Координати: 50°23′8″ пн. ш. 25°42′34″ сх. д. / 50.38556° пн. ш. 25.70944° сх. д. / 50.38556; 25.70944
Очікує на перевірку

Тараканів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тараканів
Тараканівський форт у селі.
Тараканівський форт у селі.
Тараканівський форт у селі.
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський
Тер. громада Тараканівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040350010061558
Основні дані
Населення 1734
Площа 3,378 км²
Густота населення 483,72 осіб/км²
Поштовий індекс 35641
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°23′8″ пн. ш. 25°42′34″ сх. д. / 50.38556° пн. ш. 25.70944° сх. д. / 50.38556; 25.70944
Середня висота
над рівнем моря 		197 м
Водойми річка Іква
Місцева влада
Адреса ради 35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117
Карта
Тараканів. Карта розташування: Україна
Тараканів
Тараканів
Тараканів. Карта розташування: Рівненська область
Тараканів
Тараканів
Мапа
Мапа

CMNS: Тараканів у Вікісховищі

Тарака́нів — село в Україні, центр Тараканівської сільської громади в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 1734 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Ікви.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніша писемна згадка датована 1488 роком. В акті сказано, що Гриб Івашевич заставляє маєток «Тороканов» князям Михайлу й Костянтину Острозькому за 80 коп широких грошей.[1]

В описі актів за 1570 рік говориться, що з «Торокан» на Страклів прокладено новий міст, за який потрібно брати мито.[2]

1583 року село належало до волості міста Дубного, яке належало князю Василю Костянтину Острозькому.

Транзакція 1753 року називає село «Тороканов», яке дістається разом з іншими 70 селами у подарунок  князю Станіславу Любомирському від Януша Сангушка.[1]

В документах 1889 року зазначається, що в Тараканові в 1860 році побудована церква Пресвятої Трійці.[2]

У 1906 році село Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 5 верст, від волості 5. Дворів 57, мешканців 549[3].

У 2016 році стало центром Тараканівської ОТГ.

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1619 99.08%
російська 8 0.49%
білоруська 1 0.06%
угорська 1 0.06%
інші/не вказали 5 0.31%
Усього 1634 100%

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Бібліотека-філіал с. Тараканів знаходиться на території Тараканівської сільської ради. Обслуговує близько 750 читачів. Книжковий фонд становить 15823 примірники. Розташована в приміщенні сільської ради. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є народознавство. Діє інформаційний центр — (ПДГ) Пункт Доступу Громадян.

Відомі представники

[ред. | ред. код]

Учасники Другої світової війни

  • Бобела Володимир Опанасович народився 9 жовтня 1923 року в с. Мацошин Малий Люблінської області (Польща) . Мобілізований на фронт у 1944році. Воював на території Польщі, Німеччини. 26 квітня 1945 року отримав кульове поранення, лікувався в шпиталі м. Зорау (Німеччина). Демобілізувався у 1946 році. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною», Орденом Слави II ступеня. У 1944 році переїхав проживати до с. Тараканів. Помер 4 серпня 2008 року.
  • Поліщук Василь Іванович народився 2 травня 1924 року в с. Тараканів. У травні 1944 року мобілізований на фронт кулеметником. Фронтову дорогу розпочав у Білорусі. Пройшов Латвію, Литву, Естонію. В Естонії був важко поранений в зіницю правого ока. Після трьох місяців лікування визнаний придатним до нестройової служби. Направлений прокладати понтонні мости. В Польщі був вдруге поранений в ногу. Дійшов до Берліна. Нагороджений медалями « За відвагу», «За перемогу над Німеччиною» та Орденом Слави I ступеня.
  • Симонович Володимир Семенович (1909—?) — український живописець. Народився в селі.
  • Шаповалюк Степан Іванович народився 18 грудня 1926 року в с. Тараканів. Воював на землях Польщі, Чехії, Німеччини. Був поранений. Нагороджений медалями «Георгій Жуков», «Захиснику Вітчизни», ювілейними нагородами. Помер Степан Іванович 24 грудня 2013 року

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Заснований в 1895 при російському імператорі Миколі ІІ. Пережив першу громадянську війну, першу та другу світові, радянську епоху, зараз знаходиться у кепському стані. Форт віддано у руки козацтва імені Северина Наливайка. Потребує відновлення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Як Тороканів став Таракановом. Інформаційний портал міста Дубно (укр.). 23 березня 2020. Процитовано 13 вересня 2021.
  2. ↑ а б «Тороканів-Тараканів» до 530-річниці першої писемної згадки про село. | Тараканівська громада. tarakanivska.gromada.org.ua (ua) . Процитовано 13 вересня 2021.
  3. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тараканів&oldid=43810131