Терешів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Терешів
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Млинівський район
Рада/громада Привітненська сільська рада
Код КОАТУУ 5623884003
Основні дані
Населення 234
Площа 11,17 км²
Густота населення 20,95 осіб/км²
Поштовий індекс 35123
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°37′36″ пн. ш. 25°41′07″ сх. д. / 50.62667° пн. ш. 25.68528° сх. д. / 50.62667; 25.68528Координати: 50°37′36″ пн. ш. 25°41′07″ сх. д. / 50.62667° пн. ш. 25.68528° сх. д. / 50.62667; 25.68528
Середня висота
над рівнем моря
227 м
Місцева влада
Адреса ради 35123, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Привітне, вул. Т. Шевченка, 11, тел. 72-4-31
Карта
Терешів is located in Україна
Терешів
Терешів
Терешів is located in Рівненська область
Терешів
Терешів

Тере́шів — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області. Населення становить 234 осіб.

Згадку про село знаходимо в двотомному енциклопедичному довіднику Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся». Терешів, село, Дубенський повіт, Малинська вол., на півн. схід від м-ка Торговище, 27 км від Дубна. Наприкінці 19 ст. було там 29 домів, 206 жителів. Село згадується в 1545 р. під час ревізії луцького замку, коли воно належало до землянина Івана Масальського (Яблоновський, Ревізія, 42-5). В 1870 р. Дмитро Косанський платив від своїх сіл Т., Толмачова, Тушинь, і Явчиць від 16 димів і 10 город. (Яблоновський, Волинь. стор. 12). За переписом 1911 р. в с. Терешів була одноклясова школа, одна крамниця і паровий млин (8,000 пуд. річ. перемолу). В селі Терешів знаходилась церква Святого Архистратига Михаїла. Дата побудови невідома. Згідно з книгою Мирослава Галанзовського «Церкви Млинівщини», основним джерелом якої є «Клірові відомості» церков Дубенського повіту за 1799—1912 рр. і 1936 рр. які зберігаються в Держархіві Рівненської області, перша згадка про церкву датується 1727 роком, згідно з якою пан Михайло Шенявський заявив, що бажає зберегти за церквою фундуші, надані його попередниками. В цьому ж записі згадується пресвітер Терешівський Іван Гутович. Наступні згадки про церкву датуються 1737 та 1771 роками. Згідно з візитацією греко-католицького декана за 1800 рік наводиться опис церкви та її майна: «Церква стоїть на схід. Дерев'яна, стара, дошками ошальована. Ширина 10, довжина 21 лікоть, з гнилою підлогою і стелею. Одні двері, які закриваються на защіпку і замикаються на колодку., вікон 4, верхів три з трьома залізними хрестами. З великим вівтарем, з царськими вратами, все старе, не благовидне. Крім великого вівтаря жертовник (в ньому дві шуфляди із внутрішніми замками), вигідний і належно накритий. Образів старих, мальованих на дереві і полотні, різного розміру — 7, Всередині стіни церкви оббиті полотном…. Дзвіниця на 4-х стовпах, накрита новою гонтою, дзвонів середнього розміру — 2. Парафіян. Терешів: дворів — 23, чоловіків дорослих — 61, жінок — 15, малолітніх — 15, дорослих — 55, Корита: дворів — 25, чоловіків дорослих — 71, малолітніх — 27, жінок — 70, дівчаток — 17. Священик Хома Жуковський, 36 років, висвятився сюди 5 років. Дружина Марта — 22 роки. Діти: Максим — 6, Данило — 5, Марина — 2, Розалія — 2….»

В 1802 році Терешівська церква була «відібрана в православ'я». В 1804 році серед 4-х церков повіту без притчу і парафіян, була церква Терешова. Наглядав за нею священик з Борбина, який в 1804—1811 рр. записував, що всі парафіяни є греко-католиками. Але ці парафіяни біля замкненої своєї святині святили Пасху. Пізніше появився запис, що церква скасована і «знята зі свого місця». Дерево з неї перевезли в Борбин. Але ще довго стояла напівзруйнована дзвіниця без дзвонів. В 1837 році пан звелів заорати і засіяти ячменем місце де стояла церква. При церкві були метрики з 1779 року.

У 1800 році хома Жуковський охрестив 10 дітей, звінчав 3 шлюби, поховав 4 особи.

У 1803 році служив тут Євстафій Яроцький. Але де могли служити ці священики? Із звіту за 1816 рік взнаємо, що церква Терешова зайнята на благочестя, а є каплиця в присілку Коритах. Настоятель каплиці Костянтин Оленич, 49 років, має 25 років висвяти, тут 5 років. Отже, священик живе в Терешові, парафія Терешівська, а служиться в каплиці Корит. При каплицях не було житла для притчу.

У Державному архіві Волинської області зберігаються копії метричних книг церкви Святого Архістратига Михаїла по с. Терешів з 1809 по 1819 та по селу с. Корито (Корита, Корити), яке було приходом церкви с. Терешів. В цьому ж архіві знаходяться також копії метричних книг по с. Корита з 1803 по 1827 роки. До 1828 року значна частина церков Волинської губернії належала греко-католикам і підпорядковувалась Луцькій греко-католицькій генеральній духовній консисторії. Тому окремі метричні книги збереглися у фонді консисторії. На сторінці 295 книги «Записки Иосифа Митрополита Литовского. Снкт Петербург. Том ІІІ. 1883 г.» сказано, що 28.03.1836 р. прихід с. Терешів ліквідовується по причині малої кількості прихожан та відсутності власної церкви і приєднується до приходу Малинської церкви. Згідно з переписом 1906 р. в с. Терешів було 36 дворів та 290 жителів, а в с. Корита 50 дворів та 326 жителів. За даними перепису за 1921 р. в статистичному довіднику «Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom IX — Województwo Wołyńskie» знаходимо по с. Терешів(без врахування колонії Терешів) наступні дані: будинків — 38, інших житлових — 20, всього жителів — 323, з яких чоловіків — 168 та жінок — 168. Релігійного визнання: римо-католицького — 0, православного — 323. Національна приналежність: українців — 320,поляків — 0, інших — 3. В колонії Терешів: будинків — 11, інших житлових — 2, всього жителів — 81, з яких чоловіків — 498 та жінок — 328. Релігійного визнання: римо-католицького — 14, православного — 65, євангелістського — 2. Національна приналежність: українців — 0,поляків — 5, інших — 76.

Відповідно до Царського маніфесту від 19 лютого 1861 p., Загального Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності, і Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь в 1866 році розпочався процес викупу селянських наділів в маєтку Казимира Перетятковича с. Терешів Дубнівського повіту. У фондах Державного архіву Житомирської області знаходимо «Подворный список Домохозяев Волынской губернии Дубенского уезда Вотчиной наследников Помещика Каликета Перетятковича». В цих списках фігурують наступні прізвища (мовою оригіналу): Василий Осипов Гусарук, Осип Петров Коваль, Иван Степанов Бойчук, Яков Иванов Кривальчук, Емельян Андреев Кирилюк, Кондрат Григорьев Баласюк, Федор Иванов Фомин, Федор Никифоров Гусарук, Андрей Ярмолов Натальчук, Кирил Иванов Щырецкий, Мартын Петров Коваль (Шевчук), Степан Федоров Фомин, Степан Романов Степанов (Шутюк), Кузьма Максимов Ковальчук, Андрей Григорьев Грицаюк, Андрей Яковлев Якимчук, Андрей Иванов Кухар. Тут же знаходимо інформацію «Представленная крестьянам земля деревни Терешова из владения помещицы Перетяткевичевой заключается в пяти урочищах под названием: Мартиновщина, Закурганцы, Борбинщина, Синожати и Ревни. Все выше означенные урочища граничат к Востоку землями села Посникова, к Западу помещичьими землями села Уъздец, к Северу помещичьими землями села Уъздец и деревни Бакорина и к Югу помещичьими землями села Терешова.»

Відведення земель відбулося 3 травня 1871 року.

Відповідно до Ф.182 оп.1 д.832 «Дело Волынского отделения крестьянского поземельного банка об изменении состава Терешовского 33 д. товарищества» знаходимо інформацію «…27 декабря 1910 года нижеподписавшиеся крестьяне Терешовского Товарищества Малинской волости, Дубенского уезда, Волынской губернии, собравшись на товарищеский сход, в числе 22 членов и в присутствии выборного нашего Ивана Ивановича Пфейфера, по надлежащим между собою совещании, единогласно приговорили: 1. Исключить из состава нашего товарищества члена нашего Пантелеймона Власова Бойка, как заявившего о своем отказе от участия во владении землею товарищества и о выходе своем из товарищества….».

У фондах «Картографічні матеріали з фондів Державного архіву Рівненської області (1 пол. ХІХ — 1 пол. XX ст.)» зберігається «План маєтку Терешов Дубенського повіту Волинської губернії. 1900 р.». Згідно з цим планом у 1910 році в с. Терешів знаходився маєток поміщика Євгенія Даниловича Матусевича. В цьому маєтку був став та 2 сажавки (Невелике штучне водоймище, в якому розводять і утримують рибу). Крім цього фруктові сади займали 2380 сажнів, двори і будівлі — 770 саж, городи — 3 дес 390 саж., хмільник — 1 дес. 390 саж. Всієї придатної землі було 58 десятин 2390 сажнів. Не придатної землі — 3 десятини 260 сажнів.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області, Луцьк, 2009 // С. 407, 410.
  • Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернського статистического комитета, Житомир, Волынская губернская типография, 1906 // с.66, 57
  • «Записки Иосифа Митрополита Литовского. Снкт Петербург. Том ІІІ. 1883г.» c.295
  • Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom IX — Województwo Wołyńskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924.
  • Антонович В. Б. «Археологічна карта Волинської губернії» 1902.
  • Архив юго-Западной России. «Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг». Част 5, Том 2, Выпуск 1-й. 1890.
  • Статистические сведения о приходах Волынской епархии. Часть II. 1892.
  • Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич. Коло. 2003 рік // с.267
  • Галанзовський М. Церкви Млинівщини / Львів, 2013. — 168 с.
  • Державний архів Житомирської області, Ф.115 оп.1 д.613 Ф.182 оп.1 д.832
  • Державний архів Рівненської області. Матеріали відкритого доступу.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.