Економіка Папуа Нової Гвінеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Основа економіки Папуа Нової Гвінеї — сільське господарство та гірничорудна промисловість. Основні галузі промисловості: гірнича (золото, срібло, мідь), нафтова, рибна та ін. Осн. транспорт: автомобільний, морський. Внутрішній транспорт внаслідок рельєфних факторів розвинений слабко. Побудовані дороги, що зв'язують порти з гірничорудними центрами у внутрішніх областях країни. Налагоджене каботажне судноплавство між Новою Ґвінеєю й іншими островами. Країна має повітряні зв'язки з Австралією і багатьма іншими державами Тихоокеанського регіону. Головний аеропорт знаходиться в Порт-Морсбі.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП — $ 5 млрд. Темп зростання ВВП — 2,5 %. ВВП на душу населення — $ 1085. Прямі закордонні інвестиції — $ 90,7 млн. Імпорт — $ 2,8 млрд. (г.ч. Австралія — 51 %; Сінгапур — 10,5 %; Японія — 8 %; США — 4,9 %; Нова Зеландія — 5,3 %). Експорт — $ 3,7 млрд. (г.ч. Австралія — 20 %; Японія — 13 %; Німеччина — 6,9 %; Півд. Корея — 4,6 %; Філіппіни — 4,4 %; Велика Британія — 3,3 %).

Основна маса населення країни як і раніше живе в селах і займається натуральним землеробством, в той же час починають складатися ринкові відносини. Частина сільськогосподарської продукції виробляється для продажу. Росте чисельність зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості і в сфері послуг.

На думку аналітиків, головна перешкода на шляху розвитку країни створює відсутність законопорядку і законопослуху. За останні 25 років злочинність в містах зросла в 20 разів.

Близько 60 % енергії, що використовується в країні, припадає на частку деревного вугілля, 35 % — на нафтопродукти, що імпортуються, 5 % — на гідроенергію.

Традиційний ринок.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Домінує подсічно-випалювальна система землеробства, орієнтована на обробіток тропічних крахмаленосних рослин (клубні). У гірських місцевостях основна культура — батат. На низовинах вирощують також ямс, банани, таро, кокосову пальму, овочі і фрукти, а на півночі Нової Ґвінеї, на Новій Британії, Новій Ірландії і Бугенвілі — шоколадне дерево. Після Другої світової війни австралійська влада стимулювали розвиток товарного виробництва в селі, що в багатьох районах поєднувалося з традиційною системою землеробства. У 1997 в експорті сільськогосподарської продукції друге місце за вартістю (після кави) посідала пальмова олія з Нової Британії. З гірських же районів експортують чай.

Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]

Країна володіє виключно багатими мінеральними ресурсами, що обумовило розвиток гірничодобувної промисловості, яка в 1996 забезпечила 27 % (в тому числі гірничорудна — бл. 17 %) ВВП, тобто приблизно стільки ж, скільки сільське і лісове господарства і рибальство разом узяті.

Основні показники[ред. | ред. код]

Рік 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
ВВП (млрд $)
3.16 4.41 5.49 9.34 10.55 13.18 13.90 15.85 16.11 17.34 19.33 19.95 21.26 22.43 25.69 28.04 29.08 30.33
ВВП НА душу населння $
(ПКС)
1,067 1,323 1,462 2,067 2,056 2,280 2,348 2,348 2,617 2,600 2,891 2,830 2,861 2,954 3,313 3,540 3,597 3,675
Ріст реального ВВП
−2.3 % 3.6 % −3.0 % −3.4 % −2.5 % 3.9 % 2.3 % 11.1 % −0.3 % 6.8 % 10.1 % 1.1 % 4.6 % 3.8 % 12.5 % 9.0 % 2.4 % 2.5 %
Інфляція
12.1 % 3.7 % 7.0 % 17.3 % 15.6 % 1.8 % 2.4 % 0.9 % 10.8 % 6.9 % 5.1 % 4.4 % 4.5 % 5.0 % 5.2 % 6.0 % 6.7 % 5.2 %
Державний борг
(у відсотках до ВВП)
... ... ... 36 % 42 % 32 % 26 % 23 % 22 % 22 % 17 % 16 % 19 % 25 % 27 % 29 % 32 % 33 %

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.