Харківський велосипедний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Харківський велозавод)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ХВЗ
Харківський велосипедний завод
Тип Закрите акціонерне товариство
Форма власності закрите акціонерне товариство
Галузь машинобудування
Спеціалізація Велосипеди, супутні товари для побуту і відпочинку
Засновано 1923
Штаб-квартира Україна Україна, Харків, пр. Московський, 118.
Територія діяльності International
Власник(и) ПВПФ «ЮСІ»,
Сайт usi.ua/velo

Харківський велосипедний завод у Вікісховищі?

ЗАТ Харківський велосипедний завод («ХВЗ», раніше Харківський велосипедний завод імені Г. І. Петровського) — завод в м. Харків, що виробляв велосипеди. Був заснований в 1923 році в Українській РСР, став основним центром в СРСР по конструюванню та виробництву велосипедів. З 1999 року ЗАТ «Харківський велосипедний завод».

Історія[ред. | ред. код]

В роки Першої світової війни велосипедну фабрику Лейтнера в Ризі було перевезено до Харкова. Після жовтневого більшовитського перевороту 1917 року вона була націоналізована, і в 1923 році на її базі було засновано велосипедний завод, який отримав назву «Перший державний велозавод імені  Г. І. Петровського»[1].

У 1926 році було налагоджено виробництво чоловічого дорожнього велосипеда, що отримав назву «Україна». Це була модель велосипеда, який вироблявся фабрикою Лейтнера ще в дореволюційний час.

До 1941 року, на заводі було виготовлено 1 млн велосипедів. Під час Другої світової війни устаткування заводу було евакуйовано в Узбекистан, де до 1945 року вироблялась військова продукція[1].

Після війни в Харкові було відновлено роботу заводу. Виробнича база підприємства була поповнена обладнанням та верстатами, велосипедних заводів вивезених з Німеччини як військові репарації. Першою масовою продукцією нового підприємства в 1950-х роках були велосипеди В-14, В-27, жіночі моделі В-22, В-25, спортивно-шосейні В-31, В-53 створені за німецькими зразками.

На початку 1950–х років, в ЦКТБ велобудування Харківського велозаводу, було розроблено та почато виробництво типової моделі чоловічого дорожнього велосипеда В-110 «Прогрес». Згодом цю модель випускали майже всі велозаводи СРСР[1].

В середині 1950–х років, конструкторами  велозаводу, був розроблений велосипедний двигун ХВЗ Д–4, та після випробовувань, було також випущено невелику серію цих моторів[1]. Подальше масове виробництво велось на Ленінградському заводі «Красний Октябрь» З 1958 по 1961 роки  на Харківському велозаводі виробляли мотовелосипед В–901 оснащений  мотором Д-4[2].

В 1961 році на ХВЗ почали виробництво моделі яка отримала назву В–120 «Україна». Велосипед В–120 «Україна» відрізнявся від моделі В–110, більш досконалою геометрією рами, покращеною конструкцією передньої вилки, посиленими ободами коліс, що дозволяло використовувати велосипед для експлуатації з підвищеною вантажопідйомністю на будь яких дорогах з різним покриттям.

Велосипед В–120 «Україна» і його подальші модифікації були наймасовішими велосипедами в СРСР.

Чоловічий дорожній велосипед В-134 «Україна» у повній комплектації, модель 1969 року

У середині 1970–х років Харківський велосипедний завод випускав до 800 тис. дорожніх, туристичних, жіночих, спортивних, підліткових, дитячих велосипедів на рік[3]. Харківський завод був єдиним в СРСР підприємством, що випускало висококласні легкодорожні та спортивні велосипеди.

З початку вісімдесятих років на заводі виготовлялося 52 моделі велосипедів різних класів, в 1983 році був випущений 23-х мільйонний велосипед.

Основні моделі: "Україна", "Турист"/"Спутник", В-22, "Старт", "Спорт", "Чемпіон-шосе", "Рекорд".

З початку дев'яностих років економічний і фінансовий стан заводу різко погіршився, зменшилися обсяги виробництва продукції. У 1999 році акціонером «Харківського велосипедного заводу» стала фірма ПВПФ (Приватна виробничо-промислова фірма) «ЮСІ», та отримала ексклюзивне право на продаж всього асортименту продукції, який виробляється цим підприємством[4].

Починаючи з 2001 року, завод почав нарощувати обсяги виробництва, істотно розширювати асортимент виробів та відновлювати втрачені раніше позиції на ринку велопродукції.

Станом на 2016 рік, загальна виробнича потужність ЗАТ «Харківський велосипедний завод» дозволяла випускати до 800 тис. велосипедів на рік. Випускалося 16 моделей велосипедів. Було налагоджено виробництво спортивно-шосейних велосипедів і комплектуючих до них, а також супутніх товарів для побуту і відпочинку[5]. На сьогоднішній день завод практично повністю розібраний, на його землях будуються комплекс бюджетних новобудов.

Сучасне виробництво[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік на заводі ведеться складання велосипедів здебільшого із імпортних компонентів, є також власне виготовлення деталей. ХВЗ пропонує покупцям класичні дорожні велосипеди «Україна» та «Україна LUX», багатошвидкісні моделі «Турист» та «Едельвейс», серію сучасних багатошвидкісних MTB-велосипедів з алюмінієвою рамою для їзди по місту та бездоріжжю, також дитячі та підліткові моделі.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Первенец советского велостроения: Очерк истории Харьк. велосипед. з-да. –Х. Прапор, 1990. ISBN 5-7766-6263-7
  2. Маркович М. Е., Велосипедный ДВИГАТЕЛЬ Д-4, МАШГИЗ, Москва/Ленинград 1959 г.
  3. archive.gov.ua
  4. usi.ua
  5. Харьковский велосипедный завод
  6. http://usi.ua/velo/index.php?gi=3&st=46

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

  • Керівництва по експлуатації велосипедів виробництва ХВЗ
  • Первенец советского велостроения: Очерк истории Харьк. велосипед. з-да. –Х. Прапор, 1990. ISBN 5-7766-6263-7
  • Пустовалов В. И., Майборода В. М., Камеристый В. В. Справочник велосипедиста. Харьков: Прапор, 1976.
  • Віктор Ходєєв, Велосипеды «Украина»
  • Історія моделей Харківського велозаводу