Рачин (Дубенський район)
| село Рачин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Дубенський |
| Рада/громада | Рачинська сільська рада Тараканівська ОТГ |
| Код КОАТУУ | 5621686501 |
| Облікова картка | с. Рачин, Рівненська область, Дубенський район |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 1803 |
| Площа | 35,107 км² |
| Густота населення | 51,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35609 |
| Телефонний код | +380 3656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°25′10″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д. / 50.41944° пн. ш. 25.79972° сх. д.Координати: 50°25′10″ пн. ш. 25°47′59″ сх. д. / 50.41944° пн. ш. 25.79972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
200 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35609, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Рачин , тел. 52-2-67 |
| Карта | |
  Рачин | |
 Рачин | |
| Мапа | |
Ра́чин — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області.
Населення становить 1803 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рачинський старостинський округ ./Тараканівська ОТГ.
Географія[ред. | ред. код]
Через село тече річка Липка, права притока Ікви.
Історія[ред. | ред. код]
Засновано 1545 на території Волинського воєводства Великого князіства Литовського.
Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Рачин, відійшла до Російської імперії. Село знаходилось у складі Дубенського повіту Волинської губернії.
В часи Першої світової війни біля Рачина проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецько-австрійських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.
1917 входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору село опиняється під владою Республіки Польща.
З 1919 входить до складу Вербської ґміни Дубенського повіту Волинського воєводства.
У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село захоплено червоною армією і включено до складу Української РСР. 1940 Рачин у складі Вербського району новоутвореної Ровенської області.
В червні 1941 село було в центрі однієї з найбільших танкових битв в історії — Дубно—Луцьк—Броди. В березні 1944 року село визволене Червоною Армією від німецько - фашистських окупантів.
З 24 серпня 1991 село входить до складу незалежної України.
Релігія[ред. | ред. код]
18 листопада 2014 року у Рачині зареєстрували громаду Української православної церкви Київського патріархату (реєстровий номер 39498517), яка після проведення опитування в селі оголосила місцеву церкву на честь Казанської ікони Божої Матері своєю[1]. Громада Української православної церкви Московського патріархату (реєстровий номер 22585136), яка користувалась церквою до того часу, після цього почала проводити богослужіння у капличці на місцевому цвинтарі[2], не вступаючи у конфлікт з односельцями. 17 грудня 2016 року в селі освятили фундамент[3] нового храму на честь святої великомучениці Варвари для громади УПЦ.
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Адамовський Микола Григорович — український учений, перший проректор Національного лісотехнічного університету України, Заслужений працівник освіти України.
- У Дубно на місці шибениці стоїть хрест трьом воякам УПА з села Рачин (Синюк, Гордійчук, Лампека), прилюдно повішеним у січні 1945 року[4].
Бібліотека[ред. | ред. код]
Бібліотека-філіал с. Рачин знаходиться на території Рачинської сільської ради. Обслуговує близько 700 читачів. Книжковий фонд становить понад 10.6 тис. примірників. Бібліотекою успішно проводяться різноманітні культурно-просвітницькі заходи, присвячені суспільно-політичним подіям, знаменним датам України та світової спільноти. Пріоритетним напрямком в роботі бібліотеки є краєзнавство. Діє інформаційний центр — (ПДГ) Пункт Доступу Громадян.
Учасники Другої світової війни
- Клец Сергій Кіндратович (1905–1993). Рядовий. Воював на ІІІ Прибалтійському фронті. Визволяв Ригу, Лібаву. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[5].
- Лампека Радіон Пилипович (1910–1995). Рядовий. Воював на І Білоруському фронті. Визволяв Ленінград, Виборг, Нарву. Нагороджений медаллю «За відвагу», «За бойові заслуги»[5].
- Меркулов Олександр Петрович (1918). Старшина. Нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною»[5].
- Поровчук Борис Васильович (1919–1999). Рядовий. Воював на І Українському фронті. Визволяв Одесу. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»[5].
- Синюк Аркадій Автономович (1919–1989). Рядовий. Визволяв Псков. Нагороджений медаллю «За Перемогу над Німеччиною»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архієпископ Іларіон відвідав парафію, яка перейшла в юрисдикцію УПЦ Київського Патріархату
- ↑ Віра не в стінах. Рік після захоплення храму в селі Рачин «Спілка православних журналістів»
- ↑ Виселені розкольниками віряни УПЦ заклали фундамент нової церкви у Рачині «Спілка православних журналістів»
- ↑ Дубно, пам'ятники «Героям» та «Незалежності України» // Львівське товариство «Пошук»
- ↑ а б в г д Учасники Другої світової війни з Рачина — Дубенська центральна районна бібліотека.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
