Микитичі (Дубенський район)
| село Микитичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський |
| Тер. громада | Тараканівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040350090056771 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 року |
| Населення | 188 осіб |
| Площа | 0,088 км² |
| Густота населення | 2136,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35646 |
| Телефонний код | +380 3656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′39″ пн. ш. 25°39′14″ сх. д. / 50.34417° пн. ш. 25.65389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117 |
| Карта | |
  Микитичі | |
 Микитичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мики́тичі — село в Україні, у Тараканівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області.
Населення становить 188 осіб.
У 1906 році село Вербівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 10 верст, від волості 8. Дворів 47, мешканців 316[1].
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Тараканівської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Дубенського району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,47% |
| російська | 0,53% |
- Козуб Михайло Петрович (10.10.1926 - ?) - військовий, учасник радянсько-німецької війни. Восени 1944 році в віці 18 років мобілізований до лав Радянської армії. Службу проходив на Першому Прибалтійському фронті. В березні 1945 року отримав важке осколкове поранення правого плеча. Лікування проходить в евакошпиталі № 3964 в місті Самарканді. Після виписки зі шпиталю повертається додому, оскільки подальше перебування на фронті неможливе через важкість травми. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, медалями «За мужність», «Захиснику Вітчизни», «Георгій Жуков», «Ветеран праці». Впродовж життя одержував ювілейні нагороди.
- Іващук Василь Васильович (10.01.1987 - 29.08.2024) - військовий, старший солдат, учасник російсько-української війни. Загинув при виконанні бойового завдання в районі селища Дачне Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)[6]. Похований на місцевому кладовищі[7].
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Дубенська районна державна адміністрація Рівненської області - Посмертні нагороди полеглих Героїв вручили їхнім рідним. dubnorda.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ Іващук Василь Васильович | Повчанська сільська рада Дубенського району, Рівненської області. povchanska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 26 серпня 2025.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |