М'ята довголиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
М'ята довголиста
Mentha longifolia 1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Рід: М'ята (Mentha)
Вид: М'ята довголиста
Біноміальна назва
Mentha longifolia
(L.) Huds. 1762
Підвиди
Mentha longifolia subsp. capensis
Mentha longifolia subsp. hymalaiensis
Mentha longifolia subsp. longifolia
Mentha longifolia subsp. polyadenia
Mentha longifolia subsp. typhoides
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mentha longifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mentha longifolia
IPNI: 450735-1
ITIS logo.svg ITIS: 32269
IUCN logo.svg МСОП: 164306
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 38859
The Plant List: kew-124916

М'ята довголиста (Mentha longifolia) — багаторічна трав'яниста рослина роду М'ята родини Глухокропивових.

Поширення[ред.ред. код]

Рослина зустрічається по берегах річок, озер, канавах і болотах. Культивують у центральних районах РФ, в Україні і Кавказі.

Підвид Mentha longifolia ssp. cyprica зустрічається лише на Кіпрі.[1]

Ботанічна характеристика[ред.ред. код]

Кореневище повзуче. Стебло висотою 80-90 см, кремезне, чотиригранне, слабоопушенне, гіллясте, добре облистяне. Листки сидячі, від яйцевидно-довгастих до ланцетоподібних, загострені, по краю пильчато-зубчасті, опушені. Квітки дрібні, світло-бузкові або лілові, зібрані в кільчасте гроновидне суцвіття.

Біологічні особливості[ред.ред. код]

М'ята довголиста зимостійка. Вимоглива до світла і вологи. Віддає перевагу відкритим сонячним ділянкам. При нестачі світла знижується вміст ефірної олії, нижнє листя обсипається. Добре росте на леггких, зволожених і багатих поживними елементами ґрунтах. Цвіте в липні-серпні, масове цвітіння в кінці липня. Плодоносить у серпні-вересні.

Добре сприймає органічні і мінеральні добрива (особливо фосфорні та азотні). Стійка до хвороб.

Розмноження та агротехніка[ред.ред. код]

Розмножується кореневищами. Агротехніка м'яти довголистої аналогічна м'яті перцевій.

Збирання врожаю і зберігання сировини[ред.ред. код]

Збирають м'яту в період масового цвітіння. Рослини зрізують на висоті 10-12 см від рівня ґрунту і відправляють на завод для отримання ефірної олії.

При заготівлі сировини скошену масу злегка підсушують на сонці, потім досушують під навісом або в добре провітрюваному приміщенні.

Після збирання м'ята добре відростає і дає другий урожай. На одному місці її вирощують протягом двох-трьох років. Врожайність сировини за один укіс становить 15-18 т / га.

Склад[ред.ред. код]

У найкращих зразків, вирощуваних в державних наукових ботанічних садах, вміст ефірної олії в надземній частині квітучих рослин 0,50-0,92% сирої маси сировини (1,42 — 3,33% абсолютно сухої маси). Ефірна олія знаходиться в суцвіттях-1, 54% (4,61%), в листі-0,74 (2,02) і в стеблах — 0,10% (0,24%).

Лікарські властивості[ред.ред. код]

Ефірна олія м'яти довголистої рухлива, безбарвна або світло-жовта, з приємним трав'янисто-пряним запахом. Містить ментол, ментон, пулегон, карвакрол і ліналоол. Воно має антисептичні, болезаспокійливі властивості, покращує травлення.

У народній медицині її використовують як заспокійливий, потогінний, відхаркувальний засіб. Вживають при шлункових захворюваннях, жовтяниці, водянці. М'ятний настій застосовують для полоскання горла. Роблять примочки при зубному болю, наривах, виразках в порожнині рота.

Застосування[ред.ред. код]

У молочній промисловості м'яту довголисту використовують при виготовленні розсільних сирів в Закавказзі. Її додають у пряні суміші. Ефірну олію використовують в парфюмерно-косметичних цілях. У вигляді салату рослину подають до столу в Грузії, Вірменії, Дагестані, Узбекистані, Туркменістані.

Значно покращує м'ята смак і запах вегетаріанських супів, а також м'ясних, курячих бульйонів, рибної солянки. Широко використовують м'яту довголисту у других м'ясних стравах. Нею приправляють смажену яловичину, шашлики. Приємний аромат надає цей вид м'яти начинці для пиріжків. На трав'янистому настої готують тісто для узбецьких коржів. М'яту довголисту кладуть при маринуванні баклажанів, при квашенні капусти, а також капусти рубаною в поєднанні з буряком. Ніжний аромат додає вона азербайджанським щербетам: фруктовому і рожевому, причому останній присмачують не листям, а насінням.

Хороший медонос. Медопродуктивність 300 кг / га.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]