Економіка Литви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Литви
Vilnius skyline at night.Lithuania.JPG
Вільнюс — фінансовий центр країни
Валюта євро
Фінансовий рік календарний рік
Організації ЄС, WTO, НАТО
Статистика
ВВП $82,14 млрд. (2015)
Ріст ВВП 1,8% (2015)
ВВП на душу населення $28,000 (2015)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 3,5%, промисловість: 30,7%, послуги: 65,8% (2015)
Інфляція (ІСЦ) - 1% (2015)
Населення
поза межою бідності
4% (2008)
Індекс Джіні 35,5 (2009)
Робоча сила 1,464 млн. (2015)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (7,9%), промисловість (19,6%), послуги (72,5,2%) (2015)
Безробіття 8,2% (2014)
Галузі виробництва металоріжучи верстати, електромотори, телевізори, рефрежиратори та холодильники, нафтопродукти, кораблі, меблі, текстиль, продукти харчування, мінеральні добрива, сільськогосподарські машини, оптиче обладнання, лазери, електродеталі, компьютери, вироби з буршитну, інформаційні технології, відеоігри, біотехнології
Зовнішня діяльність
Експорт $30,92  млрд (2015)
Експортні товари нафтопродукти, машини та обладнання, хімікати, текстиль, продукти харчування, пластик
Партнери Росія Росія 20,9%
Латвія Латвія 9,2%
Німеччина Німеччина 7,3%
Білорусь Білорусь 4,7%
Нідерланди Нідерланди 4,5%
Естонія Естонія 4,3% (2014)
Імпорт $33,97 млрд. (2015)
Імпортні товари нафта, природний газ, машини та обладнання, транспортні засоби, хімікати, текстиль та одежа, метали
Партнери Росія Росія 21,7%
Німеччина Німеччина 11%
Польща Польща 9,5%
Латвія Латвія 6,9%
Італія Італія 4,9%
Нідерланди Нідерланди 4,8%
Велика Британія Велика Британія 4,1% (2014)
Державні фінанси
Борг 38.8 % ВВП (2015)
Доходи $13.31 млрд. (2015)
Витрати $13.97 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, кораблебудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі промисловості. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт — Клайпеда. Гол. річковий порт — Каунас.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 19100. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Росія — 21,2 %, Німеччина — 16,0 %, Польща — 6,0 %, Італія — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5 %, Німеччина — 13,1 %, Латвія — 11,1 %, Білорусь — 8,8 %, Україна — 7,8 %).

З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок Ігналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найбільш швидкими темпами розвивалося м'ясне і молочне тваринництво.

Розвиток після відновлення державної незалежності[ред.ред. код]

Литовська республіка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта — літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.

До 1995 були приватизовані 48 % великих і 45 % малих підприємств. Аж до середини 1992 до приватизації допускалися тільки вітчизняні інвестори, що мали спеціальні ваучери. Більшість приватизованих підприємств склали підприємства сфери послуг і невеликі промислові підприємства. Друга стадія приватизації почалася в 1996 з обміну акцій на готівку на конкурсній основі для іноземних інвесторів. У 1996—1997 цим способом було приватизовано 158 підприємств, і частка іноземного капіталу становила вже 79 %. До кінця 1998 президент В.Адамкус ввів в дію новий закон про приватизацію, що передбачає комерційне агентство по приватизації. До 1999 були виставлені на продаж 1098 середніх і 14 найбільших підприємств, починаючи від нафтодобувних підприємств і кінчаючи Центром державного радіо і телебачення і Балтійською судоверф'ю, які були куплені датськими інвесторами. За час реформ державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи і колгоспи) були розпущені, а число приватних фермерів збільшилося з 7 тис. в 1991 до 73 тис. в 1993. До 1995 практично всі ферми належали приватним особам.

Через фінансову нестабільність валовий внутрішній продукт Литви в перші роки незалежності був найнижчим в Прибалтиці. У період між 1989 і 1992 він скоротився на 50 %, але в 1993 стабілізувався, а у 1994 зріс на 0,6 %. У 1996 ВВП зріс на 4,7 %, а в 1997 — на 5,7 %. Промисловість дає 30-35 % ВВП. Швидше за інших ростуть такі галузі, як текстильна і нафтопереробна промисловість, приладобудування. Біля 20 % ВВП дає сільськогосподарське виробництво, особливо виробництво зернових, цукрового буряка і молочних продуктів. У 1998 Росія залишалася найбільшим торговельним партнером Литви, 43 % усього її експорту йшло в країни СНД. У той же час в 1998 майже 34 % литовського експорту було спрямовано в країни ЄС.

Дві найбільші електростанції, — атомна в Ігналіне і ГРЕС в Електренає, — забезпечують Литву електроенергією. Уран, необхідний для АЕС, імпортується з Росії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Прапор Литви Це незавершена стаття про Литву.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.