Підлужжя (Дубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підлужжя
Підлужжя. Шевченкове джерело
Підлужжя. Шевченкове джерело
Підлужжя. Шевченкове джерело
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський
Громада Тараканівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040350120047592
Облікова картка село Підлужжя 
Основні дані
Засноване 1100
Населення 436 осіб (2001)
Площа 0,083 км²
Густота населення 5253,01 осіб/км²
Поштовий індекс 35646
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°21′18″ пн. ш. 25°41′57″ сх. д. / 50.35500° пн. ш. 25.69917° сх. д. / 50.35500; 25.69917 (Підлужжя)Координати: 50°21′18″ пн. ш. 25°41′57″ сх. д. / 50.35500° пн. ш. 25.69917° сх. д. / 50.35500; 25.69917 (Підлужжя)
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Водойми річка Повчанка
Найближча залізнична станція Кам'яниця-Волинська
Місцева влада
Адреса ради 35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117
Карта
Підлужжя. Карта розташування: Україна
Підлужжя
Підлужжя
Підлужжя. Карта розташування: Рівненська область
Підлужжя
Підлужжя
Мапа
Мапа

CMNS: Підлужжя у Вікісховищі

Підлу́жжя — село в Україні, у Тараканівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 436 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування (до 2020 р.) — Птицька сільська рада. З 2020 року село у складі Тараканівської сільської громади.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 99,31%
російська 0,69%

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Повчанки.

Уродженці[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Сивіцький Микола Костьович — кандидат філологічних наук, дійсний член НТШ, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких та Премії ім. Авеніра Коломийця, почесний громадянин Дубна.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села розташована пам'ятка «Шевченкове джерело», де за переказами у 1846 році зупинявся Тарас Григорович Шевченко. На цьому місці облаштована криниця, споруджено монумент (скульптор Борис Ричко)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Волинь туристична. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 10 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]