Прітцкерівська премія
Прі́тцкерівська пре́мія з архітекту́ри (англ. Pritzker Architecture Prize) — щорічна (з 1979 року) нагорода в галузі архітектури.
Прітцкерівська премія вважається архітектурним аналогом Нобелівської премії. Заснована Джеєм Прітцкером разом з дружиною Сідні (власники всесвітньої мережі готелів Hyatt) у 1979 р.
Розмір премії становить 100 тис. доларів США. Лауреат також одержує бронзову медаль, прикрашену орнаментом Луїса Саллівана.
Нині повноправним представником премії виступає Томас Дж. Пріцкер, а головою журі — лорд Ротшильд.
Міжднародне журі премії щороку змінює свій склад, і в нього входять провідні світові архітектори світу, архітектурні критики й імениті меценати і бізнесмени. Переможця з числа номінантів визначають закритим голосуванням.
Одним з головних критеріїв присудження премії є іноваційний характер архітектурних ідей, що застосовувалися при поектуванні і будівництві.
Місце церемонії вручення премії щоразу обирається інше, і зазвичай сама церемонія супроводжується різноманітними культурницькими заходами, як то — виставками, семінарами і конференціями. Саме тому для церемонії обираються будівлі провідних музеїв світу, рідше будмайданчики масштабних будівництв або якісь визначні місця. Прітцкерівська премія вручалась у Вашингтоні (Національна галерея), Нью-Йорку (музей Метрополітен), Версалі, Єрусалимі, Лос-Анжелесі, Більбао, Берліні, Римі (Капітолійський пагорб), Мехіко, Празі, Мадриді, Санкт-Петербурзі (Ермітаж) та ін. містах.
Лауреати[1][2] [ред.]
| Рік | Ім'я лауреата | Країна |
|---|---|---|
| 1979 | Філіп Джонсон / Philip Johnson (1906–2005) | |
| 1980 | Луїс Барраґан (1902–1988) | |
| 1981 | Джеймс Стерлінг / James Stirling (1924–1992) | |
| 1982 | Кевін Роше / Kevin Roche | |
| 1983 | Мінг Пей / Ieoh Ming Pei | |
| 1984 | Річард Майєр | |
| 1985 | Ганс Голяйн / Hans Hollein | |
| 1986 | Готфрід Бьом / Gottfried Böhm | |
| 1987 | Кендзо Танґе / Kenzo Tange (1913–2005) | |
| 1988 | Ґордон Баншафт / Gordon Bunshaft (1909–1990) Оскар Німейєр |
|
| 1989 | Френк Гері | |
| 1990 | Альдо Россі / Aldo Rossi (1931–1997) | |
| 1991 | Роберт Вентурі / Robert Venturi | |
| 1992 | Алваро Сіза Вієйра / Álvaro Siza Vieira | |
| 1993 | Фуміхіко Макі / Fumihiko Maki | |
| 1994 | Кріст'ян де Портсампарк / Christian de Portzamparc | |
| 1995 | Тадао Андо / Tadao Ando | |
| 1996 | Рафаель Монео / Rafael Moneo | |
| 1997 | Свере Фен / Sverre Fehn | |
| 1998 | Ренцо Пйано / Renzo Piano | |
| 1999 | Норман Фостер / Norman Foster | |
| 2000 | Рем Колхас | |
| 2001 | Жак Герцог і П'єр де Мерон / Herzog & de Meuron | |
| 2002 | Ґлен Маркатт / Glenn Murcutt | |
| 2003 | Йорн Утзон / Jørn Utzon | |
| 2004 | Захі Хадід | |
| 2005 | Том Мейн / Thom Mayne | |
| 2006 | Паулу Мендес да Роша / Paulo Mendes da Rocha | |
| 2007 | Річард Роджерс | |
| 2008 | Жан Нувель | |
| 2009 | Петер Цумтор / Peter Zumthor | |
| 2010 | SANAA | |
| 2011 | Едуарду Соуту де Моура / Eduardo Souto de Moura | |
| 2012 | Ван Шу / 王澍 | |
| 2013 | Тойо Іто / 伊東豊雄 |
Виноски [ред.]
Посилання [ред.]
