Домоткань (річка)
| Домоткань | |
|---|---|
 | |
| Витік | с. Мотронівка |
| • висота, м | 174 м |
| Гирло | Дніпро |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: |
 Україна |
| Прирічкові країни: |
Україна Дніпропетровська область |
| Регіон | Дніпропетровська область |
| Довжина | 39,2 км |
| Площа басейну: | 350 |
Домоткань — річка в Україні, права притока Дніпра. Басейн Чорного моря. Довжина 39,2 км. Площа водозбірного басейну 350 км². Похил річки 1,6 м/км. Лісистість басейну становить 14 % (переважно штучного походження, лісосмуги).
Бере початок на східній околиці с. Мотронівка. Біля села Андріївка на правому корінному березі долини стоїть велика баба (бовван) на кургані у давньої «Великої дороги». Тече територією Кам'янського району Дніпропетровської області.
Гідрологічний режим[ред. | ред. код]
Долина коритоподібна, завширшки до 1,5 км, сформувалася у западині Українського кристалічного щита. Річкова система існувала тут ще в ранньому палеогені — 5 млн років тому. В період Дніпровського зледеніння впритул до нинішнього гирла підійшов і зупинився льодовик. Круті схили долини і балок-приток на значних площах розорані, продовжується інтенсивна водна ерозія. Використовується на зрошення, рибальство, потреби скотарства.
Річище слабозвивисте, шириною до 5 м, глибиною 0,3-0,8 м, у пониззі пересічно 1,3 м. У верхів'ї розділене на окремі плеса, що поросли травою й очеретом. На багатьох ділянках колись розчищене і спрямлене річище знов замулило. Значна глибина залягання підземних вод.
Льодостав на річці триває з грудня по кінець лютого. Річку відносяться до річок з весняною повінню. Найбільша витрата води спостерігається в період весняного танення снігів. Живлення мішане, але переважає снігове. Стік зарегульовано ставками. 11 малих — загальним об'ємом 280 тис. м³, площею 30 га (у верхів’ях річки та балок), одне водосховище — об'ємом 4,36 млн. м³, з площею водного дзеркала 181 га (у середній течії). Використання ставків і водосховища — рибальство, водопій свійських тварин. 7,5 км гирла затоплено водами Кам'янського водосховища, ширина затоки 100-800 м.
Притоки[ред. | ред. код]
Гідрографічна мережа складається з основного річища та п'ятьох балок-приток (з довжиною русла понад 10 км) і 89 великих балок і ярів (довжиною від 1 до 10 км). Густота річкової мережі становить 0,30 км/км². Довжина яружно-балкової мережі становить 416 км.
Праві: Чаплинка, Широка.
Ліві: Погребна, Комишного, Мамаєва.
Рослинність[ред. | ред. код]
Раритетні види Домотканської флори складають близько 10%. Верхів’я балок зарослі байрачними дібровами, у складі яких переважають дуб звичайний, клен польовий, липа серцелиста, ясен звичайний і в'язи. Подекуди збереглися старовікові ділянки лісу.
Схили переважно зайняті ділянками степової рослинності. Ценозоутворювачами в цих степах є ковили Лесінга, найкрасивіша і волосиста, типчак валіський, келерія і види тонконогу.
Долина вкрита трав'янистою лучною рослинністю із вкрапленням очеретово-рогозових та осокових боліт. Подекуди вздовж русла, зустрічаються групи дерев (верба біла, осокори) і зарості чагарників (верболози, терен, свидина, жостір та ін.).
У водоймах високе видове різноманіття рдесників, присутні занікелії, харові водорості та ін.
Екологічні проблеми[ред. | ред. код]
Усі природні фітоценози долини знаходяться під великим тиском антропогенного чинника. Спостерігається перевипас і забур’янення пасовищ, витоптування рослинності КРХ. Ерозія крутих схилів.
Етимологія[ред. | ред. код]
Відомий славіст, випускник Дніпропетровського університету, академік Російської академії наук О. М. Трубачов виводить топонім від іранського dапи - хап - danawa - хап, - що означає «річковий колодязь», «колодязь біля великої річки». З часом це іраномовне слово трансформувалось на слов'янський лад як Домоткань.
Історичні згадки[ред. | ред. код]
Перша згадка про цю місцевість відноситься до 1594 року. Посол австрійського імператора Рудольфа II Еріх Лясота, успішно провівши переговори з гетьманом Богданом Микошинським про спільну боротьбу з турками, повертався додому правим берегом Дніпра з Базавлуцької Січі (1593-1638). 6(14) липня 1594 року він підійшов до Домоткані, назвавши її в «Щоденнику» «болотистою річкою». Вона запам'яталась послу несподіваною зустріччю з ведмедем, вдалим полюванням та смачним обідом із свіжої ведмежатини.
Більш детально описав річку у своєму знаменитому «Описі України» французький військовий інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан:
|
Маленька річечка, що зветься Домоткань, дуже багата раками, які мають понад дев'ять дюймів. У ній збираються також водяні горіхи, які схожі на металеві колючки, варені вони дуже смачні для споживання. | 
|
Вперше річка Домоткань зображена на «Генеральній карті України» цього картографа. Правий берег Дніпра в районі гирла Домоткані і Самоткані, як видно на той час був вкритий лісом.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Мотронівка, Новоселівка, Зуботрясівка, Миколаївка, Якимівка, Корнило-Наталівка, Василівка, Бородаївські Хутори, Заріччя.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
- «Домоткань: минуле, сучасне, майбутнє»[недоступне посилання з вересня 2019]. Матеріали досліджень природної та культурної спадщини в басейнах річок Домоткань і Самоткань у 2001-2003 роках. – Дніпропетровськ, 2003. –135 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 181
Посилання[ред. | ред. код]
- Документальний фільм про Домоткань «Домоткань - річка, що тече у небуття». Частина 1 [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]. Частина 2 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
