Африканський Союз
|
Африканський Союз |
|||
|
|||
| Гімн: Let Us All Unite and Celebrate Together [1] (Об'єднаймося та святкуймо разом) |
|||
.svg) Темно-зелений: члени Африканського Союзу |
|||
| Столиця | Аддис-Абеба, Ефіопія | ||
|---|---|---|---|
| Офіційні мови | Арабська Англійська Іспанська Французька Португальська Суахілі |
||
| Форма правління | |||
| - Голова Союзу | Джакайя Кіквете | ||
| - Голова Комісії | Жан Пін | ||
| Заснування | |||
| - Проголошено | 9 липня 2002 | ||
| Площа | |||
| - Загалом | 29 757 900 км² (1-ша) | ||
| Населення | |||
| - оцінка 2007 р. | 850 млн (3-тя) | ||
| - Густота | 25 7/км² (177-ма) | ||
| ВВП (ПКС) | 2003 р., оцінка | ||
| - Повний | 1,51 трлн доларів (16-та) | ||
| - На душу населення | 1 896 доларів (?) | ||
| Часовий пояс | UTC від -1 до +4 | ||
| Домен | |||
Африканський Союз (АС, офіційне скорочення AU англійською мовою і UA рештою робочих мов) — міжурядова організація, що складається з 54 африканських країн. Організація була заснована 9 липня 2002 року як спадкоємиця об'єднаних Африканської Економічної Спільноти (AEC) і Організації Африканської Єдності (OAU). Адміністративний центром організації є місто Аддис-Абеба, столиця Ефіопії. Серед планів Африканського Союзу введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил, як і інших атрибутів країни, таких як кабінет міністрів при голові урядової організації. Метою Союзу є допомога забезпечення в країнах Африки демократії, прав людини і стабільної економіки та, особливо, забезпечення припинення всіх міжафриканських конфліктів та створення ефективного спільного ринку.
Зміст
Огляд[ред. • ред. код]
Африканський Союз, африканський еквівалент Європейського Союзу або Організації Американських Держав, має як політичні, так і адміністративні органи управління. Найвищим політичним органом Африканського Союзу є Асамблея, що складається з глав держав або урядів країн-членів, яку станом на 2013 рік очолює Хайле Маріам Десалень, прем'єр міністр Ефіопії. Його було обрано на засіданні Асамблеї в січні 2013 року. Секретаріатом Союзу служить Комісія АС, головою якої зараз є Нкосазана Дламіні-Зума, представник ПАР.
Інші органи управління АС включають Виконавчу раду, що складається з міністрів закордонних справ країн-членів; Постійний представницький комітет, що складається з послів країн-членів до Аддис-Абеби; Панафриканський Парламент; та Економічна, соціальна і культурна рада (ECOSOCC англійською), консультативний орган щодо справ співтовариства.
До Африканського Союзу входять усі країни континенту, крім Марокко, яка демонстративно вийшла з Союзу, протестуючи проти визнання Союзом та надання членства Західній Сахарі під назвою Арабської Демократичної Республіки Сахраві. Проте, Марокко зберігає особливий статус у межах АС і користується деякими службами Союзу, такими як Африканський Банк Розвитку. Делегати від Марокко також беруть участь у важливих функціях АС та продовжують переговори щодо розв'язання конфліктів з Фронтом Полісаріо в Алжирі та Вільною зоною Західної Сахари.
Першою військовою операцією АС на територію країни-члена було розміщення миротворців із ПАР, Ефіопії та Мозамбіку в Бурунді в травні 2003 року з метою забезпечення виконання мирного договору (див. Місія Африканського Союзу в Бурунді). Війська АС також були направлені до Судану із спробою забезпечити перемир'я у Дарфурському конфлікті. Зараз (2008) планується направлення військ до Сомалі, куди вже прибули миротворці з Уганди.
У межах АС були прийняті ряд важливих документів, що встановлюють низку норм та правил в масштабі континенту, були доповнено ряд попередніх. Серед цих документів Африканська конвенція про запобігання корупції та боротьбу з нею (2003) і Африканський устав щодо демократії, виборів та державного управління (2007), також як і Нове партнерство для розвитку Африки та пов'язана з ним Декларація про демократію, політичне, економічне та корпоративне управління[2].
Членство[ред. • ред. код]
Країни-члени[ред. • ред. код]
До Африканського Союзу входять такі країни[3]:
Країни з призупиненим членством[ред. • ред. код]
Мадагаскар — членство призупинене після Малагасійської політичної кризи 2009 року[4].
Гвінея-Бісау — членство призупинене після державного перевороту у Гвінеї-Бісау 2012 року.
Центральноафриканська Республіка — членство призупинене після конфлікту в Центральноафриканській республіці в 2012–13 роках.
Єгипет — членство призупинене після військового перевороту в Єгипті 2013 року.
Цілі та принципи[ред. • ред. код]
Згідно з Установчим актом Африканського союзу цілями організації є:
- зміцнення єдності та солідарності африканських держав і народів Африки;
- захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держав-членів;
- прискорення політичної та соціально-економічної інтеграції континенту;
- просування та відстоювання загальних позицій з питань, що становлять інтерес для континенту та його народів;
- сприяння міжнародному співробітництву відповідно до Статуту ООН і Загальної декларації прав людини;
- зміцнення миру, безпеки та стабільності на континенті;
- зміцнення та захист прав людини відповідно до Африканської хартії прав людини та народів та іншими інструментами по забезпеченню прав людини;
- створення необхідних умов, завдяки яким континент зможе займати гідне місце в глобальній економіці і в міжнародних переговорах;
- сприяння сталому розвитку на економічному, соціальному і культурному рівнях, а також інтеграції африканських економік;
- сприяння співробітництву у всіх сферах людської діяльності з метою підвищення рівня життя населення Африки;
- координація та гармонізація політики між існуючими і майбутніми регіональними економічними спільнотами з метою поступово досягнення цілей Африканського союзу;
- прогрес у розвитку континенту через сприяння у наукових дослідженнях у всіх сферах, насамперед у сфері науки і технологій;
- співробітництво з відповідними міжнародними партнерами в діяльності з викорінення хвороб та сприяння здоровому способу життя на континенті.
Згідно з Установчим акту Африканського союзу принципами діяльності організації є:
- суверенна рівність і взаємозалежність між державами-членами Африканського союзу;
- повага державних кордонів, які існували на момент отримання державами незалежності;
- участь африканських народів у діяльності Африканського союзу;
- вироблення спільної оборонної політики для африканського континенту;
- мирне вирішення конфліктів між державами-членами Союзу допомогою відповідних заходів, схвалених Асамблеєю Африканського Союзу;
- заборона на застосування сили і погрози силою між державами-членами Союзу;
- невтручання держав-членів у внутрішні справи інших держав;
- право Союзу втручання в справи держави-союзу за рішенням Асамблеї організації в разі військових злочинів, геноциду і злочинів проти людяності;
- мирне співіснування держав-членів та їх право існувати у світі і безпеки;
- право держав-членів звернутися до організації з проханням про її втручання в справи держави з метою відновлення миру та безпеки;
- сприяння самодостатності в рамках Союзу;
- сприяння рівності статей;
- повага демократичних принципів, прав людини, верховенства закону та сумлінного державного управління;
- сприяння соціальній справедливості з метою забезпечення збалансованого економічного розвитку;
- повага недоторканності людського життя, засудження та відмова від безкарності і політичних вбивств, актів тероризму та підривної діяльності;
- осуд і відмова від неконституційної зміни урядів.
Україна та Африканський Союз[ред. • ред. код]
У 2016 році Україна отримала статус спостерігача при Африканському Союзі[5]. 22 червня 2016 року тимчасовий повірений у справах України в Ефіопії Михайло Кириченко вручив акредитаційного листа голові Африканського Союзу Нкосазані Дламіні-Зумі.[6]
Мови[ред. • ред. код]
Конституційний акт Африканського Союзу проголосив робочими арабську, англійську, французьку, португальську та африканські мови «за можливості»[7]. Протокол, що вніс зміни в Конституційний акт, прийнятий у 2003 додав до цього переліку іспанську, суахілі та «будь-яку африканську мову», а також означив шість мов як офіційні, а не робочі[8]. Практично, переклад документів Союзу навіть на чотири робочі мови створює значні затримки й проблеми.
Заснована у 2001 Африканська академія мов пропагує використання й зміцнення африканських мов серед народів Африки.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Africa Union Flag
- ↑ Текст договорів АС: http://www.africa-union.org/root/au/Documents/Treaties/treaties.htm
- ↑ The Member States of the African Union Retrieved on 26 November 2010.
- ↑ "Africa rejects Madagascar 'coup'" bbc.co.uk 20 March 2009 Link accessed 20/03/09
- ↑ Україна отримала статус спостерігача в Афросоюзі
- ↑ 10 тез про перемогу української дипломатії в Африці
- ↑ Article 25, Constitutive Act of the African Union.
- ↑ Article 11, Protocol on Amendments to the Constitutive Act of the African Union [1]
Література[ред. • ред. код]
- В. М. Матвієнко. Африканський Союз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Африканський Союз |
- Офіційний сайт Африканського союзу
- Сайт постійної місії Африканського союзу при ООН
- Сайт Панафриканського парламенту
|
||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
