Федерація Родезії та Ньясаленду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Federation of Rhodesia and Nyasaland
Федерація Родезії та Ньясаленду
1953 – 1963
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
God Save the Queen
Розташування Родезії та Ньясаленду
Федерація Родезії та Ньясаленду
Столиця Салісбері
Мови англійська
Форма правління Конституційна монархія
монарх
 - 1953–1963 Єлизавета II
Генерал-губернатор
 - 1953–1957 Lord Llewellin
 - 1957–1963 The Earl of Dalhousie
 - 1963 Sir en:Humphrey Gibbs
прем'єр-міністр
 - 1953–1956 Sir Godfrey Huggins
 - 1956–1963 Sir en:Roy Welensky
Історія
 - Засновано 1 серпня 1953
 - Ліквідовано 31 грудня 1963
Валюта Фунт
Попередник
Наступник
Flag of Northern Rhodesia (1939-1953).svg Північна Родезія
Flag of Southern Rhodesia.svg Південна Родезія
Flag of Nyasaland (1919-1964).svg Ньясаленд
Північна Родезія Flag of Northern Rhodesia (1939-1953).svg
Південна Родезія Flag of Rhodesia (1964).svg
Ньясаленд Flag of Nyasaland (1919-1964).svg

Федерація Родезії та Ньясаленду (англ. Federation of Rhodesia and Nyasaland), також відома як: Центрально-Африканська Федерація скор. ЦАФ (англ. Central African Federation, скор. CAF) — колишня самоврядна держава, (британський протекторат) на півдні Африки, яка існувала з 1 серпня 1953 по 31 грудня 1963. Федерацію утворено з самоврядної з 1923 року колонії Південна Родезія (суч. Зімбабве) і протекторатів Північна Родезія (суч. Замбія) і Ньясаленд (суч. Малаві). Як володінням британської корони — не будучи ні колонією, ні домініоном, — у ній, як і в домініонах, владу британської корони представляв генерал-губернатор.

Історія держави[ред.ред. код]

Федерацію створено 1 серпня 1953 як середній шлях між новими незалежними соціалістичними африканськими державами та країнами, в котрих уся влада зосереджувалася в руках білих поселенців (ПАР, Португальська Південно-Західна Африка, Португальська Східна Африка). Хоч задумана як постійне утворення, Федерація розпалася унаслідок нерозв'язних конфліктів між африканськими націоналістами та білою меншістю.

Оскільки в кінці 1950-х—початку 1960-х років більшість країн світу розглядала відхід від колоніалізму як одну з форм модернізації, — і Сполучене Королівство піддалося подібному тиску як із боку ООН, так і з боку Організації африканської єдності.

Федерація офіційно припинила існування 31 грудня 1963, коли Північна Родезія отримала незалежність від Великобританії в якості нової держави Замбії, а Ньясаленд отримав незалежність у якості нової держави Малаві. Південна Родезія стала спершу незалежною державою під назвою Родезія, наразі — Зімбабве.

Внутрішні суперечності[ред.ред. код]

Марка Федерації Родезії та Ньясаленду

Ще до створення Федерації було ясно, що Південна Родезія буде домінуючою територією в економічному, виборчому, і військовому відношенні.

Вирішальними факторами як і в створенні, так і в скасуванні Федерації, стала значна різниця між числом африканського і європейського населення, і значна кількість європейців в Південній Родезії, в порівнянні з Північними протекторатами. Це ускладнювалося зростанням кількості європейських поселенців в Південній Родезії (у переважній більшості британських мігрантів), на відміну від Північного протекторату. Від цього значною мірою залежали майбутні події у Федерації.

У 1939 в Південній Родезії мешкало близько 60 000 європейців; незадовго до створення Федерація їх налічувалося приблизно 135 000; до того часу, коли Федерація була скасована їх кількість досягала 223 000. Ньясаленд показав найменший приріст європейського і найбільший проріст африканського населення.

Політичним лідером європейського населення у Федерації був Годфрі Мартін Хаггінс, 1-й віконт Малверн, прем'єр-міністр ЦАФ перші три роки її існування, до цього був протягом 23х років прем'єр-міністром Південної Родезії.