Косареве
| село Косареве | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Дубенський район |
| Рада | Млинівська селищна громада |
| Код КОАТУУ | 5623881304 |
| Основні дані | |
| Населення | 130 |
| Площа | 5,796 км² |
| Густота населення | 22,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35153[1] |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д.Координати: 50°33′24″ пн. ш. 25°46′49″ сх. д. / 50.55667° пн. ш. 25.78028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
202 м[2] |
| Водойми | річка Козин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35152, Рівненська обл., Млинівський р-н, с.Владиславівка, вул. Ювілейна,14 |
| Карта | |
  Косареве | |
 Косареве | |
| Мапа | |
| |
Ко́сареве — село в Україні у складі Млинівської селищної громади Дубенського району Рівненської області. Населення становить 130 осіб.
Село до 2016 року було підпорядковане Владиславівській сільській раді. Розташоване за 6 км від села Владиславівка, 39 км від обласного центру (м. Рівне) та 16 км від центру громади (смт. Млинів).
Є два споріднені варіанти походження назви села.
Перший: за народними переказами, поселення належало поміщицькому головному косареві Яцені. Косар — Косарево.
Друга легенда свідчить, що на даній місцевості колись ріс густий ліс, і лише там, де зараз центр села, розташувалася велика галявина з дикоростучою травою. Щоб скосити галявину за один день, відразу в загінку ставало сім косарів. Косар — Косарево.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Козин.
Історія[ред. | ред. код]
До 1570 року село перебувало у власності Миколая Сапіги. 1583 року село належало князям Острозьким. У XIX столітті знову перейшло Сапігам.
За даними «Історико–статистичного опису церков і приходів Волинської єпархії» Косарево належало на кінець XIX століття до Млинівської волості Дубенського повіту.
Перша задокументована згадка про Косарево 15 лютого 1571 року в духовному заповіті Івана Стефановича, ігумена Дерманського монастиря.
При церкві Косарева була заведена метрика, у якій перший запис зроблений друкованим рукописом священиком ієреєм Григорієм Шолухою (з 1748 по 1769 роки). Від 1755 року уніат Лаврентій Бродович робив записи польською мовою. Унія в косаревському приході була скасована у 1793 році.
Наприкінці XIX століття в селі було 25 домогосподарств, а населення становило 364 осіб.
24 червня 1883 року в селі (на місці старої Покровської церкви початку XVII століття) розпочато будівництво церкви в ім'я Пресвятої Богородиці. Роботи тривали три роки і в 1886 році церкву посвятили. Вона була дерев'яна, покрита бляхою. При церкві була дзвіниця на чотирьох стовпах[3]. 1884 року в Косарево розпочато будівництво церковно-приходської школи.
В селі була невелика річка та ставок. Поблизу населеного пункту стояв обширний дубовий будівельний ліс, який, як і село, належав графу Ходкевичу. Біля села розташувався паровий лісопильний завод (тартак), а в самому Косарево — водяний млин. Дворів — 136, прихожан — 1113. З них католиків — 75, протестантів-колоністів — 100, євреїв — 108.
Найдовше правили у церкві священики Арсентій Камінський (1868—1914 роки) та Потапович (1918—1943 роки). Останнього чекала трагічна доля: за те, що в будинку священика було знайдено списки бандерівців, окупанти у 1943 році розстріляли священика у м. Дубно.
У церкві із XIX століття зберігся позолочений іконостас з оригінальною різьбою по дереву. У 1987—1988 роках за місцевого священика о. Тарасія Лазуци зроблено обнову іконостасу. У храмі є також декілька старовинних ікон, одна з яких — ікона Божої Матері, що розміщена над Царськими вратами.
У 1928 році в Косарево було створено культурно–освітнє товариство «Світло», до якого входили 22 жителі села. До тимчасового управління вибрано Володимира Свідерського, Антона Повара і Костю Козака (газета «Народний вісник», 15 вересня 1928 року).
У 1950 році у селі утворений колгосп імені Дзержинського. Після його приєднання до колгоспу імені Жданова, Косарево стало бригадним селом.
На сьогодні у селі дворів — 55, населення — 108 чоловік. Інфраструктура відсутня.
Престольний празник — 14 жовтня (Покрова).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Прогноз погоди в селі Косареве. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Церква Косареве Млинівський район. decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 19 вересня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пура Я. Косарево // Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990. — С. 48. — ISBN 5-11-000881-7.
- Цимбалюк Є. Косарево // Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 60—61.
- Цинкаловський О. Косарів // Стара Волинь і Волинське Полісся. — Т. 1: Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег: накладом товариства «Волинь», 1984. — C. 546.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |