Економіка Туреччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Туреччини
LeventView.jpg
Бізнес-район Левент у Стамбулі
Валюта 1 турецька ліра = 100 нових курушів
Фінансовий рік календарний рік
Організації ВТО
Статистика
ВВП $1,994 трлн. (2016)
Ріст ВВП 3,2 % (2016)
ВВП на душу населення $25,000 (2016)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 6,9 %, промисловість: 32,3 %, послуги: 60,8 % (2016)
Інфляція (ІСЦ) 7,8 % (2016)
Населення
поза межою бідності
21,9 % (2015)
Індекс Джіні 40,2 (2010)
Робоча сила 30,55 млн. (2016)
Робоча сила
за секторами
сільське госоподарство: 18,4 %, промисловість: 26,6 %, послуги: 54,9 % (2015)
Безробіття 10,9 % (2016)
Галузі виробництва текстиль, харчова промисловість, автомобілі, електроніка, видобуток корисних копалин (вугілля, хромат, мідь, бор), сталь, нафта, будівництво, пиломатеріали, папір
Зовнішня діяльність
Експорт $150,2 млрд. (2016)
Експортні товари одяг, продукти харчування, текстиль, металеві вироби, транспортне обладнання
Партнери Німеччина Німеччина 9,8 %
Велика Британія Велика Британія 8,2 %
Ірак Ірак 5,4 %
Італія Італія 5,3 %
Flag of the United States.svg США 4,7 %
Франція Франція 4,2 % (2016)
Імпорт $191 млрд. (2016)
Імпортні товари машини, хімікати, напівфабрикати, паливо, транспортне обладнання
Партнери Flag of the People's Republic of China.svg КНР 12,8 %
Німеччина Німеччина 10,8 %
Росія Росія 7,6 %
Flag of the United States.svg США 5,5 %
Італія Італія 5,2 % (2016)
Державні фінанси
Борг $404,9 млрд. (2016)
Доходи $183,6 млрд. (2016)
Витрати $193,3 млрд. (2016)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Туреччина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність порядка 3 млн т. Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу: Аеропорт Стамбул-Сабіха Гекчен та Міжнародний аеропорт Ататюрк, а також Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.

Історія[ред.ред. код]

З 1980 по 1987 річне зростання ВВП коливалося між 3,3 % і 8,1 %, але в 1988 скоротилося до 2,5 %, а в 1989 до 1,1 %, після чого уряд ввів обмеження, направлені на сповільнення інфляції. Після зниження показника до 0,9 % в 1990, що було пов'язано з війною в Перській затоці (1990—1991), ВВП Туреччини почав поступово збільшуватися: в 1995 на 8,1 %, в 1996 — на 7,1 і в 1997 — на 8 %.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 201 млрд. Темп зростання ВВП — 2,8 %. ВВП на душу населення — $3167. Прямі закордонні інвестиції — $ 102 млн. Імпорт — $ 61,3 млрд. (г.ч. Німеччина — 15,9 %; Італія — 9,3 %; США — 8,8 %; Франція — 6,6 %; Велика Британія — 5,8 %). Експорт — $ 54 млрд. (г.ч. Німеччина — 20,3 %; США — 8,3 %; Велика Британія — 6,4 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5 %).

Обробна промисловість[ред.ред. код]

Протягом 1950-1960-х років індустріалізація країни протікала швидкими темпами. У 1970-х роках в обробних галузях було зайнято приблизно 15 % всієї робочої сили, в 1993 21 %, а частка промисловості в ВВП зросла з 12 % в 1952 до 30,6 % в 1995. Близько 3/4 усього індустріального виробництва і зайнятого в йому населення зосереджені в Стамбулі та Ізмірі і в примикаючих до цих міст прибережних районах Мармурового і Егейського морів. Іншими найважливішими промисловими центрами є Анкара, район Чукурова, а також Зонгулдак на побережжі Чорного моря, де добувається кам'яне вугілля і поблизу, в Карабюке і Ереглі, де виросли два великих металургійних комбінати. У 1993 виплавка сталі досягла бл. 10,3 млн т. По всій країні розкидана безліч невеликих підприємств, які також вносять серйозний внесок у виробництво. Провідними галузями турецької промисловості є текстильна і харчова.

Велику популярність у світі здобули компанії із випуску світло-, електро- та електронно-технічної продукції, такі як Üstün Avize San. ve Tic. Ltd. Şti, MEPA ELEKTRIK тощо.

Сільське господарство[ред.ред. код]

У 1994 аграрний сектор економіки, включаючи лісове і рибне господарство, забезпечував створення 15,7 % ВВП і давав робочі місця бл. 40 % працездатного населення країни. На Анатолійському плоскогір'ї традиційно вирощують зернові і розводять худобу. У багатших прибережних районах, зокрема на побережжі Егейського моря, поширені великі землеволодіння. У цих районах обробляють такі товарні культури, як бавовник, тютюн і плодові. Виробництво зернових і тваринництво забезпечують 2/3 всієї сільськогосподарської продукції. Із зернових культур бл. 2/3 припадає на пшеницю і 1/4 — на жито. Тваринництво залишається найважливішою галуззю передусім в гірських східних районах, де заняття землеробством обмежене через складні природні умови. У 1994 в Туреччині нараховувалося 36 млн голів овець, від яких отримують вовну для килимарства, а також шкури і м'ясо. Стадо великої рогатої — 12 млн голів; 10 млн кіз, з яких 1/4 — ангорські, що дають мохер. 1/3 аграрної продукції практично в рівних частках формується за рахунок зборів фрукти і овочів і урожаю технічних культур, основу якого складають бавовна (837 тис. т в 1995), тютюн (178 тис. т) і цукровий буряк (11,7 млн т).

Енергозабезпечення[ред.ред. код]

Первинна енергія, яка необхідна країні може бути оцінена в 90 млн т нафтового еквівалента в 2000, 117 млн т — в 2005 і 156 млн т — в 2010. Однак, власне виробництво енергії покриває потреби на 45 % в 2001, до 42 % в 2005 і 38 % в 2010.

Вироблення електроенергії зросло з 4 млрд кВт·год. в 1963 до 86,3 млрд кВт·год. в 1995. У 1995 3/5 всієї електроенергії країни вироблялося на ТЕС, інша частина — на ГЕС. Найбільшими гідроенергетичними об'єктами в Туреччині стали ГЕС Кебан на р. Евфраті і ГЕС Хірфанли на р. Кизил-Ірмак. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 245,8 млрд кВт·год.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.