Чечельник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

М.

Чечельнúк (пол. Czeczelnik) — місто на східному Поділлі, положене над р. Савранкою (притока Південного Бугу), райцентр Вінницької області; т 10,273 мешканців (2013). Найкоротший шлях до облцентру проходить автошляхом М12, який збігається із єврошосе E50, далі траса переходить в Р08 та Т 0222, Т 0201.

Історія[ред.ред. код]

1978 року археологами на території селища було відкрито поселення часів трипільської культури кінця IV — початку ІІІ тис. до н. е. та черняхівської культури ІІ-V століття н. е. Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком[1]. Статусу містечка Чечельник набув 1635 року. Під містом збереглись підземні ходи часів становлення козаччини, де переховувались мешканці під час татарських набігів та інших бойових дій.

У 1795 році було створено Ольгопольський повіт і Чечельник перейменовано на Ольгопіль. У цей період місто користувалося гербом (імовірно, створеним у місцевій губернській канцелярії) з символікою: "річка, що проходить посеред золотих пісків". Згодом, у 1812 році повітовий центр було перенесено до Рогузки-Чечельницької, яку було перейменовано на Ольгопіль, а Чечельнику повернуто попередню назву.

У 1796 році указом імператриці Катерини II містечко передано у власність видатному російському полководцю, графу Івану Васильовичу Гудовичу.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 13 361 осіб.

Станом на 1905 р. у Чечельнику знаходилися: 1 православна церква, 1 римо-католицький костьол, 6 єврейських молитовних шкіл, міністерське двокласне училище, сільське училище, єврейське училище, поштово-телеграфне відділення, станова квартира, волосне правління, волосний банк, міщанська управа, урядний пункт, лікарня, 9 аптек та 2 аптечних склади, акціонерне товариство, цукровий завод, винокурний ректифікаційний завод, пивоварний завод, цегельний завод, 4 водяних млини, паровий млин, 36 заїжджих будинків.

Населення[ред.ред. код]

У 1898 році з населення 7000 меш. були євреями. Зараз абсолютна більшість 10 000 тисячного населення — українці.

Пам'ятні місця[ред.ред. код]

Церкви[ред.ред. код]

  • Костел святого Йосипа Обручника, збудований у 1751 р. князем Любомирським. Парафіяльний костел існував у 1772 р. Мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 р. В ньому був чудотворний образ богородиці. Парафія діяла в 1850 р. Наприкінці 1920х років храм було закрито, а пізніше використовувано під різні потреби не за призначенням. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а доти св.Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі.
  • Православна церква

Ландшафт, рельєф[ред.ред. код]

Річка Савранка (права притока Південного Бугу).

Промисловість, комунікації, народне господарство[ред.ред. код]

Харчова промисловість, зокрема цукроварня (заснована 1875), спиртовий, комбікормовий та цегляний заводи, промкомбінат.

В межах селища розташовано ретранслятор «Київстар», частково селище покрито мережею UMC.

З смт регулярно здійснюються автобусні рейси до сіл Чечельницького району, сусідніх райцентрів Кодими, Бершаді, Тростянця, Балти та Котовська, а також до Вінниці, Одеси та Києва.

За 11 км від смт. розташована залізнична станція Дохно (вузькоколійка Рудниця-Гайворон). Залізнична станція Чечельник не діє з 1995 року. Гілку Дохно (Вузьк)-Чечельник розібрано у 2003 році. Найближча ширококолійна залізнична станція — Кодима (29 км).

Спорт[ред.ред. код]

Футбол[ред.ред. код]

Шкільна команда з футболу:

  • 2010 — друге місце у районі;
  • 2011 — перше місце у районі

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вовк С. Т., Косаківський В. А., Таранець С. В. Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. — Вінниця: 2000. — 214 с.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.