Економіка Бразилії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бразилія має найбільший серед латиноамериканських країн економічний потенціал, однак диференціація у прибутках дуже велика, як і різниця в розвитку східних і західних регіонів.

MarginalPinheiros.jpg

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Бразилія — індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним потенціалом в Півд. Америці. Розміщена в східній і центральній частині материка(найбільша за площею країна континенту, майже 50 % його площі). Межує на півночі з Гвіаною, Суринамом, Гаяною та Венесуелою, на заході з Колумбією і Перу, на південному заході з Болівією, Парагваєм, Аргентиною та Уругваєм, з північного сходу, сходу, південного сходу і півдня омивається водами Атлантичного океану. Протяжність кордонів перевищує 23 тис.км(сухопутні — 16,5 тис.км;океанічне узбережжя — 7,4 тис.км). У північній частині країну перетинає екватор, а у південній — Південний тропік. Основні галузі економіки: текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, гірнича, авіаційна, металургійна, моторо- і машинобудівна. Осн. тр-т — автомобільний, водний (річковий та морський), меншою мірою — залізничний. Висока транспортна освоєність характерна тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль тут відіграє автомобільний транспорт.

Велике значення для освоєння Амазонії має побудована в останні десятиліття Трансамазонська автомобільна дорога. Морські порти: Ріо-де-Жанейро, Сунтус, Ріу-Гранді, Паранагуа, Порту-Алегрі, Тубараї, Сан-Себастьян. Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001: ВВП — $ 748 млрд Темп зростання ВВП — (-0,2) %. ВВП на душу населення — $ 4509. Прямі закордонні інвестиції — $ 22 млрд Імпорт — $ 88 млрд (г.ч. США — 23,7 %; Аргентина — 13,9 %; Німеччина — 9,1 %; Японія — 5,7 %; Італія — 4,3 %). Експорт — $ 59 млрд (г.ч. США — 19,3 %; Аргентина — 13,2 %; Німеччина — 5,9 %; Нідерланди — 5,4 %; Японія — 4,3 %).

З 1969 року Бразилія член субрегіонального торгово-економічного об'єднання «Ла-Платська група», з 1978 — учасниця торгово-економічного утворення «Амазонський пакт». У 1983 році країна набула членства в організації «Латиноамериканська асоціація інтеграції» — МЕРКОСУР.

У 1992 р в енергобалансі Бразилії на частку гідроенергії припадало бл. 1/3, нафти і природного газу — 1/3, на частку етилового спирту, що виробляється з відходів переробки цукрової тростини — 1/6, інше — на частку вугілля, деревини і біогазу. Споживання нафти і природного газу скорочується. Майже 90 % автопарку країни працює на етиловому спирті. У країні функціонує АЕС в Ангра-дус-Рейс (шт. Ріо-де-Жанейро). Розвиток атомної енергетики стримується з екологічних міркувань і через нестачу інвестицій. До 2005 р очікується і абсолютне зростання споживання нафти: з 85 до 101.5 млн т., яка займе, очевидно 1-е місце серед енергоносіїв. Суттєва частка припадатиме на вугілля. Єдина в країні атомна станція, АЕС «Ангра» в складі двох блоків забезпечує 6 % від загальнонаціонального вироблення електроенергії (Reuters).

Промисловість[ред. | ред. код]

У промисловості зайнято 14 % робочої сили, частка промисловості в ВВП становить 26,4 %.

Гірничовидобувна промисловість[ред. | ред. код]

У Бразилії видобуваються понад 40 видів корисних копалин. Найбільш значимими є залізна і марганцева руди. Видобувається більше 200 млн тонн залізної руди на рік, приблизно 80 % експортується. Бразилія займає одне з перших місць у світі з видобутку бокситів. Видобуток цинку, міді та нікелю здійснюється для внутрішнього ринку. Бразилія — постачальник стратегічної сировини: вольфрам, ніобій, цирконій, слюда та інші. Потреби у нафті[1] Бразилія забезпечує тільки наполовину і змушена імпортувати її. Річна потреба в нафті становить 75 млн тонн. В 1970-х роках в Амазонії знайдені значні запаси золота, нині його видобуток становить приблизно 80 тонн на рік. Знайдено родовища вугілля, однак вугілля низької якості та його видобуток становить близько 5 млн тонн в рік.

Переробна промисловість[ред. | ред. код]

Обробна промисловість займає понад чверть у ВВП. Головними галузями є нафтопереробка і хімічна промисловість.

Автомобільна промисловість[ред. | ред. код]

Щорічно Бразилія виробляє більше 1,5 млн автомобілів. Основними виробниками автомобілів в країні є фірми «Сканія», «Мерседес-Бенц» і «Фіат». Головним виробником автобусів є «Мерседес-Бенц».

Легка промисловість[ред. | ред. код]

Текстильна промисловість — головна галузь легкої промисловості Бразилії. По виробництву виробів з текстилю Бразилія займає 6-7 місце у світі. 80 % бавовни у Бразилії ввозиться з-за кордону. Це пояснюється низькою якістю бразильської бавовни. Розвинена взуттєва промисловість — у країні працюють понад чотири тисячі взуттєвих заводів.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У сільському господарстві Бразилії зайнято 20 % робочої сили. По експорту сільськогосподарської продукції Бразилія знаходиться на третьому місці у світі, її частка у світовому експорті цієї продукції становить 6,1 %. Частка сільськогосподарської продукції в експорті Бразилії досягає майже третини.

Технічні культури[ред. | ред. код]

Кава є однією з головних статей експорту Бразилії. У 2008 році зібрано 2790800000 тонн кави, таким чином Бразилія знаходиться на першому місці у світі за цим показником. За його виробництва Бразилія стоїть на 1 місці у світі. Бразилія займає 1 місце у світі з виробництва цукрової тростини, з якого робиться етанол, який використовується в основному, як паливо для автомобілів. Сільське господарство Бразилії може задовольняти основні потреби населення в продуктах харчування, крім пшениці. За обсягом аграрного експорту країна поступається тільки США і Франції. Бразилія — важливий постачальник на світовий ринок кави (1-е місце), какао (5-е місце), цукрової тростини (2-е місце), бавовни, тютюну (3-є місце), апельсинів (1-е місце), бананів (2-е місце).

  У структурі сільського господарства переважає рослинництво ( 2/3 вартості сільськогосподарської продукції). Спеціалізація сільського господарства визначається вирощуванням експортних культур - кави, какао, бавовнику, цукрової тростини і сої. 
  У структурі посівних площ домінують продовольчі культури - кукурудза, рис, пшениця, квасоля і маніок. Їх вирощують на невеликих ділянках на всій території країни. Головна зернова культура - кукурудза. Головний виробник зернових — штат Парана. 
  Головна експортна культура Бразилії – кава, перше місце у світі - 25 % світового виробництва. 
  За виробництвом какао Бразилія посідає друге місце у світі. Майже всі плантації какао зосереджені в штаті Байя. 
  На тваринництво припадає третина вартості сільськогосподарської продукції. Провідні галузі — розведення ВРХ, свинарство і вівчарство. 
  У країні переважає екстенсивно-пасовищне м'ясне скотарство. Бразилія має друге за кількістю голів ВРХ і коней стадо у світі. 
  На півдні Бразилії розвивається вівчарство м'ясо-шерстяного напрямку. Головна продукція його експорту - шерсть.

Споживчі культури[ред. | ред. код]

Основними споживчими культурами Бразилії є пшениця, кукурудза і рис. У 2008 році зібрано:

Тваринництво[ред. | ред. код]

Тваринництво відіграє важливу роль у сільському господарстві Бразилії і найбільше поширене на Центро-Заході країни. У 2002 році в країні налічувалося 176 млн голів великої рогатої худоби, 30 млн свиней, 1050 млн голів домашньої птиці і 15 млн овець.

Транспорт[ред. | ред. код]

Транспорт в Бразилії розвинений вкрай нерівномірно, залізниці в основному розташовані на сході країни.

Автошляхи

  • Всього — 1751868 км, у тому числі
    • З твердим покриттям — 96 353 км
    • Без твердого покриття — 1655515 км

Аеропорти

  • Всього — 4276
    • З твердим покриттям — 714
    • Без твердого покриття — 3562

Залізниці

  • Всього — 29 252 км, до тому числі
    • З широкою колією — 487 км
    • Стандарт — 194 км
    • З вузькою колією — 23785
    • Решта — 396 км

Водний транспорт

  • Всього — 137 суден водотоннажністю 2038923 ГРТ / 3057820 дедвейт
    • Суховантажі — 21
    • Нафтові танкери — 47
    • Хімічні танкери — 8
    • Газові танкери — 12
    • Пасажирські — 12
    • Контейнерні — 8
    • Навалочні судна — 21
    • Ролкери — 8

Торгівля[ред. | ред. код]

  • Експорт: 199 700 000 000 доларів
  • Статті експорту: транспортне обладнання, залізна руда, соя, взуття, кава, автомобілі
  • Партнери по експорту: Китай — 12,49 %, США — 10,5 %, Аргентина — 8,4 %, Нідерланди — 5,39 %, Німеччина — 4,05 %
  • Імпорт: 187 700 000 000 доларів
  • Статті імпорту: машини, електричне та транспортне обладнання, хімічна продукція, нафта, автомобільні запасні частини, електроніка
  • Партнери по імпорту: США — 16,12 %, Китай — 12,61 %, Аргентина — 8,77 %, Німеччина — 7,65 %, Японія — 4,3 %

Економічні райони Бразилії[ред. | ред. код]

Виділяють п'ять великих економічних районів Бразилії.

  • Північ, що включає великий басейн Амазонки, займає 45 % площі країни, де на початку 1990-х років проживало 7 % від загального населення країни. Незважаючи на наявність декількох промислових центрів, переважає сільське господарство, особливо обробіток цукрової тростини, бавовник і какао, а також тваринництво.
  • Північний схід (18 % площі і 29 % населення країни) — густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини.
  • Південний схід (11 % площі і 43 % населення) — найрозвиненіший район, що виробляє понад 80 % промислової продукції Бразилії; сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру і продукції тваринництва.
  • Південь (7 % площі і 15 % населення) — важливий сільськогосподарський район, виробляють рис, пшеницю, соєві боби, вино і м'ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються.
  • У районі Центр-Захід (19 % площі і 7 % населення) провідна галузь — сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис і інші культури.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]