Головчиці
| село Головчиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Тер. громада | Бокіймівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040010060043876 
|
| Основні дані | |
| Засноване | найдавніша з відомих згадок 1448 |
| Населення | 116 |
| Площа | 7,252 км² |
| Густота населення | 16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35161 |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′55″ пн. ш. 25°37′38″ сх. д. / 50.44861° пн. ш. 25.62722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
220 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35162, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Бокійма, вул. Незалежності, буд. 14Б |
| Карта | |
  Головчиці | |
 Головчиці | |
| Мапа | |
| |
Голо́вчиці — село в Україні, у Бокіймівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 116 осіб.
Згадується в угоді датованій 20 квітня 1448 року, за якою Юрій Васильович князь Острозький (Заславський) продав брату своєму Івану Васильовичу князю Острозькому села: М'ятин, Головчиці, Підбірці та Дитиничі. Договір було складено в Бересті. В оригіналі документу руською (староукраїнською) мовою, село - Головчичи.[1] На цей час відносилося до Луцького повіту в землі Волинській.
У 1906 році село Млинівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 8 верст, від волості 8. Дворів 50, мешканців 294[2].
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
До 2016 у складі Хорупанської сільської ради.
Від 2016 у складі Бокіймівської сільської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Бокіймівської сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 114 | 98.28% |
| російська | 1 | 0.86% |
| угорська | 1 | 0.86% |
| Усього | 116 | 100% |
- Сацюк Олекса — український письменник.
- ↑ Biblioteka Narodowa. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. T. I. 1366 – 1506. Pod kierownictwem Z.Ł. Radzimińskiego. Lwów. 1887. 231 s. S. 44.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Головчиці [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |