Глухий зубний фрикативний
Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.
Глухий зубний фрикативний | |||
---|---|---|---|
θ | |||
Номер МФА | 130 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | θ | ||
Юнікод (hex) | U+03B8 | ||
X-SAMPA | T | ||
Кіршенбаум | T | ||
Брайль[en] | |||
| |||
Звучання | |||
Глухий зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Албанська | thotë | [θɔtə] | 'він каже' | ||
Амамі | [θeda] | 'сонце' | |||
Англійська | thin | [θɪn] | 'тонкий' | Див. Англійська фонетика | |
Арабська | Стандартна[1] | ثَانِيَة | [ˈθaːnija] | 'секунда' | Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика. |
Арапахо | yoo3on | [jɔːθɔn] | 'бджола' | ||
Асирійська новоарамейська | [beθa] | 'будинок' | Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах. | ||
Башкирська | уҫал | [uθɑɫ] | 'сердитий' | ||
Берта | [θɪ́ŋɑ̀] | 'їсти' | |||
Бірманська | [သုံး/thon:] помилка: {{lang}}: script: mymr not supported for code: my (допомога) | [θòʊ̃] | 'три' | ||
Валійська | saith | [saiθ] | 'сім' | ||
Венеційська | Східні говірки | çinque | [ˈθiŋkwe] | 'п'ять' | Відповідає /s/ в інших говірках. |
Волайтта | shiththa | [ɕiθθa] | 'квітка' | ||
Гавасупай-валапай-явапай | Діалект гавасупай | [θerap] | 'five' | ||
Діалект валапай | [θarap] | ||||
Діалект явапай | [θerapi] | ||||
Галісійська | Більшість говірок[2] | cero | [ˈθɛɾʊ] | 'нуль' | Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика |
Ган | nihthän | [nihθɑn] | 'я хочу' | ||
Гвено | [riθo] | 'око' | |||
Гвічин | thał | [θaɬ] | 'штани' | ||
Емільяно-романьйольська[3] | faza | [ˈfaːθɐ] | 'обличчя' | ||
Іврит | Іракський діалект | עברית | [ʕibˈriːθ] | 'іврит' | Див. Фонетика івриту |
Єменський діалект | [ʕivˈriːθ] | ||||
Іспанська | Кастильська[4] | cazar | [käˈθär] | 'полювати' | Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo |
Італійська | Тосканська[5] | i capitani | [iˌhäɸiˈθäːni] | 'капітани' | Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих |
Кабільська | ṯafaṯ | [θafaθ] | 'світло' | ||
Каренські мови | Сьгав | [θø˧] | 'три' | ||
Карук | [jiθa] | 'один' | |||
Квама | [mɑ̄ˈθíl] | 'сміятися' | |||
Корнська | eth | [ɛθ] | 'вісім' | ||
Леонська | ceru | [θeɾu] | 'нуль' | ||
Маса | [faθ] | 'п'ять' | |||
Нґен | [θar] | 'чотири' | |||
Нетхальп | [θar] | 'чотири' | |||
Новогрецька | θάλασσα | [ˈθalasa] | 'море' | Див. Новогрецька фонетика | |
Сааніч | TÁŦES | [teθʔəs] | 'вісім' | ||
Сардинська | Нуорський діалект | petha | [pɛθa] | 'м'ясо' | |
Сіу | Лакота | ? | [ktũˈθa] | 'чотири' | |
Сок-фокс | [nɛθwi] | 'три' | |||
Суахілі | [thamini] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sw (допомога) | [θɑmini] | 'вартість' | ||
Танакросс | thiit | [θiːtʰ] | 'жаринки' | ||
Тода | உஇனபஒத | [wɨnboθ] | 'дев'ять' | ||
Туркменська | sekiz | [θekið] | 'вісім' | ||
Тутчоне | Північний ділект | tho | [θo] | 'pants' | |
Південний діалект | thü | [θɨ] | |||
Харсусі | [θəroː] | 'два' | |||
Хлайська | Басадунь | [θsio] | 'один' | ||
Чжуанська | saw | [θaːu˨˦] | 'мова' | ||
Шоні | nthwi | [nθwɪ] | 'три' |
Глухий зубний сибілянтний фрикативний | |
---|---|
s̻̪ | |
s̄ | |
θˢ̣ |
Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — s̪, а відповідний символ X-SAMPA — s_d.
Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
- Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.[6]
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Іспанська | Андалузька[6] | casa | [ˈkäs̻̪ä] | 'будинок' | Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика |
- ↑ Thelwall (1990:37)
- ↑ а б Regueira (1996:119–120)
- ↑ Fig. 11 La zeta bolognese [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- ↑ а б Hall (1944:75)
- ↑ а б Dalbor (1980:9)