Ŭ
Ŭ | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ŭ, ŭ — 26-а літера абетки Есперанто, яка зображає звук [w] та створена на основі літери U. Діактричний знак над літерою називається бревісом.
Також літера використовувалась у латинізованому варіанті білоруської мови та була раніше частиною румунської абетки. Літера дуже схожа на Ǔ — частину піньїну, що є однією з форм китайської графіки.
Білоруська мова[ред. | ред. код]
Букву ŭ білоруською називають «у нескладовае» (романізованою: u nieskładovaje), оскільки вона нагадує голосну [u], але не утворює складів. Це алофон [v], який утворює дифтонги aŭ, eŭ, oŭ і еквівалентний [u̯]. Його кириличний аналог — ў. Хоча в часи незалежности Білорусі (особливо в атласах National Geographic), кирилична буква ў передається як w.
Есперанто[ред. | ред. код]
Ŭ (ŭo) позначає напівголосний звук [w]. Це такий самий звук як у слові вовк, павза, лавреат. Оскільки есперанто створене як мова міжнародного спілкування й мусить бути максимально простою для вжитку, літера ŭ використовується для підтримки милозвучності й чергування голосних і приголосних. Зазвичай вживається в буквосполученнях aŭ та eŭ, рідше oŭ. Наприклад: Eŭropo, aŭroro, laŭta.
Це єдина літера Есперанто з діактричним знаком, де цим діактричним знаком є не циркумфлекс, а бревіс.
Були думки замінити її латинською літерою w, але ця думка не набула великого поширення й мала масу супротивників.
x- та h- системи[ред. | ред. код]
Оскільки за часів Людовика Лазара Заменгофа на друкарських машинках не було цього символу, а в сучасності не всі комп'ютери та пристрої підтримують абетку Есперанто, Людвік дозволив використовувати x- та h- коди. Він дозволив замінювати ексклюзивні для есперанто букви диграфами — комбінацією оригінальної літери латиниці з x, або h: Euxropo, auxroro, lauxta, або Euhropo, auhroro, lauhta.
Румунська мова[ред. | ред. код]
Раніше літера Ŭ була частиною румунського алфавіту. Ŭ з бревісом вживалося лише в кінці слова. По суті, це був латинський еквівалент слов’янської мови, що зустрічається в таких мовах, як російська. Без вимови в більшості випадків вона служила для вказівки на те, що попередня приголосна не була палаталізована, або що попереднє i було голосною [i], а не просто маркером палаталізації. З часом ŭ стояло замість напівголосної u, як у словах eŭ, aŭ та meŭ, що сьогодні пишеться без бревіса. Колись вона часто зустрічається і сьогодні в імені автора Матей Карагіале — Mateiŭ.
Інші використання[ред. | ред. код]
У деяких філологічних транскрипціях латинською мовою "ŭ" позначає коротке U — наприклад, "fŭgō" ([ˈfʊɡoː], щоб прогнати), проти "fūmō" ([ˈfuːmoː], палити).
Літера також часто використовується серед славістів для позначення короткої задньої закритої голосної праслов’янської мови.
Романізація корейською мовою МакКуйна – Рейшауера використовує "ŭ" для позначення близької задньої незакругленої голосної в 으.
Вона також використовується в ISO 15919 для транскрипції самвṛтōкарама на мові малаялам, епентетичної голосної.
Кілька схем вимови англійських слів використовували "ŭ". Наприклад, Американський словник англійської спадщини вживає "ŭ" для /ʌ/, голосну в англійському слові "cut".
У готичному курсиві, застарілому письмі, що використовується в німецькому почерку, мала літера "u" мала символом бревіса для того, щоб відрізнити його від ідентичної інакшої букви "n". Скрипт використовувався для навчання письма в школах; останній варіант, відомий як Шрифт Зюттерлина, ще в 1941 році. Укорінена звичка писати "ŭ" на "u" зберігалася довгий час, навіть коли люди переходили на скорописні шрифти з легко помітними формами для "u" і "n", іноді призводить до плутанини між "ŭ" (що означає "u") і "ü" у наступних поколінь, не виховуваних за допомогою цієї галочки.