Населення Дніпра
Постійне населення Дніпра станом на 1 січня 2022 року налічувало 968 502 осіб. Серед міст України Дніпро посідає 4 місце за чисельністю населення.[1]
Історична динаміка[ред. | ред. код]
Історична динаміка чисельності населення Дніпра:[2][3][4]
| рік | населення |
|---|---|
| 1840 | 12 414 |
| 1863 | 19 900 |
| 1897 | 112 839 |
| 1914 | 211 100 |
| 1923 | 126 462 |
| 1926 | 187 570 |
| 1939 | 526 998 |
| 1959 | 661 547 |
| 1970 | 862 100 |
| 1979 | 1 066 016 |
| 1989 | 1 177 897 |
| 2001 | 1 065 008 |
| 2005 | 1 054 219 |
| 2010 | 1 011 177 |
| 2020 | 992 499 |
Райони міста[ред. | ред. код]
| район | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Амур-Нижньодніпровський | 130262 | 141043 | 137712 | 168768 | 160572 | 151515 |
| Бабушкінський | - | - | 146 507 | 179 570 | 159 867 | 148 654 |
| Жовтневий | 177 979 | 210 884 | 172 879 | 194 286 | 172 002 | 168 021 |
| Індустріальний | - | 76 431 | 112 186 | 136 532 | 134 924 | 131 496 |
| Кіровський | 78 900 | 135 454 | 109 240 | 97 275 | 72 013 | 64 989 |
| Червоногвардійський | 137 863 | 147 556 | 149 521 | 131 356 | 123 022 | 117 984 |
| Ленінський | 136 543 | 150 732 | 164 965 | 180 149 | 162 451 | 169 756 |
| Самарський | - | - | 73 006 | 89 961 | 80 157 | 77 092 |
| Дніпропетровськ | 661 547 | 862 100 | 1 066 016 | 1 177 897 | 1 065 008 | 1 029 507 |
Піл час декомунізації в Україні, низка адміністративних районів Дніпра була перейменована відповідно до Закону України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
- Бабушкінський район → Шевченківський
- Жовтневий район → Соборний
- Кіровський район → Центральний
- Красногвардійський (Червоногвардійський) район → Чечелівський
- Ленінський район → Новокодацький
Станом на 1 січня 2022 року чисельність населення в Дніпрі становила 968 тисяч 502 осіб.
В Амур-Нижньодніпровському районі проживає 146 тис. 113 осіб; Індустріальному — 127 тис. 327; Новокодацькому — 164 тис. 354; Самарському — 72 тис. 102; Соборному — 167 тис. 311; Центральному — 59 тис.993; Чечелівському — 115 тис. 641; Шевченківському — 143 тис. 517; смт Авіаторське — 2 тис. 477.
м. Дніпро поновив статус міста-мільйонника, коли до нього приєднали Авіаторське.
Статево-вікова структура[ред. | ред. код]
За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 584 569 осіб (54,1 %), тоді як чоловіків 496 277 (45,9 %). Середній вік населення Дніпропетровська становив 40,8 років. Середній вік чоловіків на 4,5 років менше ніж у жінок (38,4 і 42,9 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 164 108 осіб (15,2 %), у працездатному віці — 673 042 осіб (62,3 %), у віці старшому за працездатний — 243 696 осіб (22,5 %).[6]
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Дніпропетровська був наступним:[7]
| чоловіки | жінки | всього | |
|---|---|---|---|
| 0-14 | 67 653 | 63 834 | 131 487 |
| 15-64 | 330 252 | 371 957 | 702 209 |
| 65 і старше | 49 754 | 101 930 | 151 684 |
Національний склад[ред. | ред. код]
Національний склад населення Дніпропетровська за даними переписів, %
| 1926[8] | 1939[9] | 1959[10] | 1989[11] | 2001[11] | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 36,0 | 54,6 | 61,5 | 62,5 | 72,6 |
| росіяни | 31,6 | 23,4 | 27,9 | 31,0 | 23,5 |
| євреї | 26,8 | 17,9 | 7,6 | 3,2 | 1,0 |
| білоруси | 1,9 | 1,9 | 1,7 | 1,0 |
Згідно з опитуваннями, проведеними USAID у 2017 році, українці становили 82% населення міста, а росіяни - 13%.[12]
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Дніпра за даними переписів, %
| 1897[13] | 1926[8] | 1989[11] | 2001[14] | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 15,8 | 20,4 | 41,7 | 46,5 |
| російська | 41,8 | 63,8 | 57,0 | 53,1 |
| єврейська | 35,4 | 13,0 | 0,1 | - |
Рідна мова у районах Дніпропетровська та населених пунктах міськради за переписом 2001 , %[14]
| українська | російська | вірменська | |
|---|---|---|---|
| Амур-Нижньодніпровський р-н | 52,6 | 46,6 | 0,1 |
| Шевченківський р-н | 41,9 | 57,0 | 0,1 |
| Соборний р-н | 39,4 | 59,5 | 0,1 |
| Індустріальний р-н | 42,1 | 57,2 | 0,2 |
| Центральний р-н | 37,0 | 61,9 | 0,1 |
| Чечелівський р-н | 47,0 | 51,9 | 0,3 |
| Новокодацький р-н | 53,3 | 45,4 | 0,6 |
| Самарський р-н | 51,7 | 47,5 | 0,2 |
| Таромське | 88,5 | 11,0 | 0,04 |
| Дніпро | 46,5 | 52,5 | 0,2 |
Згідно з опитуваннями, проведеними USAID у 2017 році, українською вдома розмовляли 9% населення міста, російською - 63%, обома мовами в рівній мірі - 25%.[12]
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською. Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 27 % населення міста, російською — 66 %.[15]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність населення (за оцінкою) на 1 травня 2018 року та середня чисельність у січні–квітні 2018 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
- ↑ Динаміка чисельності населення міст України 1897—2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ А. Г. Рашин — Население России за 100 лет (1813—1913)Общая характеристика динамики численности городского населения России за 1811—1913 гг. [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи. — СПб: тип. Ф. Крайя, 1840. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Населення районів міст України, 1959—2008 рр. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська [Архівовано 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Днепропетровск. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ а б Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 9 – July 7, 2017 (PDF). iri.org. 22 серпня 2017. с. 80. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Екатеринослав. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ а б Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт головного управління статистики у Дніпропетровській області — Населення та міграція [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
