Африканський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Африканський Союз
African Union
الاتحاد الأفريقي
Union africaine
Unión Africana
União Africana
Umoja wa Afrika

Прапор
Гімн: Let Us All Unite and Celebrate Together [1]
(Об'єднаймося та святкуймо разом)
Розташування Африканського Союза

Темно-зелений: члени Африканського Союзу
Світло-зелений: членство призупинене

Столиця Аддис-Абеба, Ефіопія
Офіційні мови Арабська
Англійська
Іспанська
Французька
Португальська
Суахілі
Форма правління
 - Голова Союзу Джакайя Кіквете
 - Голова Комісії Жан Пін
Заснування  
 - Проголошено 9 липня 2002 
Площа
 - Загалом 29 757 900 км² (1-ша)
Населення
 - оцінка 2007 р. 850 млн (3-тя)
 - Густота 25 7/км² (177-ма)
ВВП (ПКС) 2003 р., оцінка
 - Повний 1,51 трлн доларів (16-та)
 - На душу населення 1 896 доларів (?)
Часовий пояс UTC від -1 до +4
Домен

Африканський Союз (АС, офіційне скорочення AU англійською мовою і UA рештою робочих мов) — міжурядова організація, що складається з 54 африканських країн. Організація була заснована 9 липня 2002 року як спадкоємиця об'єднаних Африканської Економічної Спільноти (AEC) і Організації Африканської Єдності (OAU). Адміністративний центром організації є місто Аддис-Абеба, столиця Ефіопії. Серед планів Африканського Союзу введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил, як і інших атрибутів країни, таких як кабінет міністрів при голові урядової організації. Метою Союзу є допомога забезпечення в країнах Африки демократії, прав людини і стабільної економіки та, особливо, забезпечення припинення всіх міжафриканських конфліктів та створення ефективного спільного ринку.

Огляд[ред. | ред. код]

Африканський Союз, африканський еквівалент Європейського Союзу або Організації Американських Держав, має як політичні, так і адміністративні органи управління. Найвищим політичним органом Африканського Союзу є Асамблея, що складається з глав держав або урядів країн-членів, яку станом на 2013 рік очолює Хайле Маріам Десалень, прем'єр міністр Ефіопії. Його було обрано на засіданні Асамблеї в січні 2013 року. Секретаріатом Союзу служить Комісія АС, головою якої зараз є Нкосазана Дламіні-Зума, представник ПАР.

Інші органи управління АС включають Виконавчу раду, що складається з міністрів закордонних справ країн-членів; Постійний представницький комітет, що складається з послів країн-членів до Аддис-Абеби; Панафриканський Парламент; та Економічна, соціальна і культурна рада (ECOSOCC англійською), консультативний орган щодо справ співтовариства.

До Африканського Союзу входять усі країни континенту, крім Марокко, яка демонстративно вийшла з Союзу, протестуючи проти визнання Союзом та надання членства Західній Сахарі під назвою Арабської Демократичної Республіки Сахраві. Проте, Марокко зберігає особливий статус у межах АС і користується деякими службами Союзу, такими як Африканський Банк Розвитку. Делегати від Марокко також беруть участь у важливих функціях АС та продовжують переговори щодо розв'язання конфліктів з Фронтом Полісаріо в Алжирі та Вільною зоною Західної Сахари.

Першою військовою операцією АС на територію країни-члена було розміщення миротворців із ПАР, Ефіопії та Мозамбіку в Бурунді в травні 2003 року з метою забезпечення виконання мирного договору (див. Місія Африканського Союзу в Бурунді). Війська АС також були направлені до Судану із спробою забезпечити перемир'я у Дарфурському конфлікті. Зараз (2008) планується направлення військ до Сомалі, куди вже прибули миротворці з Уганди.

У межах АС були прийняті ряд важливих документів, що встановлюють низку норм та правил в масштабі континенту, були доповнено ряд попередніх. Серед цих документів Африканська конвенція про запобігання корупції та боротьбу з нею (2003) і Африканський статут щодо демократії, виборів та державного управління (2007), також як і Нове партнерство для розвитку Африки та пов'язана з ним Декларація про демократію, політичне, економічне та корпоративне управління[2].

Членство[ред. | ред. код]

Країни-члени[ред. | ред. код]

До Африканського Союзу входять такі країни[3]:

Країни з призупиненим членством[ред. | ред. код]

Мадагаскар Мадагаскар — членство призупинене після Малагасійської політичної кризи 2009 року[4].

Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау — членство призупинене після державного перевороту у Гвінеї-Бісау 2012 року.

ЦАР ЦАР — членство призупинене після конфлікту в Центральноафриканській республіці в 2012–13 роках.

Єгипет Єгипет — членство призупинене після військового перевороту в Єгипті 2013 року.

Цілі та принципи[ред. | ред. код]

Згідно з Установчим актом Африканського союзу цілями організації є:

  • зміцнення єдності та солідарності африканських держав і народів Африки;
  • захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держав-членів;
  • прискорення політичної та соціально-економічної інтеграції континенту;
  • просування та відстоювання загальних позицій з питань, що становлять інтерес для континенту та його народів;
  • сприяння міжнародному співробітництву відповідно до Статуту ООН і Загальної декларації прав людини;
  • зміцнення миру, безпеки та стабільності на континенті;
  • зміцнення та захист прав людини відповідно до Африканської хартії прав людини та народів та іншими інструментами по забезпеченню прав людини;
  • створення необхідних умов, завдяки яким континент зможе займати гідне місце в глобальній економіці і в міжнародних переговорах;
  • сприяння сталому розвитку на економічному, соціальному і культурному рівнях, а також інтеграції африканських економік;
  • сприяння співробітництву у всіх сферах людської діяльності з метою підвищення рівня життя населення Африки;
  • координація та гармонізація політики між існуючими і майбутніми регіональними економічними спільнотами з метою поступово досягнення цілей Африканського союзу;
  • прогрес у розвитку континенту через сприяння у наукових дослідженнях у всіх сферах, насамперед у сфері науки і технологій;
  • співробітництво з відповідними міжнародними партнерами в діяльності з викорінення хвороб та сприяння здоровому способу життя на континенті.

Згідно з Установчим акту Африканського союзу принципами діяльності організації є:

  • суверенна рівність і взаємозалежність між державами-членами Африканського союзу;
  • повага державних кордонів, які існували на момент отримання державами незалежності;
  • участь африканських народів у діяльності Африканського союзу;
  • вироблення спільної оборонної політики для африканського континенту;
  • мирне вирішення конфліктів між державами-членами Союзу допомогою відповідних заходів, схвалених Асамблеєю Африканського Союзу;
  • заборона на застосування сили і погрози силою між державами-членами Союзу;
  • невтручання держав-членів у внутрішні справи інших держав;
  • право Союзу втручання в справи держави-союзу за рішенням Асамблеї організації в разі військових злочинів, геноциду і злочинів проти людяності;
  • мирне співіснування держав-членів та їх право існувати у світі і безпеки;
  • право держав-членів звернутися до організації з проханням про її втручання в справи держави з метою відновлення миру та безпеки;
  • сприяння самодостатності в рамках Союзу;
  • сприяння рівності статей;
  • повага демократичних принципів, прав людини, верховенства закону та сумлінного державного управління;
  • сприяння соціальній справедливості з метою забезпечення збалансованого економічного розвитку;
  • повага недоторканності людського життя, засудження та відмова від безкарності і політичних вбивств, актів тероризму та підривної діяльності;
  • осуд і відмова від неконституційної зміни урядів.

Україна та Африканський Союз[ред. | ред. код]

У 2016 році Україна отримала статус спостерігача при Африканському Союзі[5]. 22 червня 2016 року тимчасовий повірений у справах України в Ефіопії Михайло Кириченко вручив акредитаційного листа голові Африканського Союзу Нкосазані Дламіні-Зумі.[6]

Мови[ред. | ред. код]

Конституційний акт Африканського Союзу проголосив робочими арабську, англійську, французьку, португальську та африканські мови «за можливості»[7]. Протокол, що вніс зміни в Конституційний акт, прийнятий у 2003 додав до цього переліку іспанську, суахілі та «будь-яку африканську мову», а також означив шість мов як офіційні, а не робочі[8]. Практично, переклад документів Союзу навіть на чотири робочі мови створює значні затримки й проблеми.

Заснована у 2001 Африканська академія мов пропагує використання й зміцнення африканських мов серед народів Африки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Africa Union Flag
  2. Текст договорів АС: http://www.africa-union.org/root/au/Documents/Treaties/treaties.htm
  3. The Member States of the African Union Retrieved on 26 November 2010.
  4. "Africa rejects Madagascar 'coup'" bbc.co.uk 20 March 2009 Link accessed 20/03/09
  5. Україна отримала статус спостерігача в Афросоюзі
  6. 10 тез про перемогу української дипломатії в Африці
  7. Article 25, Constitutive Act of the African Union.
  8. Article 11, Protocol on Amendments to the Constitutive Act of the African Union [1]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]