Гривня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Грн)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гривня
1000 hryvnia 2019 front.png
1 hryvnia coin of Ukraine, 2018.jpg
Держава(и) Україна Україна
Банкноти 1₴, 2₴, 5₴, 10₴, 20₴, 50₴, 100₴, 200₴, 500₴, 1000₴
Монети 10 коп., 50 коп., 1₴, 2₴, 5₴, 10₴
Символ
Літерний код UAH
Цифровий код 980
Центральний банк Національний банк України
Вебсайт bank.gov.ua
Валютні курси
1 EUR = 35,56 UAH (30 вересня 2022)
1 USD = 36,48 UAH (30 вересня 2022)
1 GBP = 40,37 UAH (30 вересня 2022)
Інфляція 10,0 % (2021)[1]
CMNS: Гривня у Вікісховищі

Гривня (символ — , код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України, протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці)[2]. Емісійний інститут — Національний банк України.

Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень і банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року Національний банк України припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок[3]. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні[4], з 1 жовтня 2020 року монети у 25 копійок також втратили статус платіжного засобу[5]. Протягом 2018—2020 років були введені в обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень. Після завершення впорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень[6].

Історія української валюти сягає часів Київської Русі та походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси, а також вагової, лічильної та монетної одиниці, що мала поширення на теренах сучасної України[7].

Етимологія[ред. | ред. код]

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривна» — «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та «міра ваги» внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів[8].

Історія[ред. | ред. код]

Руські князівства[ред. | ред. код]

Срібна гривна Київської Русі (XI—XIII ст.). Ромбоподібна форма зливку сьогодні є логотипом Національного банку України.

У часи Київської Русі (протягом ІХ—Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський диргем (срібна монета, що пізніше рівнялася київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого (963—1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4 г, срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син Ярослав Мудрий (1019—1054) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки, князівський знак тризуб.

«Гривна» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII—ІХ столітть. З поширенням на території Русі арабських дирхамів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Поступово гривна набула значення не лише вагової, але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун» (див. також Куна). У ваговій гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні — ромбоподібні злитки вагою близько 164 г. Майже одночасно з'явилися новгородські гривні;— паличкоподібні злитки вагою близько 204,7 г. В обігу мали місце також чернігівські та польські гривні. Новгородські гривні проіснували до XV століття, обіг інших завершився в XIII столітті. Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші — переважно на північному заході Давньоруської держави[9].

XIV—ХІХ століття[ред. | ред. код]

Гривна лишалась грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі[10] (від слова рубати, тобто обрубок гривні[11]), які стали основною грошовою одиницею на українських землях у складі Великого князівства Московського, Московського царства та Російської імперії аж до XX століття. На решті українських землях у складі інших держав, в ті часи в обігу були такі валюти як османські акче, польські талери, гроші і злоті, голландські левендальдери, німецькі марки, угорські та австро-угорські гульдени, флорини і крони та інші.

УНР[ред. | ред. код]

Проголосивши у 1917 році Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого за золотим стандартом дорівнювала 17,424 долі (0,774 г) чистого золота (1 доля = 0,044435 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік Георгій Нарбут. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдишем)[12].

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проєктуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року друку

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знака, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проєкт герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак із мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І. Золотов, Іван Мозалевський, А. Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута); 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О. Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г. Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І. Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І. Золотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

Радянський період[ред. | ред. код]

З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникають з обігу аж до середини 1990-х років. Перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»), запроваджені на початку 1920-х років Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий царський рубль = 5 457 000 000 радянських карбованців). Щоб стабілізувати радянську валюту, у 1922—1924 роках відбулася грошова реформа, в ході якої була введена «нова тверда валюта» — червінець (1 червінець = 10 карбованцям й містив 1,6767 г золота), який перебував в паралельному обігу з карбованцем до 1947 року. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти на теренах сучасної України. Радянський карбованець перебував в обігу до розпаду СРСР в 1991 році.

У 1942—1944 роках на окупованих Третім Рейхом українських землях в обігу також перебував карбованець Райхскомісаріату Україна, який за валютний курсом був прив'язаний до райхсмарки у співвідношенні 10:1 (10 карбованців за 1 райхсмарку). До Другої світової війни на анексованих Радянським Союзом західноукраїнських землях перебували злоті Другої Речі Посполитої (Волинь, Східна Галичина), леї Королівства Румунія (Північна Буковина, Буджак) та крони Чехословаччини (Закарпаття). Протягом 1939—1954 років підпільними структурами ОУН випускалися Бофони, грошові документи (квитанції) номіновані у злотих та карбованцях.

Незалежність[ред. | ред. код]

100 000 купоно-карбованців 1993 року випуску, які перебували в обігу до 16 вересня 1996 року

Ухвалений 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. Її, в продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917—1921 років, було вирішено назвати гривнею. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «шаг», «сотий», «різана», але врешті було віддано перевагу звичній уже (розмінній монеті радянського карбованця) «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати (портрети князів та малюнки пейзажів) та Бориса Максимова (дизайн купюр, орнаменти, шрифти)[джерело?]. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця стала протягом 1992—1994 років жертвою гіперінфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду. Так, наприклад, якщо в 1992 році найвищою за номіналом банкнотою, що перебували в обігу, були 1000 карбованців, то в 1993-му — вже 100 000 карбованців, у 1994-му — 500 000 а в 1995-му — 1 мільйон.

Посилення у 1995 році та першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є офіційною грошовою одиницею країни.

Банкнота номіналом 100 гривень 1996 року випуску (друга серія сучасної гривні)

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»[13]. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один із невід'ємних атрибутів державності — національну валюту. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації української економіки.

Після запровадження гривні українська валюта продовжувала час від часу девальвувати хоч і значно меншими темпами ніж у роки гіперінфляції початку 1990-х років. Основні хвилі девальвації припали на фінансові кризи 1998 і 2008 років та політичну і економічну нестабільність 2014—2015 років (Євромайдан, російська агресія, перехід на плаваючий курс). Як наслідок, на додаток до випущених у 1996 банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, у 2001 почали випускатися банкноти в 200 гривень, а у 2006-му — 500 гривень. З 2018 року Національний банк України проводить заміну банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень на монети, а також припиняє карбування розмінних монет в 1, 2, 5 та 25 копійок. З 25 жовтня 2019 року в обіг було введено банкноту номіналом 1000 гривень, на лицевій стороні якої зображено портрет Володимира Вернадського, а на звороті — будівлю Президії Національної академії наук України.

З 2014 року в окупованому Росією Кримському півострові в обігу перебуває російський рубль, а на території самопроголошених Луганської Народної Республіки та Донецької Народної Республіки — одночасно російський рубль, гривня, долар США та євро[14][15].

Монети[ред. | ред. код]

Докладніше: Монети України

В грошовому обігу України знаходяться монети номіналом 10, 50 копійок та 1, 2, 5, 10 гривень; а також з 1996 року випускаються пам'ятні, ювілейні та інвестиційні монети. На сьогодні усі типи монет карбуються на Банкнотно-монетному дворі Нацбанку.

Розмінні монети[ред. | ред. код]

1992 року були викарбувані перші розмінні монети номіналами в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, але в обіг вони надійшли тільки 1996-го. Перші українські монети були виготовлені на Луганському набойному заводі та на Монетному дворі Італії[16][17]. З 2013 року, задля економічної рентабельності виготовлення, для карбування монет у 10, 25 та 50 копійок використовується низьковуглецева сталь із гальванопокриттям латунню, замість алюмінієвої бронзи.

З 1 липня 2018 року Нацбанк припинив карбування монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок перестали бути засобом платежу і обмінюються уповноваженими банками України до 30 вересня 2023 року.[18]

Розмінні монети зразка 1992 року[19]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс Перше
карбування
Введення
Coins of the Ukrainian hryvnia 08.jpg Coins of the Ukrainian hryvnia 09.jpg 10 копійок 16,3 мм 1,25 мм 1,7 г 1992—2012: алюмінієва бронза;
2013: низьковуглецева сталь з
гальванопокриттям латунню
Рифлений Герб України,
рослинний орнамент,
рік карбування
Номінал,
рослинний орнамент
1992 2 вересня 1996
Coins of the Ukrainian hryvnia 12.png Coins of the Ukrainian hryvnia 07.png 50 копійок 23 мм 1,55 мм 4,2 г Секторальне
рифлення

Гривневі монети регулярного карбування[ред. | ред. код]

Монети зразка 1992 і 2004 років[ред. | ред. код]

Докладніше: 1 гривня (монета)

1992 року була випущена пробна монета в 1 гривню. Монету карбували для налаштування обладнання. Однак масове виробництво одногривневих монет почалося лише 1995 року. З 2004 року карбувалися монети в 1 гривню з Володимиром Великим. 2015 року карбування монет цього типу було припинене, а з 1 жовтня 2020 року вони поступово вилучаються з обігу.

Монети регулярного карбування зразка 1992 і 2004 років
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс Перше
карбування
Введення Початок
вилучення
1-hryvnia coin 1997.svg Coin of Ukraine 1grn a.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 7,1
або 6,9 г
Алюмінієва бронза Напис:
«ОДНА ГРИВНЯ»
Герб України,
рослинний орнамент
рік карбування
Номінал,
рослинний орнамент
1995 12 березня 1997 1 жовтня 2020
1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great-rev (cropped).PNG 1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great (cropped).PNG 6,8 г Герб України,
номінал,
декоративний орнамент
рік карбування
Володимир Великий 2004 25 жовтня 2004[20]

Монети зразка 2018 року[ред. | ред. код]

14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 27 квітня 2018 року були введені в обіг монети номіналами 1 та 2 гривні; 20 грудня 2019 року — 5 гривень; а 3 червня 2020 року — 10 гривень[21][22].

Монети регулярного карбування зразка 2018 року[23]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Аверс Реверс Гурт Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс Перше
карбування
Введення
1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 1 гривня 18,9 мм 1,8 мм 3,3 г Сталь з
гальванічним
покриттям
Рифлений Герб України,
номінал,
декоративний орнамент
рік карбування
Володимир Великий 2018 27 квітня 2018
2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 2 гривні 20,2 мм 1,8 мм 4,0 г Ярослав Мудрий
5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 5 гривень 22,1 мм 2 мм 5,2 г Цинковий
сплав
з
гальванічним
покриттям
Cекторальне
рифлення
Богдан Хмельницький 20 грудня 2019
10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 10 гривень 23,5 мм 2,3 мм 6,4 г Рифлений Іван Мазепа 3 червня 2020

Ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети[ред. | ред. код]

Нацбанком карбуються пам'ятні та ювілейні монети, як з недорогоцінних металів (алюмінієва бронза, нейзільбер), так і з дорогоцінних металів (срібло, золото). Номінальний ряд представлений монетами в 1 , 2 , 5 , 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250 і 500 гривень.[24]. Також виготовляються інвестиційні монети — срібні номіналом 1 гривня та золоті номіналом 2, 5, 10, 20 гривень[25].

Банкноти[ред. | ред. код]

Докладніше: Банкноти України

В грошовому обігу України знаходяться банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. З 1992 року було виготовлено чотири покоління українських банкнот. Банкноти першого покоління друкувалися у Канаді та Великій Британії. Надалі єдиним виробником банкнот став Банкнотно-монетний двір Нацбанку, а постачальником паперу для них Фабрика банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області[26].

З метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[27][28], тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня 2020 року ці банкноти перестали бути засобом платежу.

Також надалі Нацбанком планується поступова повна заміна банкнот третього покоління (2003—2006 років) банкнотами четвертого покоління (2014—2019 років). З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1, 2[29] третього покоління. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Національного банку України щодо їх повного вилучення.

Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]

Банкноти третього покоління (2003—2006 років)[30][31]
Зображення Номінал
(гривень)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс Перший
друк
Введення Початок
вилучення
1 Hryvnia 2005 front.jpg 1 hryvnia 2005 back.jpg 1 118 × 63 Сіро-зелений Володимир Великий Місто Володимира (Київ) 2004 1 грудня 2004 1 жовтня 2020
1 hryvnia 2006 front.jpg 1 hryvnia 2006 back.jpg Жовто-синій 2006 22 травня 2006
Ukraine-2005-Bill-2-Obverse.jpg Ukraine-2005-Bill-2-Reverse.jpg 2 Жовто-коричневий Ярослав Мудрий Софійський собор (Київ) 2004 28 вересня 2004
5-Hryvnia-2005-front.jpg 5-Hryvnia-2005-back.jpg 5 Синій Богдан Хмельницький Іллінська церква (с. Суботів) 14 червня 2004
10-Hryvnia-2005-front.jpg 10-Hryvnia-2005-back.jpg 10 124 × 66 Червоний Іван Мазепа Панорама Києво-Печерської Лаври 2004 1 листопада 2004
10 hryvnia 2006 front.jpg 10 hryvnia 2006 back.jpg 2006[32] серпень 2006
20-Hryvnia-2003-front.jpg 20-Hryvnia-2003-back.jpg 20 130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2003 1 грудня 2003 Більше не
друкуються
UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy f.jpg UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy b.jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради (Київ) 2004 29 березня 2004
100 hryvnia 2005 front.jpg 100 hryvnia 2005 back.jpg 100 142 × 75 Жовто-зелений Тарас Шевченко Дніпро та сліпий бандурист із хлопчиком-поводирем 2005 20 лютого 2006
200 hryvnia 2007 front.jpg 200 hryvnia 2007 back.jpg 200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить 2007 28 травня 2007
Ukraine-2006-Bill-500-Obverse.jpg 500 hryvnia 2006 back.jpg 500 154 × 75 Персиковий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2006 15 вересня 2006

Банкноти четвертого покоління[ред. | ред. код]

Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років)[33][34]
Зображення Номінал
(гривень)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс Перший друк Введення
UAH20-2018-A.png UAH20-2018-R.png 20 130 × 69 Зелений Іван Франко

Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»

Львівський оперний театр 2018 25 вересня 2018
50-uah-2019-1.png 50-uah-2019-2.png 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради (Київ) 2019 20 грудня 2019
100 гривень, 2015 01.jpg 100 гривень, 2015 02.jpg 100 142 × 75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко

Види на Дніпро; уривок із твору

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2014 9 березня 2015
200-uah-2020-1.png 200-uah-2020-2.png 200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта (Луцьк) та лелеки що летять 2019 25 лютого 2020
500 гривень 2015 року (новий зразок) аверс.jpg 500 гривень 2015 року (новий зразок) реверс.jpg 500 154 × 75 Бежевий Григорій Сковорода

Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність»

Києво-Могилянська академія 2015 11 квітня 2016
1000 гривень 2019 аверс.jpg 1000 гривень 2019 реверс.jpg 1000 160 × 75 Блакитний Володимир Вернадський Будівля Президії Національної академії наук України 2019 25 жовтня 2019

Валютний курс[ред. | ред. код]

Національний банк України — центральний банк України. Відповідно до Конституції, є особливим, незалежним від Уряду, органом державного управління України, серед його головних функцій є формування грошово-кредитної політики країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти — гривні.

Фіксований (1996—2015)[ред. | ред. код]

Для стабільного розвитку економіки після введення гривні було прийняте рішення про прив'язку її обмінного курсу до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 дол. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс біля 5 гривень за долар був незмінним багато років. Як наслідок, для розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяли зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. Національному банку України постійно доводилось нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змусило одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5,19 до 5,05 грн/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики[35].

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен був перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за пів року курс у 4,8—4,5 грн за 1 долар був би реальністю[36].

Внаслідок глобальної фінансової кризи 2008 року, українська гривня девальвувала з приблизно 5 грн/дол до 8 грн/дол. Такий фіксований курс тривав аж до початку 2014 року.

Національний банк неодноразово заявляв про наміри відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні і зробити гривню вільноконвертованою валютою. Попередньо такі плани були на 2009 рік[37].

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930 гривні за долар. Новий офіційний курс 8,7080 гривень за долар став мінімальним за всю історію існування валюти[38]. Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському[39]. У січні 2014 року Нацбанк витратив 1,7 млрд доларів на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення подій Євромайдану в січні 2014 року[40]. Втеча Віктора Януковича та російська інтервенція в Криму спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10 грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 гривень за долар, залишаючись приблизно на рівні 11—12 грн до липня, коли почалося чергове падіння після загострення ситуації на Донбасі. Максимум був 27 серпня — 13,89 гривень за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ втримував вартість гривні на рівні близько 12,95 грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед виборами до парламенту 26 жовтня[41]. Після них, на початку листопада 2014, курс обвалився до показника 15—16 грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

Плаваючий (2015 — дотепер)[ред. | ред. код]

З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, перейшовши від фіксованого курсу, який існував із часу введення гривні, до плаваючого (ринкового) з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). Відтоді курс гривні до долара, євро та інших валют визначається міжбанківським валютним ринком. До цього курс гривні до євро та інших недоларових валют визначався виходячи з курсу цих валют відносно долара[42]. Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі — до 30,01 грн/дол та 34,04 грн/євро за курсом НБУ 26 лютого 2015 року (торги на міжбанку цього дня доходили до 33 грн/дол та 38 грн/євро)[43]. Це історичний мінімум гривні. У березні 2015 року курс вдалося стабілізувати на рівні 21—23 гривень за долар США (23—25 за євро). На кінець 2015 року він становив близько 24 грн/дол (26 грн/євро). У 2016 році середньорічний курс становив 25,55 грн/дол (28,29 грн/євро), у 2017 — 26,59 грн/дол (30 грн/євро).

Після переходу на плаваючий курс, серед найважливіших факторів що впливають на вартість української валюти експерти називають такі: ціни на зовнішніх ринках на основні експорті товари України (метали, агропродукція), валютна політика НБУ, інвестиційний клімат та політична ситуація в країні[44]. Також на вартість гривні певною мірою впливає вартість євро оскільки на країни ЄС припадає значна частина зовнішньої торгівлі України[45].

У січні 2018 року гривня оновила мінімум 2015 року відносно євро (за курсом НБУ). 25 січня цього року гривня опустилася до рівня 35,66 грн/євро. Це було викликано не лише ослабленням гривні, але й загальним зміцненням євро у світі, який оновив трирічний максимум відносно долара. Відносно долара гривня також ослабла хоч і меншою мірою, її курс цього дня досягнув 28,74 грн/дол.[46][47] У 2018 році середньорічний курс гривні становив 27,20 грн/дол та 32,14 грн/євро.

У 2019 році, середньорічний валютний курс гривні вперше після кризи 2014 року зміцнився, до 25,84 грн/дол та 28,95 грн/євро. Зміцнення курсу української валюти тривало практично протягом усього року, найбільше у другій половині. 31 липня 2019 року гривня зміцнилася до 25,02 грн/дол та 27,90 грн/євро за курсом НБУ — максимуму за три роки[48]. 26 грудня 2019, до 23,25 грн/дол та 25,76 грн/євро — максимуму за чотири роки[49]. За даними агенції Bloomberg, у 2019 році гривня виявилася найміцнішою валютою у світі, її курс відносно американського долара виріс на 19 %[50]. За словами експертів, причиною цього стало підвищення попиту з боку іноземних інвесторів на українські державні облігації через їх високу прибутковість внаслідок високої облікової ставки НБУ та відносно низької інфляції. Також позитивно вплинуло очікування рекордного урожаю зернових цього року, високі ціни на світових ринках на ключові для України експортні товари — зерно та залізну руду — та найнижчі за три роки ціни на природний газ, який, навпаки, є однією з найбільших статей українського імпорту. Крім того, позитивно на довіру інвесторів вплинуло демократичне проведення президентських та парламентських виборів цього року в Україні та заяви нової влади про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом і проведення реформ[51][52].

У березні 2020 року, на тлі пандемії коронавірусної хвороби і викликаної нею економічних шоків, українська гривня, як і багато інших валют у світі, ослаблювалася до 28,18 грн/дол (30 березня) та 30,96 грн/євро (31 березня) за курсом НБУ[53][54]. У 2020 році на курс гривні впливали такі чинники як карантинні заходи, ситуація на світових ринках, переговори з Міжнародним валютним фондом, відставка голови Нацбанку Яківа Смолія (із заявою про політичний тиск), обсяги продажу аграріїв і бажання нерезидентів вкладатися в облігації внутрішньої державної позики[55]. Середньорічний курс у 2020 році склав 26,96 грн/дол та 30,79 грн/євро.

Протягом майже усього 2021 року гривня поступово зміцнювалася, від 28,40 грн/дол у січні до 26,05 грн/дол у листопаді. Однак у грудні девальвувала до 27,30 грн/дол.[56] Це відбулось, зокрема, на тлі посилення геополітичної напруженості в російсько-українській війні. Середньорічний курс у 2021 році склав 27,29 грн/дол та 32,31 грн/євро.

24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Національний банк України зафіксував офіційний валютний курс гривні на рівні 29,25 грн/дол та 33,17 грн/євро[57]. 23 березня НБУ відновив плаваючий курс гривні відносно євро, курс відносно долара США залишився фіксованим[58][59]. За словами голови НБУ, Кирила Шевченка, плаваючий курс гривні буде відновлено після завершення військових дій в Україні[60]. На час дії воєного стану було введено ряд обмежень на обмін та обіг іноземної валюти в Україні[61]. Як наслідок, на ринку склалися різні рівні обмінного курсу гривні які існували на міжбанку для експортерів та імпортерів, для розрахунків платіжними картками фізичними особами та для готівкового обміну. 21 липня 2022, НБУ змінив рівень фіксованого офіційного курсу гривні до 36,5686 грн/дол.[62]

Станом на 30 вересня 2022 року валютний курс гривні (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 36,48 грн/дол та 35,56 грн/євро.

Графіки валютних курсів гривні на міжбанку відносно долара США (з 1996 року) та євро (з 1999 року)
Офіційний валютний курс гривні відносно деяких іноземних валют (середній за рік)[63]

Жовтим кольором виділені максимум та мінімум відносно кожної валюти.

Назва валюти (код) 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996
Світові резервні валюти:
100 британських фунтів (GBP) 3755 3459 3299,78 3634,44 3424,87 3470,08 3340,42 1953,75 1250,64 1266,38 1277,71 1226,89 1219,48 966,88 1010,69 929,45 933,76 973,91 871,28 799,84 773,94 824,99 668,45 406,89 305,08 285,64
100 доларів США (USD) 2729 2696 2584,56 2720,05 2659,66 2555,13 2184,47 1188,67 799,30 799,10 796,76 793,56 779,12 526,72 505,00 505,00 512,47 531,92 533,27 532,66 537,21 544,02 413,04 244,95 186,17 182,95
100 євро (EUR, до 1999 року - ЄКЮ) 3231 3079 2895,18 3214,29 3000,42 2829,19 2422,87 1571,59 1061,22 1027,06 1109,18 1053,29 1086,79 770,80 691,79 633,69 638,99 660,94 602,44 503,01 481,36 502,89 439,33 276,76 211,29 232,19
100 швейцарських франків (CHF) 2986 2876 2600,25 2783,05 2699,90 2595,46 2269,73 1295,01 862,33 852,08 901,41 762,61 719,50 486,09 421,16 402,78 412,75 428,18 396,14 342,88 318,71 322,46 274,53 171,01 128,45 148,25
1000 японських єн (JPY) 249 253 237,03 246,34 237,13 235,39 180,46 111,93 82,14 100,19 100,04 90,52 83,45 51,40 42,92 43,40 46,68 49,21 46,13 42,59 44,27 50,52 36,61 19,03 15,41 16,84
Інші валюти (країн-сусідів України та її найбільших торговельних партнерів):
10 білоруських рублів (BYN) * 107,50 110,60 123,50 133,55 137,70 131,31 0,01 0,01 0,01 0,01 0,02 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,03 0,03 0,04 0,06 0,13 0,39 0,55 1,18
100 китайських юанів (CNY) 423 391 374,63 411,61 393,56 384,95 347,60 192,81 129,98 126,66 123,27 117,23 114,06 75,85 66,40 63,33 62,53 64,11
100 молдовських леїв (MDL) 154 156 147,14 161,87 144,16 128,28 116,02 84,28 63,57 66,03 67,91 64,21 70,26 50,75 41,67 38,47 40,68 43,17 38,27 39,27 41,80 43,77 39,43 45,94 40,26 39,84
100 польських злотих (PLN) 708 693 673,74 755,02 704,90 649,03 579,55 375,53 252,92 245,52 270,21 263,85 252,09 219,19 183,06 162,77 158,76 146,22 137,09 130,60 131,24 125,53 104,42 70,13 57,18 68,02
10 російських рублів (RUB) 3,70 3,74 3,99 4,36 4,56 3,83 3,62 3,11 2,51 2,57 2,72 2,61 2,47 2,11 1,98 1,86 1,81 1,85 1,74 1,70 1,84 1,94 1,67 2,87 3,22 3,58
100 румунських леїв (RON)[64] 655 637 609,60 690,92 657,15 630,20 544,31 355,12 245,12 232,94 262,41 250,65 264,78 206,32 204,28
100 словацьких крон (SKK) ** 24,68 20,49 17,04 16,55 16,51 14,53 11,79 11,11 11,86 10,01 6,93 5,54 5,97
100/10000 турецьких лір (TRY) *** 318 386 456,34 579,83 729,52 848,88 804,74 543,03 420,98 443,69 477,13 526,90 502,51 404,35 387,74 352,97 380,29 0,04 0,04 0,04 0,05 0,09 0,10 0,09 0,13 0,23
1000 угорських форинтів (HUF) 90,2 87,6 89,14 100,94 97,01 90,86 78,25 50,90 35,74 35,53 39,89 38,31 38,92 30,64 27,53 24,02 25,78 26,26 23,78 20,72 18,75 19,43 17,43 11,42 10,06 12,29
100 чеських крон (CZK) 126 116 112,77 125,39 114,06 104,65 88,83 57,06 40,87 40,85 45,14 41,65 41,21 30,84 24,95 22,37 21,44 20,72 18,92 16,34 14,13 14,16 11,99 7,71 5,92 6,73

Примітки

* У 2016 році в Білорусі була проведена деномінація національної валюти у співвідношенні 10 тис. до одного.

** З 2009 року Словаччина перейшла на Євро.

*** 100 лір із 2005 року, 10 тис. лір до 2004 року (у 2005 році в Туреччині була проведена деномінація національної валюти у співвідношенні мільйон до одного).

Поточний обмінний курс UAH
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD PLN RON
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD PLN RON
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD PLN RON

Символ[ред. | ред. код]

Докладніше: Символ гривні
Символ гривні

1 березня 2004 року Національний банк України затвердив графічний знак для позначення української валюти. Графічний символ гривні складається зі двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «г» — вона позначає першу букву в слові «гривня». Другий елемент — дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.

Схожа ідея традиційно використовується в багатьох валютах. На думку НБУ, обраний банком символ національної грошової одиниці є простим за зовнішніми ознаками і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Він віддалено нагадує перевернений символ долара, перекреслений двома паралельними лініями, як у євро. Паралельно з символом використовуються також три вже звичні позначення: «гривня», «грн», а також літерний код UAH. Символ гривні може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього. Для позначення копійок використовується скорочення «коп.».

Грошовий обіг[ред. | ред. код]

За даними Нацбанку, станом на 1 жовтня 2021 року в обігу в Україні перебувала готівка на 592,2 млрд грн. Серед них, зокрема, 2,9 млрд банкнот на загальну суму 587,7 млрд грн, а також 13,9 млрд монет (без пам'ятних та інвестиційних) — на 4,4 млрд грн. Це на 33,7 млрд грн, або на 6 %, більше, ніж на початок 2021 року. Водночас за вересень 2021 року, відбулося певне зниження готівки в обігу — на 0,3 %[65]. За інформацією Нацбанку, на одного українця припадало 70 банкнот і 159 розмінних і платіжних оборотних монет (станом на 1 січня 2021 року — 72 і 149 шт. відповідно)[65]. Серед банкнот в обігу найбільше номіналом 200 гривень, а серед монет — 10 копійок (24,5 % і 28,8 % відповідно від загальної кількості в обігу). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (78,4 млн шт. або 2,7 % від загальної кількості банкнот в обігу), а монет — номіналом 10 гривень (75,3 млн шт. або 0,5 % від загальної кількості монет в обігу)[65]. Відзначається, що в обігу ще залишається 447,4 млн «золотавих» одногривневих монет, але поступово Нацбанк виводить їх з обігу. Тобто ці одногривневі монети, потрапляючи під час інкасації в банки, не повертаються назад в обіг. Поступово в обігу їх стає все менше. При цьому їх місце займають відповідні «сріблясті» монети[65]. Окрім цього за даними Нацбанку, обсяги безготівкових платежів у 2020 році склали 55 % усіх розрахункових операцій проти 50,3 % у 2019 році. Обсяг операцій з електронними грошима у 2020 році склав 19,3 мільярда гривень, що на 15 % більше показника 2019 року. Своєю чергою, кількість «електронних гаманців» збільшилася до 79 мільйонів, що на 7 % більше в порівнянні з 2019 роком[65].

Кількість та вартість готівкової маси українських монет і банкнот, станом на 1 липня 2019 року
Монети 1 гривня 2 гривні 5 гривень 10 гривень 20 гривень 50 гривень 100 гривень 200 гривень 500 гривень Загалом
К-сть, млн шт. 13200 509,4 212,7 243,2 172,6 125,2 162,4 316,4 647,3 431,3 16000
Вартість, млрд грн 2,400 0,509 0,425 1,216 1,726 2,504‬ 8,120 31,640 129,460 215,650 393,700

Інше[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Індекси споживчих цін на товари та послуги у 2001—2021 роках (грудень до грудня попереднього року) [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] Державна служба статистики України, процитовано: 10.02.2022
  2. ДСТУ 3582:13. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. Затверджений і введений у дію наказом Держстандарту України від 01 січня 2014 року р. № 1010.
  3. З 01 липня 2018 року застосовуватиметься заокруглення загальних сум розрахунків готівкою. Національний банк України (укр.). Процитовано 15 липня 2022. 
  4. З 1 жовтня 2019 року українці не зможуть використовувати монети 1, 2 та 5 копійок для здійснення готівкових розрахунків. Національний банк України (укр.). Процитовано 15 липня 2022. 
  5. З 01 жовтня 2020 року Національний банк вилучає з обігу монети 25 копійок та банкноти гривні старих зразків до 2003 року. Національний банк України (укр.). Процитовано 15 липня 2022. 
  6. Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні. bank.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019. 
  7. Історія української гривні: від часів України-Русі до сьогодення. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021. 
  8. История гривны | Теория. web.archive.org. 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 6 квітня 2009. Процитовано 12 вересня 2021. 
  9. Котляр М. Ф. Гривна давньоруська [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 195. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  10. Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 19 грудня 2012. 
  11. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  12. 100 карбованців УНР. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 18 серпня 2011. 
  13. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» № 762/96 від 25 серпня 1996 року
  14. Відсьогодні Крим перейшов на рубль. BBC News Україна (укр.). 1 червня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020. 
  15. В ОБСЄ підтвердили введення російської валюти в ОРДЛО. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020. 
  16. Гривні-іммігрантки. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 28 липня 2009.  Дзеркало тижня
  17. Как появилась гривна. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 28 липня 2009.  Podrobnosti.ua(рос.)
  18. Українці зможуть обмінювати монети 1, 2 та 5 копійок на рік довше — до 30 вересня 2023 року // Сайт НБУ, 19 липня 2022 р.
  19. Розмінні й обігові монети. Національний банк України. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. 
  20. Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року». 07.10.2004. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 30.04.2010. 
  21. Національний банк презентував нові обігові монети [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.] bank.gov.ua
  22. Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України, 29 квітня 2020 р.
  23. Обігові монети України зразка 2018 року [Архівовано 15 березня 2018 у Wayback Machine.] bank.gov.ua
  24. Пам'ятні монети України // Офіційний сайт НБУ. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 9 червня 2013. 
  25. Пам'ятка для роботи з інвестиційними монетами України // Сайт Національного банку України. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 14 квітня 2013. 
  26. Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014. 
  27. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  28. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010. 
  29. Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003-2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року»
  30. Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова». Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 29.10.2011. 
  31. Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.». Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 2 червня 2013. 
  32. В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
  33. Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014. Архів оригіналу за 29.12.2014. Процитовано 29.12.2014. 
  34. Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
  35. Стабільна гривня: головне — не злякати // Дзеркало тижня, № 7 (586), 25 лютого — 3 березня 2006.
  36. Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде [Архівовано 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Finance.ua, 26.07.2007.
  37. Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро[недоступне посилання з липня 2019] // proUA, 03.07.2007.
  38. НБУ повысил официальный курс гривни до 8,52 [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Delo.ua, 07.02.2014 18:32.
  39. НБУ отпустил гривню в «свободное плавание»: фиксированного курса национальной валюты больше нет [Архівовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Delo.ua, 07.02.2014 11:35.
  40. НБУ в січні витратив на інтервенції на підтримку гривні $1,7 млрд [Архівовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна, 07.02.2014 17:09.
  41. Експерти: Стверджувати, що гривня досягла найнижчої межі падіння зарано [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.] (Соцпортал, 21.11.2014)
  42. НБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політику [Архівовано 14 грудня 2021 у Wayback Machine.] (BBC Україна, 5 лютого 2015)
  43. Офіційний курс валют на 26.02.2015[недоступне посилання] bank.gov.ua
  44. Примхлива гривня: що впливає на курс національної валюти [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.] etcetera.media, 12.01.2018
  45. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла майже 43 % — Президент [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.] Укрінформ, 20.11.2017
  46. Офіційний курс валют на 26.01.2018[недоступне посилання] bank.gov.ua
  47. Долар оновив мінімум з грудня 2014 року в парі з євро [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] interfax.com.ua, 15.01.2018
  48. Курс валют на 1 серпня: гривня знову зміцнилася [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 31 липня 2019
  49. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют на 26.12.2019 [Архівовано 14.12.2021, у Wayback Machine.] bank.gov.ua
  50. Гривня зміцнилася найбільше з усіх валют у світі [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 20 грудня 2019
  51. Повернення інвесторів. Чому зміцнюється курс гривні [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 01.08.2019
  52. Рекордно низький курс. Чому зміцнилася гривня [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 1 серпня 2019
  53. Офіційний курс валют на 30.03.2020 [Архівовано 03.04.2020, у Wayback Machine.] bank.gov.ua
  54. Офіційний курс валют на 31.03.2020 [Архівовано 08.05.2020, у Wayback Machine.] bank.gov.ua
  55. Гривня падає. Яким буде долар у 2021 році [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 5 січня 2021
  56. Графік курсу гривні відносно долара США протягом 2021 року fxtop.com
  57. Про роботу банківської системи та валютного ринку з 24 лютого 2022 року в умовах воєнного стану по всій території України [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] bank.gov.ua, 24 лютого 2022
  58. НБУ вперше з початку війни розрахував курс євро — скільки коштує валюта [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.] segodnya.ua, 23 березня 2022
  59. Як працює валютний міжбанк під час війни [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.] minfin.com.ua, 29 березня 2022
  60. Бліцінтерв'ю Голови Національного банку Кирила Шевченка про стан економіки та фінансового сектору України та протидію російській агресії [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] bank.gov.ua, 10 беререзня 2022
  61. Операції з іноземною валютою під час воєнного стану в Україні bank.gov.ua, процитовано 19 червня 2022
  62. Нацбанк відпустив курс. Наслідки для українців korrespondent.net, 21 липня 2022
  63. Національний банк України. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.] процитовано: 30.01.2021
  64. Дані щодо румунського лея взяті з сайту fxtop.com [Архівовано 14 грудня 2021 у Wayback Machine.] через відсутність відповідних даних з НБУ.
  65. а б в г д У НБУ перерахували всю готівку, яку українці тримають на руках. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  66. Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.). Архів оригіналу за 04.02.2018. Процитовано 03.02.2018. 
  67. "Гривня Всемогутня": в Києві встановили пам'ятник нацвалюті - новини Еспресо TV | Україна. espreso.tv. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 28 жовтня 2020. 
  68. НБУ завершив пілотний проект запуску електронної гривні. biz.nv.ua. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]