Економіка Таїланду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Економіка Таїланду
Bangkok skytrain sunset.jpg
Bangkok Mass Transit System (BTS) — система транспорту у Бангкоку.
Валюта 1 тайський бат = 100 сатангів
Фінансовий рік 1 жовтня - 30 вересня
Організації ВТО
Статистика
ВВП $1,165 трлн. (2016)
Ріст ВВП 3,2 % (2016)
ВВП на душу населення $16,900 (2016)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 8,3 %, промисловість: 35,8 %, послуги: 55,8 % (2016)
Інфляція (ІСЦ) 0,2 % (2016)
Населення
поза межою бідності
7,2 % (2015)
Індекс Джіні 44,5 (2015)
Робоча сила 38,3 млн. (2016)
Робоча сила
за секторами
сільське госоподарство: 31,8 %, промисловість: 16,7 %, послуги: 51,5 % (2015)
Безробіття 0,8 % (2016)
Галузі виробництва туризм, текстиль та одяг, переробка сільськогосподарської продукції, напої, тютюн, цемент, легка промисловість (ювелірні прикраси та електроприлади), комп'ютери та комплектуючі, інтегральні схеми, меблі, пластмаси, автомобілі та автозапчастини, сільськогосподарська техніка, кондиціонувальна та холодильна техніка, кераміка, алюміній, скло, граніт та мармур, шкіри, машинобудування та металообробки, нафтохімія, нафтопереробка, фармацевтика, поліграфія, целюлоза та папер, гума, цукор, рис, риболовля, маніок; другий за величиною у світі виробник вольфраму та третій за величиною виробник олова
Зовнішня діяльність
Експорт $214,3 млрд. (2016)
Експортні товари автомобілі та запчастини, комп'ютери та запчастини, ювелірні вироби та дорогоцінні камені, полімерні напівфабрікати, перероблене паливо, електронні інтегральні схеми, хімічні продукти, рис, рибні продукти, гумові вироби, цукор, маніок, птиця, машини та запчастини, залізо, сталь та вироби з них
Партнери Flag of the United States.svg США 11,4 %
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 11,1 %
Японія Японія 9,6 %
Гонконг Гонконг 5,3 %
Австралія Австралія 4,8 %
Малайзія Малайзія 4,5 %
В'єтнам В'єтнам 4,4 % (2016)
Імпорт $177,7 млрд. (2016)
Імпортні товари машини та запчастини, сира нафта, електричні машини та запчастини, хімікати, метали та вироби з металів, електронні інтегральні схеми, запчастини для автомобілів, ювелірні вироби, комп'ютери та комплектуючі, електричні побутові прилади, соя, соєве борошно, пшениця, бавовна , молочні продукти
Партнери Flag of the People's Republic of China.svg КНР 21,6 %
Японія Японія 15,8 %
Flag of the United States.svg США 6,2 %
Малайзія Малайзія 5,6 % (2016)
Державні фінанси
Борг $130,6 млрд. (2016)
Доходи $73,67 млрд. (2016)
Витрати $84,59 млрд. (2016)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]


Таїланд — аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Бл. 70 % економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов'яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, річковий. Основні порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.

Історія[ред. | ред. код]

З 1970-х років середньорічні темпи зростання економіки країни становили бл. 7 %, а в окремі роки досягали 13 %. Валовий національний продукт з розрахунку на душу населення в 1997 оцінювався бл. 2800 дол.

Трудові ресурси Таїланду в 1997 оцінювалася в 34 млн чол., з них 57 % зайнято в сільському господарстві, 17 % в промисловості, 11 % в торгівлі і 15 % в сфері послуг і на державній службі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 158,6 млрд темп зростання ВВП — (-9,4)%. ВВП на душу населення — $2593. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт — $ 55 млрд. (г.ч. Японія — 23 %; США — 14 %; Сінгапур — 5 %; Малайзія — 5,2 %; Німеччина — 5,1 %). Експорт — $ 72,8 млрд. (г.ч. США — 22 %; Японія — 13 %; Сінгапур — 8,7 %; Гонконг — 5 %; Нідерланди — 3,4 %). Експортують комп'ютери і комплектуючі, інтегральні схеми, електричні трансформатори, ювелірні вироби, готовий одяг, тканини, різноманітну продукцію з пластику, олово, плавиковий шпат, цинкову руду, сільськогосподарську продукцію (рис, каучук, тапіока, сорго, кенаф, джут), морепродукти. Імпорт складається в основному з машин і обладнання, споживчих товарів, нафти і нафтопродуктів.


Економічне районування[ред. | ред. код]

Економічно найрозвиненіший Центральний район Таїланду. У Бангкоку і його околицях зосереджена більшість промислових підприємств, банків, торгових фірм і транспортних об'єктів. На Центральній рівнині — найбільш родючі землі Таїланду. Тут вирощують рис, цукрову тростину, кукурудзу, маніок. Економічний розвиток північного сходу стримується через малородючі ґрунти, порівняно посушливий клімат і недостачу грошових ресурсів. Незважаючи на реалізацію державних програм дорожнього будівництва, поліпшення системи водопостачання і зміцнення сфери соціального обслуговування, подолати відсталість району не вдається, і він є найбіднішим в країні. У Північному Таїланді здавна головним товаром була деревина, але в зв'язку з поширенням землеробства і надмірними вирубками площа лісів істотно скоротилася. Сьогодні на державних землях промислові лісозаготівлі заборонені. На півдні країни є безліч невеликих рибальських гаваней. Через головні місцеві порти Сонгкхла і Пхукет ведуться зовнішньоторговельні операції. Основна продукція цього району — каучук і олово.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільське господарство. З середини 1970-х років відбувалося зменшення ролі сільського господарства, в якому в 1996 було створено лише 10 % ВВП проти 34 % в 1973. Проте галузь задовольняє внутрішній попит на продукти харчування. Приблизно третину всієї території країни займають угіддя, що обробляються, з них половина відведена під посіви рису. Вирощують маніок, цукрову тростину, кукурудзу і ананаси, бавовник і джут. Тваринництво грає підлеглу роль. Розвинене рибальство. У харчовому раціоні таїландців риба є головним джерелом білків. У кінці 1990-х років по улову морепродуктів Таїланд займав 9-е місце у світі (бл. 2,9 млн т).

Обробна промисловість[ред. | ред. код]

Обробна промисловість розвивалася бурхливими темпами в 1990-і роки і стала найважливішим сектором економіки, в якому в 1996 було створено майже 30 % ВВП. Розвинені такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, збирання автомашин, ювелірна обробка. У 1960-1970-і роки виникли підприємства текстильної і харчової промисловості. Продовжується зростання випуску тютюнової продукції, пластичної маси, цементу, фанери, автомобільних шин. Населення Таїланду займається традиційними кустарними промислами — різьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин і лакових виробів.

Енергетика[ред. | ред. код]

Енергетика сильно залежить від імпорту нафти. У 1982 частка нафти становила 25 % вартості імпорту. Цей показник знизився до 8,8 % у 1996 через загальне розширення ввезення. Енергетична криза, пов'язана зі зростанням цін на рідке паливо, змусила Таїланд шукати альтернативні підходи. Найбільш значущі результати принесло відкриття морських родовищ природного газу і розвиток ГЕС. У середині 1990-х років залежність від імпорту нафти знову зросла. Більшість населених пунктів в Таїланді електрифікована. У споживанні електроенергії перед веде ареал Бангкока. Виробництво електроенергії — 46 млрд кВт·год (1990). Виробництво електроенергії у 2015 році становило 167,9 млрд. кВт·год.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.