Коблин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Коблин
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Млинівський
Рада/громада Підгаєцька сільська рада
Код КОАТУУ 5623887102
Основні дані
Перша згадка 18 червня 1428
Населення 73
Площа 6,52 км²
Густота населення 11,2 осіб/км²
Поштовий індекс 35154
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°28′18″ пн. ш. 25°41′20″ сх. д. / 50.47167° пн. ш. 25.68889° сх. д. / 50.47167; 25.68889Координати: 50°28′18″ пн. ш. 25°41′20″ сх. д. / 50.47167° пн. ш. 25.68889° сх. д. / 50.47167; 25.68889
Середня висота
над рівнем моря
199 м
Водойми р. Іква
Місцева влада
Адреса ради 35154, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Підгайці, вул. Народна, 43, тел. 79-2-86
Карта
Коблин is located in Україна
Коблин
Коблин
Коблин is located in Рівненська область
Коблин
Коблин

Ко́блин — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області. Населення становить 73 особи.

Укріплення Коблина обстежували археологи Ігор Свєшніков, Віталій Конопля, Богдан Прищепа, Павло Раппопорт.

Історія[ред.ред. код]

Перші поселення припадають на пізній палеоліт. Розташовувались вони на узліссі, біля річки Ікви і складалися з 5 — 8 жител округлої форми споруджених з кісток і бивнів мамонтів. В кожному поселенні проживало від 25 до 50 осіб.

До ІІІ тисячоліття до н. е. населення почало займатися землеробством і скотарством. Першим злаком, який почали вирощувати місцеві мешканці, був ячмінь. Бронзова доба тривала до поч. І тисячоліття до н. е. Тут мешкали племена шнурової кераміки. Крім землеробства і скотарства вони займалися виготовленням високоякісних знарядь — сокир, кинджалів, списів. Бронзові речі цього періоду були знайдені на околицях села Коблин.

У 6 — 7 столітті н. е. на території села проживали племена, які були спадкоємцями зарубницької та черняхівської культур. Основою господарських занять населення було плужне землеробство і тваринництво. Розвивалися ремесла, металургія, ковальська і ювелірна справа, обробка каменю, ткацтво, обробка деревени і кості, теслярство, гончарство.

Львівські вчені І. Свєшніков і В. М. Конопля, які проводили археологічні дослідження на території села Коблин, виявили стоянки первісних людей, які свідчать про те, що ця територія була заселена задовго до першої письмової згадки про поселення.

Першою документальною згадкою про Коблин є акт від 18 червня 1428 року — грамота Великого князя Литовського Вітовта, котрий на весілля князя Василя Острозького з княжною Ганкою дарує нареченій в довічне користування Новоставці, Бозківці, Коблин, Озліївку, Ступно.

У 1480 році король і великий князь Казимир IV Ягеллончик своєю постановою[1] заборонив Коблину (серед інших міст та містечок) знімати мито з луцьких купців.

У 1545 році власником Коблина стає Ян з роду Монтовтів, який оголошує, що задля захисту свого маєтку від нападників він хоче збудувати тут замок.

У 1558 році Ян Монтовт отримав локаційний привілей на осадження в Коблині містечка, за яким дозволялось: щочетверга проводити торги, та організовувати по два ярмарки.[2]

У XIV столітті Коблин ділився на дві частини «Старе місто» і «Нове». Коблинський замок було збудовано на невисокій площі над берегом заболоченої Ікви. Він мав форму многокутника, обведеного високим земляним валом. По гребеню цього валу стіною йшов «острог» або частокіл з дубових колод. Навкруги замок був обведений глибоким ровом, у який напускали воду з річки. Один тільки в ' їзд був у замок з боку містечка; тут стояла «брама» і перед нею звідний міст через ріку.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Прищепа Б. А., Ткач В. В. Слов'яно-руські городища ІХ-ХІІІ ст. в басейні р. Ікви. // Археологія Тернопільщини. — Тернопіль, 2003. — С. 182–189.
  • Орест Левицький. Ганна Монтовт / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 96-151. ISBN 5-319-01070-2

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.