Губно-губний носовий приголосний
(Перенаправлено з Губно-губний носовий)
| Губно-губний носовий приголосний | |
|---|---|
| m | |
| Номер МФА | 114 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | m |
| Юнікод (hex) | U+006D |
| X-SAMPA | m |
| Кіршенбаум | m |
| Брайль[en] |  |
| Звучання | |
Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨m⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою м.
- Білабіальний зімкнено-носовий приголосний
- Білабіальний носовий (англ. bilabial nasal)
- Губно-губний зімкнено-носовий приголосний
- Губно-губний носовий
- Дзвінкий білабіальний зімкнено-носовий приголосний
- Дзвінкий білабіальний носовий (англ. voiced bilabial nasal)
- Дзвінкий губно-губний зімкнено-носовий приголосний
- Дзвінкий губно-губний носовий
Властивості губно-губного носового:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| англійська | him | [hɪm] | його | Див. англійська фонетика | |
| арабська[1] | مطابخ | [mɑˈtˤɑːbiχ] | кухня | Див. арабська фонетика | |
| баскська | maitatu | [majt̪at̪u] | любити | ||
| бенгальська | মা | [ma] | матір | Див. бенгальська фонетика | |
| болгарська | мъгла | [mɐɡla] | туман | ||
| валійська | mam | [mam] | матір | Див. валійська фонетика | |
| в'єтнамська[2] | muối | [mwoj˧ˀ˥] | сіль | Див. в'єтнамська фонетика | |
| гавайська[3] | maka | [maka] | око | Див. гавайська фонетика | |
| гінді | मकान | [məkaːn] | дім | Див. фонетика гінді | |
| гебрейська | אמא | [ˈʔimä] | матір | Див. Modern гебрейська фонетика | |
| голландська[4] | mond | [mɔnt] | рот | Див. голландська фонетика | |
| гуджараті | મોર | [moːɾ] | павлін | Див. гуджараті фонетика | |
| грецька[5] | μάζα | [ˈmaza] | грудка | Див. грецька фонетика | |
| грузинська[6] | სამი | [ˈsɑmi] | три | ||
| індонезійська[7] | masuk | [ˈmäsʊʔ] | входити | ||
| іспанська[8] | grumete | [ɡɾuˈme̞te̞] | юнга | Див. іспанська фонетика | |
| італійська[9] | mamma | [ˈmamma] | мамма | Див. італійська фонетика | |
| каталанська[10] | mare | [ˈmaɾə] | матір | Див. каталанська фонетика | |
| китайська | mǔqīn | [mu˨˩ tɕʰin˥] | матір | Див. китайська фонетика | |
| корейська | 엄마/eomma | [ʌmma] | мама | Див. корейська фонетика | |
| македонська | мајка | [ˈmajka] | матір | Див. македонська фонетика | |
| маратхі | मन | [mən] | розум | Див. маратхі фонетика | |
| німецька | Maus | [maʊ̯s] | миша | Див. німецька фонетика | |
| норвезька | mamma | [ˈmɑmːɑ] | мама | Див. норвезька фонетика | |
| перська | مادر | [mɒdær] | матір | Див. перська фонетика | |
| польська[11] | masa | [ˈmäsä] | меса | Див. польська фонетика | |
| португальська[12] | mato | [ˈmatu] | кущ | Див. португальська фонетика | |
| російська[13] | муж | [muʂ] | чоловік | Див. російська фонетика | |
| сербська | милина | [milǐnä] | радощі | Див. сербська фонетика | |
| словацька | muž | [mʊʃ] | чоловік | ||
| турецька | benim | [be̞nim] | копальня | Див. турецька фонетика | |
| угорська | ma | [mɒ] | сьогодні | Див. угорська фонетика | |
| українська | молоко | [moɫoˈkɔ] | — | Див. українська фонетика | |
| фінська | minä | [ˈminæ] | я | Див. фінська фонетика | |
| французька[14] | manger | [mɑ̃ʒe] | їсти | Див. французька фонетика | |
| чеська | muž | [mʊʃ] | чоловік | Див. чеська фонетика | |
| шведська | mask | [mask] | черв'як | Див. шведська фонетика | |
| японська[15] | 乾杯/kampai | [kampai] | тост | Див. японська фонетика | |
- ↑ Thelwall (1990:37)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Ladefoged (2005:139)
- ↑ Gussenhoven (1992:45)
- ↑ Newton (1972:10)
- ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
- ↑ Soderberg & Olson (2008:210)
- ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
- ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
- ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
- ↑ Padgett (2003:42)
- ↑ Fougeron & Smith (1993:73)
- ↑ Okada (1991:94)
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 9 травня 2016
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 9 травня 2016
- Newton, Brian (1972), The generative Interpretation of Dialect: A Study of Modern Greek Phonology, Cambridge Studies in Linguistics, т. 8, Cambridge University Press
- Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010), The phonetic status of the (inter)dental approximant, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 199—215, doi:10.1017/S0025100309990296
- Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
- Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
- Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008), Illustrations of the IPA:Indonesian, Journal of the International Phonetic Association, 38 (2): 209—213, doi:10.1017/S0025100308003320
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
