Суворове (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Суворове
Церква Костянтина і Олени, Суворове.JPG
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Рада Суворовська селищна рада
Код КОАТУУ: 5122055400
Основні дані
Засноване 1815
Колишня назва Шикірлі-Китай (рум. Șichirlichitai)
Статус з 1961 року
Площа 5.53 км²
Населення 4546 (01.01.2017)[1]
Густота 843.6 осіб/км²
Поштовий індекс 68633
Телефонний код +380 4841
Географічні координати 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д. / 45.58028; 28.98250Координати: 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д. / 45.58028; 28.98250
Водойма р. Великий Катлабуг і Малий Катлабуг, о.Катлабуг
Відстань
Найближча залізнична станція: Котлабух
До станції: 5 км
До райцентру:
 - залізницею: 26 км
 - автошляхами: 47 км
Селищна влада
Адреса 68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47
Голова селищної ради Генчевський Петро Дмитрович
Карта
Суворове. Карта розташування: Україна
Суворове
Суворове
Суворове. Карта розташування: Одеська область
Суворове
Суворове

Commons-logo.svg Суворове у Вікісховищі

Суво́рове (рум.:Șichirlichitai; до 1940 — Шикирлі-Китай), селище міського типу Ізмаїльського району Одеської області над озером Катлабуг, 6 400 меш. (1970), 4 835 меш. (2001). Харчова промисловість. Засноване у 1819 році болгарськими переселенцями.

Географія[ред. | ред. код]

Схематична карта селища

Суворове знаходиться в равнинній області на північно-західному березі озера Катлабуг, за 36 км в північно-західному напрямку від Ізмаїлу.

Історія[ред. | ред. код]

У складі Російської імперії в 1819—1857 роках[ред. | ред. код]

Село Шикирли-Китай було засноване в 1819 році болгарськими переселенцями, але передбачається, що такі поселенці знаходилися в цих місцях і раніше. Назва села залишилася від пастухів-ногайців, які проживали тут у 1807—1809 роках. Указом російського імператора Олександра I від 29 грудня 1819 року, що регулює статус болгарських колоній, Шикирли-Китай було вказане селом в Ізмаїльському повіті.

У 1852 році в Шикирли-Китаї проживають 1042 чоловік.

У складі Молдовського князівства (Румунії) в 1857—1878 роках[ред. | ред. код]

Відповідно до Паризького миру в 1856 році південна частина Бессарабії, в тому числі Шикирли-Китай входить до складу князівства Молдови (з 1861 — в складі Румунії).

У 1858 році молдовські власті дозволили відкрити в селі болгарську початкову школу, але в 1868—1869 навчальному році румунська влада спрямувала свої дії на румунізацію цього навчального закладу. У 1869 році болгарські вчителі викладали лише дві години на день.

У 1861—1862 роках жителі Шикирли-Китаю приєдналися до переселенського руху бессарабських болгар з Румунії та Росії і заснували село в Таврії, пізніше перейменовано в Софіївку.

У складі Російської імперії в 1878—1917 роках[ред. | ред. код]

У період 1878—1918 село знову розташоване в Російській імперії. На початку двадцятого століття в Шикирли-Китаї знаходиться 432 будинків і проживає 2932 жителів.

У складі Королівства Румунії в 1918—1940 та 1941—1944 роках[ред. | ред. код]

За роки 1918—1940 і 1941—1944 Шикирли-Китай знаходиться в Королівстві Румунія. За даними перепису 1930 року загальна чисельність жителів становить 4267 осіб, з яких 4095 болгари (95,97 %), 78 румунів (1,83 %), 27 росіян (0,63 %), 26 поляків, 6 гагаузів, 5 греків, 3 євреїв і 1 серб.

У 1941—1944 році, під час правління румунського уряду в Бессарабії протягом Другої світової війни село стало йменуватися Король Міхай I (Regele Міхай I).

У складі Радянського Союзу в 1940—1941 та 1944—1991 роках[ред. | ред. код]

З кінця червня 1940 по червень 1941 року Шикирли-Китай знаходться у складі Радянського Союзу. У січні 1941 року створено перший колгосп — «А. В. Суворов». У тому ж році село було перейменовано в Суворове і було призначене центром району, і було ним до 1959 року. У 1941 році радянська влада провели першу депортацію «куркулів», зачіпаючи 11 багатих сімей.

З 1944 по 1991 рік Суворове знову в складі СРСР. За роки, що минули після 1944 року, було завершено колективізацію. У 1959 році Суворовський район було скасовано і село ввійшло до складу Ізмаїльського району. У 1961 році Суворове отримало статус селища міського типу.

У складі України[ред. | ред. код]

З 1991 року Суворове знаходиться у складі незалежної України.

Населення[ред. | ред. код]

Кількість мешканців становить 4835 осіб (2001 р.). Щільність — 874 осіб/км². Більшість жителів є болгарами за походженням.

Рік Населення
1852 1042
1930 4267
1970 6400
2001 4835

Економіка[ред. | ред. код]

Мешканці селища Суворове зайняті переважно в сільському господарстві (вирощуванні зерна, виноградарстві і вирощуванні великої рогатої худоби). Існує також завод з виробництва асфальту, та молочна ферма.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

Посилання[ред. | ред. код]