Чечельник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Чечельник
Coat of arms of Chechelnyk.jpg
Герб Чечельника
Країна Україна Україна
Область/АРК Вінницька область Вінницька область
Район/міськрада Чечельницький район
Рада Чечельницька селищна рада
Код КОАТУУ: 0525055100
Основні дані
Засноване 1635
Статус із 1961 року
Площа 7,94 км²
Населення 5187 (01.01.2011)[1]
Густота 653 осіб/км²
Поштовий індекс 24800—804
Телефонний код +380 4351
Географічні координати 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д. / 48.21639; 29.34833Координати: 48°12′59″ пн. ш. 29°20′54″ сх. д. / 48.21639° пн. ш. 29.34833° сх. д. / 48.21639; 29.34833
Водойма р. Савранка
Відстань
Найближча залізнична станція: Кодима
До обл. центру:
 - залізницею: 191 км
 - автошляхами: 153 км
Селищна влада
Адреса 24800, Вінницька область, Чечельницький район, смт. Чечельник, вул. Леніна, 36, 2-10-69
Карта
Чечельник (Україна)
Чечельник
Чечельник
Чечельник (Вінницька область)
Чечельник
Чечельник

Чечельнúк (пол. Czeczelnik) — селище міського типу на східному Поділлі, положене над р. Савранкою (притока Південного Бугу), райцентр Вінницької області; 5 590 мешканців (2001). Найкоротший шлях до облцентру проходить автошляхом М12, який збігається із єврошосе E50, далі траса переходить в Р08 та Т 0222, Т 0201.

Історія[ред.ред. код]

1978 року археологами на території селища було відкрито поселення часів трипільської культури кінця IV — початку ІІІ тис. до н. е. та черняхівської культури ІІ-V століття н. е. Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника на краю Буджацького степу датується 1529 роком[2]. Статусу містечка Чечельник набув 1635 року. Під містом збереглись підземні ходи часів становлення козаччини, де переховувались мешканці під час татарських набігів та інших бойових дій.

У 1795 році було створено Ольгопольський повіт і Чечельник перейменовано на Ольгопіль. У цей період місто користувалося гербом (імовірно, створеним у місцевій губернській канцелярії) з символікою: "річка, що проходить посеред золотих пісків". Згодом, у 1812 році повітовий центр було перенесено до Рогузки-Чечельницької, яку було перейменовано на Ольгопіль, а Чечельнику повернуто попередню назву.

У 1796 році указом імператриці Катерини II містечко передано у власність видатному російському полководцю, графу Івану Васильовичу Гудовичу.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7993 осіб (3900 чоловічої статі та 4093 — жіночої), з яких 3581 — православної віри, 971 католик та 3388 юдеїв[3].

Станом на 1905 р. у Чечельнику знаходилися: 1 православна церква, 1 римо-католицький костьол, 6 єврейських молитовних шкіл, міністерське двокласне училище, сільське училище, єврейське училище, поштово-телеграфне відділення, станова квартира, волосне правління, волосний банк, міщанська управа, урядний пункт, лікарня, аптека та 2 аптечних склади, акціонерне товариство, цукровий завод, винокурний ректифікаційний завод, пивоварний завод, цегельний завод, 4 водяних млини, паровий млин, 11 заїжджих будинків.

Населення[ред.ред. код]

У 1898 році з населення 7000 мешканців 1967 були євреями. Зараз абсолютна більшість 6-тисячного населення — українці.

Пам'ятні місця[ред.ред. код]

Церкви[ред.ред. код]

  • Костел святого Йосипа Обручника, збудований у 1751 р. князем Любомирським. Парафіяльний костел існував у 1772 р. Мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 р. В ньому був чудотворний образ богородиці. Парафія діяла в 1850 р. Наприкінці 1920х років храм було закрито, а пізніше використовувано під різні потреби не за призначенням. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а доти св.Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі.
  • Православна церква

Ландшафт, рельєф[ред.ред. код]

Річка Савранка (права притока Південного Бугу).

Промисловість, комунікації, народне господарство[ред.ред. код]

Харчова промисловість, зокрема цукроварня (заснована 1875), спиртовий, комбікормовий та цегляний заводи, промкомбінат.

В межах селища розташовано ретранслятор «Київстар», частково селище покрито мережею UMC.

З смт регулярно здійснюються автобусні рейси до сіл Чечельницького району, сусідніх райцентрів Кодими, Бершаді, Тростянця, Балти та Котовська, а також до Вінниці, Одеси та Києва.

За 11 км від смт. розташована залізнична станція Дохно (вузькоколійка Рудниця-Гайворон). Залізнична станція Чечельник не діє з 1995 року. Гілку Дохно (Вузьк)-Чечельник розібрано у 2003 році. Найближча ширококолійна залізнична станція — Кодима (29 км).

Спорт[ред.ред. код]

Футбол[ред.ред. код]

Шкільна команда з футболу:

  • 2010 — друге місце у районі;
  • 2011 — перше місце у районі

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вовк С. Т., Косаківський В. А., Таранець С. В. Нариси з історії Чечельника. З найдавніших часів до наших днів. — Вінниця: 2000. — 214 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Історичний опис Чечельника
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-160)

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.