 червня Золотий світанок здобула 6,92 % голосів виборців, втративши 3 місця у парламенті.

Убивство Павлоса Фіссаса та кримінальне провадження[ред. | ред. код]

18 вересня 2013 року активіст Золотого світанку 45-річний Йоргос Рупакіс вчинив убивство Павлоса Фіссаса, музиканта, відомого антифашистськими виступами[68][69][70]. Ця справа викликала такий резонанс, що стала приводом до масових антифашистських протестів та заворушень в усіх найбільших містах країни[71]. 20 вересня міністр громадського порядку Греції Нікос Дендіас передав до Ареопагу справу проти золотого світанку, в якій зафіксовано 32 епізоди злодіянь від 2012 року. 13 з них вчинено в Афінах, решта — в інших містах по всій території Греції[72]. Дендіас також повідомив ЗМІ, що можливо, буде ініційовано перегляд Конституції та заборонено діяльність Золотого світанку[73].

Прослуховування телефоних номерів членів Золотого світанку дозволило встановити, що «наказ» про убивство Фіссаса віддало керівнистцо партії[74]. 28 вересня заарештовано лідера партії Ніколаоса Міхалоліакоса[75], а також ще 20 членів партії[76], включаючи все її керівництво та 5 членів парламенту[77].

16 жовтня 2013 року рішенням Грецького парламену за поданням міністра громадського порядку Нікоса Дендіаса позбавлено депутатської недоторканості шістьох членів партії, звільнених від арешту 7 жовтня, під підписку про невиїзд, а саме: Панайотіс Іліопулос, Ефстафій Букурос, Йоргос Герменіс, Іліас Панайотарос, Іліас Касідіаріс та Хрисовалантіс Алексопулос[78]. За це рішення віддали голос 247 членів парламенту[79]. Відтепер проти них буде відкрито карні справи[80]. Герменіс, Іліопулос і Букурас звинувачуються за участь та управлінні злочинною організацією, в той час як Панайотарос — порушенні громадського порядку, Касідіаріс — в організації заворушень, Алексопулос — облаштуванні нелегальної радіостанції[81]. При цьому лідер партії Ніколаос Міхалоліакос, його права рука Хритос Паппас та Янніс Лагос залишаються під арештом у в'язниці Корідаллоса.

Результати на виборах[ред. | ред. код]

До парламенту Греції[ред. | ред. код]

Рік Тип виборів Кількість голосів % Кількість місць
травень, 2012
Грецький парламент
437 005
7
21[82]
червень, 2012
Грецький парламент
425 952
6,92
18[83]
січень 2015
Грецький парламент
388 447
6,28
17
вересень 2015
Грецький парламент
379,581
7
18
2019
Грецький парламент
165,709
2.9
0

У культурі[ред. | ред. код]

Організацію згадано в антишовіністичному фільмі «На межі» німецького кінорежисера турецького походження Фатіха Акіна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tsatsanis, Emmanouil (2011), Hellenism under siege: the national-populist logic of antiglobalization rhetoric in Greece, Journal of Political Ideologies, 16 (1): 11–31, doi:10.1080/13569317.2011.540939, «...and far right-wing newspapers such as Alpha Ena, Eleytheros Kosmos, Eleytheri Ora and Stohos (the mouthpiece of ultra-nationalist group Chrysi Avgi).» 
  2. Ivarsflaten, Elisabeth (2006), Reputational Shields: Why Most Anti-Immigrant Parties Failed in Western Europe, 1980-2005, Nuffield College, University of Oxford, с. 15, архів оригіналу за 18 вересня 2014, процитовано 19 травня 2012 
  3. Γράφει ο IΟΣ [Архівовано 2 серпня 2012 у Archive.is] Eleftherotypia 2/07/1998 (in Greek)
  4. Sitaropoulos, Nicholas (2004), Equal treatment between persons irrespective of racial or ethnic origin: the transposition in Greece of EU Directive 2000/43, The International Journal of Human Rights, 8 (2): 123–158, doi:10.1080/1364298042000240834, «Clearly extreme racist groups are, inter alia, political groups such as 'Chrisi Avgi' and 'Elliniko Metopo'.» 
    • Renee Maltezou (25 квітня 2012), Greece: Secretive far-right party taps into Greeks’ anger, fear, AFP, архів оригіналу за 27 червня 2012, процитовано 19 травня 2012, «Set up in 1992 and relaunched in 2007, the party admires Greek dictator Ioannis Metaxas, who refused to surrender to the Axis powers in 1940. It calls itself nationalist and insists its logo is the ancient Greek Meander symbolizing bravery and endless struggle.» 
  5. [[https://web.archive.org/web/20120525003806/http://www.ekathimerini.com/4dcgi/_w_articles_wsite3_1_03/05/2012_440466 Архівовано 25 травня 2012 у Wayback Machine.] Profile of parties running in May 6 Greek elections, May 3, 2012, Катимеріні]
  6. Ellinas, Antonis A. (2013-12). The Rise of Golden Dawn: The New Face of the Far Right in Greece. South European Society and Politics (англ.). Т. 18, № 4. с. 543–565. ISSN 1360-8746. doi:10.1080/13608746.2013.782838. Процитовано 19 лютого 2024. 
  7. Koronaiou, Alexandra; Lagos, Evangelos; Sakellariou, Alexandros; Kymionis, Stelios; Chiotaki-Poulou, Irini (2015-12). Golden Dawn, Austerity and Young People: The Rise of Fascist Extremism Among Young People in Contemporary Greek Society. The Sociological Review (англ.). Т. 63, № 2_suppl. с. 231–249. ISSN 0038-0261. doi:10.1111/1467-954X.12270. Процитовано 19 лютого 2024. 
  8. Ellinas, Antonis A. (2 січня 2015). Neo-Nazism in an Established Democracy: The Persistence of Golden Dawn in Greece. South European Society and Politics (англ.). Т. 20, № 1. с. 1–20. ISSN 1360-8746. doi:10.1080/13608746.2014.981379. Процитовано 19 лютого 2024. 
  9. Bampilis, Tryfon (20 жовтня 2017). Far-right extremism in the city of Athens during the Greek crisis. Critical Times in Greece: Anthropological Engagements with the Crisis (англ.). Routledge. ISBN 978-1-315-29901-3. OCLC 1003930185. 
  10. Ellinas, Antonis A. (2013-12). The Rise of Golden Dawn: The New Face of the Far Right in Greece. South European Society and Politics (англ.). Т. 18, № 4. с. 543–565. ISSN 1360-8746. doi:10.1080/13608746.2013.782838. Процитовано 19 лютого 2024. 
  11. Nordsieck, Wolfram (2024). Greece. Parties and Elections in Europe. Процитовано 19 лютого 2024. 
  12. Twitter blocks account of Greece’s far-right Golden Dawn party. Euronews (англ.). 5 січня 2018. Процитовано 19 лютого 2024. 
  13. Offices of Greek far-right party Golden Dawn attacked with sledgehammers. The Independent (англ.). 31 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2024. 
  14. How Lesbos residents drove the far-right Golden Dawn party off the island. The World from PRX (англ.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  15. Vasilopoulou, S.; Halikiopoulou, D. (8 листопада 2015). The Golden Dawn’s ‘Nationalist Solution’: Explaining the Rise of the Far Right in Greece (англ.). Palgrave Macmillan US. с. 32. ISBN 978-1-349-50390-2. «The extremist character of the Golden Dawn, its neo-Nazi principles, racism and ultranationalism, as well as its violence, render the party a least likely case of success...» 
  16. Dalakoglou, Dimitris (2013-06). Neo‐Nazism and Neoliberalism: A Few Comments on Violence in A thens At the Time of Crisis. WorkingUSA (англ.). Т. 16, № 2. с. 283–292. ISSN 1089-7011. doi:10.1111/wusa.12044. Процитовано 19 лютого 2024. 
  17. Miliopoulos, Lazaros (2011). Jesse, Eckhard; Thieme, Tom (ред.). Extremismus in Griechenland. Extremismus in den EU-Staaten (нім.). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. с. 149–166. ISBN 978-3-531-92746-6. doi:10.1007/978-3-531-92746-6_9. 
  18. Ρούμπου, Νάντια (7 жовтня 2020). Εγκληματική οργάνωση η Χρυσή Αυγή. The Press Project - Ειδήσεις, Αναλύσεις, Ραδιόφωνο, Τηλεόραση (гр.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  19. Margaronis, Maria (26 жовтня 2012). Fear and loathing in Athens: the rise of Golden Dawn and the far right. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2024. 
  20. а б Smith, Helena (14 жовтня 2020). Neo-Nazi leaders of Greece's Golden Dawn sentenced to 13 years. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2024. 
  21. Greek police arrest fugitive deputy leader of neo-Nazi Golden Dawn. POLITICO (англ.). 1 липня 2021. Процитовано 19 лютого 2024. 
  22. Sitaropoulos, Nicholas (2004-01). Equal treatment between persons irrespective of racial or ethnic origin: the transposition in Greece of EU Directive 2000/43. The International Journal of Human Rights (англ.). Т. 8, № 2. с. 123–158. ISSN 1364-2987. doi:10.1080/1364298042000240834. Процитовано 19 лютого 2024. 
  23. Sotiropoulos, Dimitri A., Formal Weakness and Informal Strength: Civil Society in Contemporary Greece, London School of Economics, с. 16, «Firstly, there is a youth organization which is titled "Golden Dawn" (in Greek, Chryssi Avgi) which is explicitly racist and xenophobic...» 
  24. Боевики Хриси Авги избивают иммигрантов. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. 
  25. Dalakoglou, Dimitris (2013-06). Neo‐ N azism and Neoliberalism: A Few Comments on Violence in A thens At the Time of Crisis. WorkingUSA (англ.). Т. 16, № 2. с. 283–292. ISSN 1089-7011. doi:10.1111/wusa.12044. Процитовано 19 лютого 2024. 
  26. Miliopoulos, Lazaros (2011). Jesse, Eckhard; Thieme, Tom (ред.). Extremismus in Griechenland. Extremismus in den EU-Staaten (нім.). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. с. 149–166. ISBN 978-3-531-92746-6. doi:10.1007/978-3-531-92746-6_9. 
  27. Dalakoglou, Dimitris (2012-10). Beyond Spontaneity: Crisis, violence and collective action in Athens. City (англ.). Т. 16, № 5. с. 535–545. ISSN 1360-4813. doi:10.1080/13604813.2012.720760. Процитовано 19 лютого 2024. 
  28. Donadio, Rachel; Kitsantonis, Niki (6 травня 2012). Greek Voters Punish 2 Main Parties for Collapse. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 19 лютого 2024. 
  29. Smith, Helena (21 вересня 2019). After murder, defections and poll defeat: the sun sets on Greece’s Golden Dawn. The Observer (англ.). ISSN 0029-7712. Процитовано 19 лютого 2024. 
  30. Strickland, Patrick. Calls for coup, firing squads: Greek far right angry at name deal. Al Jazeera (англ.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  31. Golden Dawn tarnished. POLITICO (англ.). 29 квітня 2015. Процитовано 19 лютого 2024. 
  32. Smith, Helena (20 вересня 2015). Neo-fascist Greek party takes third place in wave of voter fury. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2024. 
  33. Smith, Helena (16 грудня 2011). Rise of the Greek far right raises fears of further turmoil. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2024. 
  34. Dalakoglou, Dimitris (2012-10). Beyond Spontaneity: Crisis, violence and collective action in Athens. City (англ.). Т. 16, № 5. с. 535–545. ISSN 1360-4813. doi:10.1080/13604813.2012.720760. Процитовано 19 лютого 2024. 
  35. Xenakis, Sappho (2012-07). A New Dawn? Change and Continuity in Political Violence in Greece. Terrorism and Political Violence (англ.). Т. 24, № 3. с. 437–464. ISSN 0954-6553. doi:10.1080/09546553.2011.633133. Процитовано 19 лютого 2024. 
  36. Grumke, Thomas (1 липня 2003). The transatlantic dimension of right-wing extremism. Human Rights Review (англ.). Т. 4, № 4. с. 56–72. ISSN 1874-6306. doi:10.1007/s12142-003-1021-x. Процитовано 19 лютого 2024. 
  37. Greek far-right leader savors electoral success. Reuters (англ.). 7 травня 2012. Процитовано 19 лютого 2024. 
  38. Οι φύρερ της διπλανής πόρτας. ΤΟ ΒΗΜΑ (гр.). 8 квітня 2012. Процитовано 19 лютого 2024. 
  39. Doxiadis, Evdoxios; Placas, Aimee, ред. (2020). Living under austerity: Greek society in crisis (вид. First paperback edition). New York Oxford: Berghahn. с. 83. ISBN 978-1-78533-934-9. 
  40. Sjöberg, Erik (2017). The making of the Greek genocide: contested memories of the Ottoman Greek catastrophe. War and genocide. New York: Berghahn. с. 143. ISBN 978-1-78533-325-5. 
  41. Vasilopoulou та Halikiopoulou, 2015.
  42. Davis, Donna (2016). American Educational History Journal. Т. 43. IAP. с. 125. 
  43. Greek far-right leader vows to ‘take back’ İstanbul, İzmir. Today's Zaman (англ.). 15 June 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. 
  44. Зенакос, Августин (23 листопада 2012). «Золотий світанок», 1980–2012. Шлях неонацистів до парламенту. Спільне. Процитовано 19 лютого 2024. 
  45. Χρυσή Αυγή - Αλήθειες και Ψέμματα. NewsNowgr.com. Процитовано 19 лютого 2024. 
  46. Οι φύρερ της διπλανής πόρτας. ΤΟ ΒΗΜΑ (гр.). 8 квітня 2012. Процитовано 19 лютого 2024. 
  47. Tsatsanis, Emmanouil (2011-02). Hellenism under siege: the national-populist logic of antiglobalization rhetoric in Greece. Journal of Political Ideologies (англ.). Т. 16, № 1. с. 11–31. ISSN 1356-9317. doi:10.1080/13569317.2011.540939. Процитовано 19 лютого 2024. 
  48. On the Road with Golden Dawn, Greece’s Ultra-Nationalist Party. Time (амер.). 31 жовтня 2012. ISSN 0040-781X. Процитовано 19 лютого 2024. 
  49. ΣΤΟΧΟΣ. ΜΙΧΑΛΟΛΙΑΚΟΣ: ΤΟΥ ΧΡΟΝΟΥ ΣΤΗΝ ΚΩΝΣΤΑΝΤΙΝΟΥΠΟΛΗ, ΣΤΗΝ ΣΜΥΡΝΗ, ΣΤΗΝ ΤΡΑΠΕΖΟΥΝΤΑ...!!! ΟΛΟΚΛΗΡΗ Η ΣΥΝΕΝΤΕΥΞΗ ΤΟΥ ΑΡΧΗΓΟΥ ΤΗΣ ΧΡΥΣΗΣ ΑΥΓΗΣ.... Εφημερίδα "Στόχος" - Stoxos newspaper. Процитовано 19 лютого 2024. 
  50. Crisis, Movement, Strategy: The Greek Experience (англ.). Brill. 4 вересня 2018. с. 196. ISBN 978-90-04-28089-2. 
  51. Smith, Helena; Kingsley, Patrick (8 квітня 2016). Greece resumes migrant deportations to Turkey. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 лютого 2024. 
  52. Rose, William (2014). Thirties Throwbacks: Explaining the Electoral Breakthroughs of Jobbik and Golden Dawn (Дипломна робота). Tufts University. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. 
  53. Ekström, Mats; Patrona, Marianna; Thornborrow, Joanna (3 липня 2018). Right-wing populism and the dynamics of style: a discourse-analytic perspective on mediated political performances. Palgrave Communications (англ.). Т. 4, № 1. с. 1–11. ISSN 2055-1045. doi:10.1057/s41599-018-0132-6. Процитовано 19 лютого 2024. 
  54. Antisemitism in Greece today - Executive Summary. Heinrich Böll Stiftung - Thessaloniki Office (англ.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  55. Why Is Greece the Most anti-Semitic Country in Europe?. Haaretz (англ.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  56. Agency, Anadolu (22 січня 2015). Greek far right party Golden Dawn rally targets Islam. Daily Sabah (амер.). Процитовано 19 лютого 2024. 
  57. Neo-Nazi Golden Dawn says Istanbul will be Greek. Hürriyet Daily News (англ.). 31 травня 2012. Процитовано 19 лютого 2024. 
  58. Rise in Greek anti-gay attacks blamed on Golden Dawn party. South China Morning Post (англ.). 26 серпня 2014. Процитовано 19 лютого 2024. 
  59. Alarm at Greek police 'collusion' with far-right Golden Dawn. BBC News (англ.). 17 жовтня 2012. Процитовано 19 лютого 2024. 
  60. Греческие националисты ненадолго захватили телеканал. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2012. 
  61. В Греции полиция разогнала неофашистов и ультралевых слезоточивым газом. Архів оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. 
  62. В Афинах произошел взрыв в офисе крайне правой группировки. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. 
  63. Правляча коаліція Греції втратила підтримку більшості населення [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.], BBC Україна, перевірено 7 травня 2012
  64. Побои на теледебатах: в нокауте вся Греция, 2012/06/08. Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012. 
  65. Греки против «неофашистской заразы», 2012/06/09. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012. 
  66. http://www.independent.co.uk/news/world/europe/antifascist-fury-in-athens-after-farright-mp-hit-rival-7831958.html [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Anti-fascist fury in Athens after far-right MP hit rival, 09 June 2012, The Independent
  67. Γιώργος Ρουπακιάς: ποιο το προφίλ του 45χρονου δολοφόνου. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 22 вересня 2013. 
  68. Αυτός είναι ο νεκρός Παύλος Φύσσας, ράπερ Killah P, μέλος του ΑΝΤΑΡΣΥΑ, που δολοφονήθηκε στην Αμφιάλη [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] Iefimerida.gr
  69. Κανένας δικηγόρος του Πειραιά δεν ανέλαβε την υπεράσπιση του Γιώργου Ρουπακιά iefimerida.gr [Архівовано 24 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  70. Οργισμένες διαδηλώσεις μετατράπηκαν σε συγκρούσεις [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] Ελευθεροτυπία, 19 Σεπτεμβρίου 2013
  71. Στον Αρειο Πάγο ο φάκελος με τα εγκλήματα της Χρυσής Αυγής, ΔΕΝΔΙΑΣ: ΝΑ ΕΝΤΑΧΘΟΥΝ ΣΤΟΝ ΑΝΤΙΤΡΟΜΟΚΡΑΤΙΚΟ ΝΟΜΟ. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 22 вересня 2013. 
  72. [[https://web.archive.org/web/20130923030203/http://www.naftemporiki.gr/story/702829 Архівовано 23 вересня 2013 у Wayback Machine.] Ν. Δένδιας: Θλιβερό ένα νεοναζιστικό μόρφωμα να βρίσκεται στη Βουλή «Να εξεταστεί το ενδεχόμενο να τεθεί εκτός νόμου με συνταγματική αναθεώρηση», 21 Σεπτεμβρίου 2013, naftemporiki.gr]
  73. Греция: суд освободил неонацистов под подписку о невыезде [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Прослушивание полицией телефонных переговоров членов «Золотой зари» показало, что боевик, убивший Фиссаса, получил на это указание руководителей партии.
  74. В Греции арестован лидер ультраправой «Золотой зари», euronews.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 6 жовтня 2013. 
  75. http://ru.euronews.com/2013/09/29/golden-dawn-leader-to-respond-to-charges-in-athens-on-tuesday/ [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Лидер и 20 активистов «Золотой зари» предстанут перед судьей, euronews.com
  76. http://ru.euronews.com/2013/09/28/far-right-golden-dawn-leader-charged-in-greece/ [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Греция: руководство «Золотой зари» арестовано, euronews.com
  77. [[https://web.archive.org/web/20131017052116/http://www.kathimerini.gr/4dcgi/_w_articles_kathremote_1_16/10/2013_523344 Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Αρση ασυλίας των έξι βουλευτών της Χρυσής Αυγής — ποιοί ψήφισαν παρών και ποιοί έριξαν άκυρο, kathimerini.gr
  78. Αίρεται η ασυλία έξι βουλευτών της Χρυσής Αυγής, amna.gr. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013. 
  79. Закат «Золотой зари»: 6 депутатов лишены иммунитета, euronews.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013. 
  80. Parliament lifts immunity of six Golden Dawn MPs, ekathimerini.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013. 
  81. [ http://www.ekloges.ypes.gr/v2012a/public/index.html#{%22cls%22:%22level%22,%22params%22:{%22level%22:%22epik%22,%22id%22:1.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) |title=Архівована копія |accessdate=9 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120513104729/http://ekloges.ypes.gr/v2012a/public/index.html#{%22cls%22:%22level%22,%22params%22:{%22level%22:%22epik%22,%22id%22:1}} |archivedate=13 травня 2012 |deadurl=yes }} [Архівовано 2012-05-13 у Wayback Machine.] |date=13 травня 2012 }} Результати виборів 6 травня 2012 року, Міністерство внутрішніх справ Греції]
  82. Джерело: [[https://archive.today/20120711181639/http://ekloges.ypes.gr/v2012b/public/index.html?lang=en Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is] Міністерство внутрішніх справ Греції]

Посилання[ред. | ред. код]