Брусилівське збройне повстання (1918): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Додання категорії
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Брусилівське збройне повстання 1918''' — виступ селян [[Радомисльський повіт|Радомисльського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] проти австро-німецьких окупантів і режиму [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] на території нинішнього [[Брусилівський район|Брусилівського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. У містечку [[Брусилів (смт)|Брусилів]] (нині селище міського типу Житомирської області) був утворений повстанський комітет, який разом з місцевими більшовиками і представниками сільських повстанських комітетів виробив загальний план повстання. Воно мало розпочатися одночасно в багатьох населених пунктах [[Житомирщина|Житомирщини]]. Обраний повстанський штаб дислокувався в селі [[Соловіївка]]. В ніч на 20 серпня один із повстанських загонів напав на поміщицьку садибу в селі [[Покришів]] Брусилівської волості, інші — на поміщицьку економію на хуторі [[Лазарівка (Брусилівський район)|Лазарівка]] Водотийської волості. 22 серпня повстанські загони в кількості 300 осіб зосередилися в селі Соловіївка. У ніч з 22 на 23 серпня спалахнуло повстання в Брусилові. Окупаційна влада стягнула в район повстання значні військові резерви. Погано озброєним повстанцям важко було витримати натиск регулярних частин. Їхні сили були розпорошені. Широко задумане повстання набуло характеру окремих селянських виступів.
'''Брусилівське збройне повстання 1918''' — виступ селян [[Радомисльський повіт|Радомисльського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] проти австро-німецьких окупантів і режиму [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] на території нинішнього [[Брусилівський район|Брусилівського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. У містечку [[Брусилів (смт)|Брусилів]] (нині селище міського типу Житомирської області) був утворений повстанський комітет, який разом з місцевими більшовиками і представниками сільських повстанських комітетів виробив загальний план повстання. Воно мало розпочатися одночасно в багатьох населених пунктах [[Житомирщина|Житомирщини]]. Обраний повстанський штаб дислокувався в селі [[Соловіївка]]. В ніч на 20 серпня один із повстанських загонів напав на поміщицьку садибу в селі [[Покришів]] Брусилівської волості, інші — на поміщицьку економію на хуторі [[Лазарівка (Брусилівський район)|Лазарівка]] Водотийської волості. 22 серпня повстанські загони в кількості 300 осіб зосередилися в селі Соловіївка. У ніч з 22 на 23 серпня спалахнуло повстання в Брусилові. Окупаційна влада стягнула в район повстання значні військові резерви. Погано озброєним повстанцям важко було витримати натиск регулярних частин. Їхні сили були розпорошені. Широко задумане повстання набуло характеру окремих селянських виступів.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 7: Рядок 7:
== Література ==
== Література ==
* [[Енциклопедія історії України]], Київ, 2003.
* [[Енциклопедія історії України]], Київ, 2003.
* ''Заставенко Г.'' Розгром німецьких інтервентів на Україні в 1918 році. К., 1948. І. В. Хміль.
* ''Заставенко Г.'' Розгром німецьких інтервентів на Україні в 1918 році. К., 1948. І. В. Хміль.


{{УНР}}
{{УНР}}
Рядок 15: Рядок 15:
[[Категорія:Українська Народна Республіка]]
[[Категорія:Українська Народна Республіка]]
[[Категорія:Серпень 1918]]
[[Категорія:Серпень 1918]]
[[Категорія:1918 в Україні]]



{{Uk-hist-stub}}
{{Uk-hist-stub}}

Версія за 09:12, 18 червня 2017

Брусилівське збройне повстання 1918 — виступ селян Радомисльського повіту Київської губернії проти австро-німецьких окупантів і режиму Павла Скоропадського на території нинішнього Брусилівського району Житомирської області. У містечку Брусилів (нині селище міського типу Житомирської області) був утворений повстанський комітет, який разом з місцевими більшовиками і представниками сільських повстанських комітетів виробив загальний план повстання. Воно мало розпочатися одночасно в багатьох населених пунктах Житомирщини. Обраний повстанський штаб дислокувався в селі Соловіївка. В ніч на 20 серпня один із повстанських загонів напав на поміщицьку садибу в селі Покришів Брусилівської волості, інші — на поміщицьку економію на хуторі Лазарівка Водотийської волості. 22 серпня повстанські загони в кількості 300 осіб зосередилися в селі Соловіївка. У ніч з 22 на 23 серпня спалахнуло повстання в Брусилові. Окупаційна влада стягнула в район повстання значні військові резерви. Погано озброєним повстанцям важко було витримати натиск регулярних частин. Їхні сили були розпорошені. Широко задумане повстання набуло характеру окремих селянських виступів.

Див. також

Література

1917
Українська маніфестація в Києві (березень) · Створення Української Центральної Ради (березень) · Всеукраїнський національний конгрес (квітень) · I Всеукраїнський військовий з'їзд (травень) · I Універсал УЦР (червень) · II Всеукраїнський військовий з'їзд (червень) · II Універсал УЦР (липень) · Виступ полуботківців (липень) · Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові (серпень) · З'їзд народів Росії (вересень) · Жовтневе повстання в Києві (листопад) · III Універсал УЦР (листопад) · III Всеукраїнський військовий з'їзд (листопад) · Листопадове повстання в Києві (грудень) · Листопадове повстання в Одесі (грудень) · Всеукраїнський з'їзд рад (Київ, грудень) · Ультиматум Раднаркому (грудень) · Падіння Харкова · Початок радянсько-української війни (грудень) · Повстання Чугуївської юнацької школи (грудень) · Бої за станцію Лозову (грудень) · Бої за Слов'янськ (грудень) · Бої за Олександрівськ (грудень) · Захоплення Луганська (грудень) · Бій за станцію Дебальцеве
1918
Бої за Катеринослав (січень) · IV Універсал УЦР (січень) · Бій за станцію Бахмач · Бій за станцію Хутір-Михайлівський · Бої за Одесу (січень) · Січневе повстання в Києві (січень) · Бій під Крутами (січень) · Взяття Полтави більшовиками (січень) · Бій за Єлисаветград (січень-лютий) · Взяття Києва більшовиками (лютий) · Берестейський мир (лютий) · Бій за Бердичів (лютий) · Бій за Кам'янець-Подільський (лютий) · Ірпінський бій (лютий) · Вступ німецької армії до Києва (березень) · Антибільшовицьке повстання у Шостці (квітень) · Статут про державний устрій УНР (квітень) · Бої за Лозову · Бій за Ізюм (квітень) · Кримська операція (квітень) · Повстання кримських татар (квітень) · Бої за Донбас (1918) · Встановлення гетьманської влади в Україні · Прелімінарний українсько-радянський мирний договір (червень) · Звенигородсько-Таращанське повстання (червень) · Брусилівське збройне повстання (серпень) · Візит Павла Скоропадського до Німеччини (вересень) · Листопадовий чин · Антигетьманське повстання (грудень) · Поліське повстання (грудень) · Початок другої фази радянсько-української війни (грудень)
1919
Оборона Чернігова (січень) · Ультиматум Директорії раднаркому (січень) · Акт Злуки ЗУНР та УНР (січень) · Трудовий конгрес України (січень) · Харківське січневе повстання (січень) · Бої за Лозову · Бій на річці Трубіж (лютий) · Літківський бій (лютий) · Повторне взяття Києва більшовиками (лютий) · Бій у Запорозькому городку (лютий) · Бій за Бердичів (березень-квітень) · Куренівське повстання (квітень) · Спроба державного перевороту отамана Оскілка (квітень) · Літній наступ військ УНР (червень - липень) · Бій за Кам'янець-Подільський (червень) · Чортківська офензива (червень) · Харківська операція (червень) · Бої за Вапнярку (липень) · Спільний похід Армій УНР і УГА (серпень) · Київська катастрофа (серпень) · українсько-білогвардійська війна (серпень - грудень) · Тимчасовий україно-польський мирний договір (вересень) · Сепаратна угода УГА та Добровольчої армії (листопад) · Перший зимовий похід армії УНР (грудень)
1920
1921


Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брусилівське_збройне_повстання_(1918)&oldid=20582771