Економіка Іраку
| Економіка Іраку | |
|---|---|
._U.S._and_Coalition_forces_guard_the_Khawr_Al_Amaya_Oil_Platform.jpg) Нафтова платформа біля міста Басра - Перська затока | |
| Валюта | 1 Іракський динар |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ОПЕК, ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $596,7 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 10,3 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $16,500 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 5,7 %, промисловість: 45,1 %, послуги: 49,3 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,4 % (2016) |
| Населення поза межею бідності |
25 % (2008) |
| Індекс Джіні | 37,6 (2008) |
| Робоча сила | 8,9 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство (21,6 %), промисловість (18,7 %), послуги (59,8 %) (2008) |
| Безробіття | 16 % (2012) |
| Галузі виробництва | нафта, хімікати, текстиль, шкіра, будівельні матеріали, харчова промисловість, виробництво добрив, виробництво металу та його обробка |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $44,67 млрд (2016) |
| Експортні товари | сира нафта 99 %, сировина за винятком видів палива, продукти харчування, живі тварини |
| Партнери |
 КНР 22,6 % Індія 21,1 % Південна Корея 11,2 % США 7,8 % Італія 6,7 % Греція 6 %(2015) |
| Імпорт | $43,27 млрд (2016) |
| Імпортні товари | продукти харчування, медикаменти, промислові товари |
| Партнери |
 Туреччина 20,7 %.svg){kind=small} Сирія 19,6 % КНР 19,2 % США 4,8 % Росія 4,4 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $68,01 млрд (2016) |
| Доходи | $52,43 млрд (2016) |
| Витрати | $77,87 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Ірак — аграрно-індустріальна країна. На початку XXI ст. Ірак був країною з регульованою державою капіталістичною економікою, основа якої — видобуток нафти. Держ. сектор повністю контролював нафтову промисловість і енергетику. Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика, машинобудування та ін. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив, сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний заводи, фабрика з виробництва верхнього одягу, кустарні промисли. У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство. Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні ведуться роботи з іригації та механізації сільськогосподарського виробництва, а також створення великих агропромислових комплексів. Транспорт: автомобільний, морський, річковий, частково — залізничний, розвинений трубопровідний. Основні іракські порти в Перській затоці — Басра, Умм-Каср, Фао і Ез-Зубайр. Річковий порт — Багдад. У країні є два міжнародних аеропорти — в Багдаді і Басрі і понад 100 місцевих летовищ (в Хадіті, Кіркуці, Мосулі та інш.).
Історія[ред. | ред. код]
У 1970-ті роки великі прибутки держави від експорту нафти дозволяли фінансувати динамічне зростання і модернізацію економіки країни. Цей процес переривався через військові дії в зоні Перської затоки в 1980–1988 і 1990–1991, переорієнтацію ресурсів на військові потреби і введення ембарго і економічних санкцій рішенням ООН, а також через падіння цін на нафту. У 1988 ВВП Іраку становив 57,6 млрд дол. США, або 3380 дол. на одну людину, а в 1994, за оцінками західних експертів — лише бл. 15 млрд дол., у 1999 ж зріс до 59,9 млрд дол. У середині 1990-х років бл. 40 % всіх зайнятих були зосереджені в сфері обслуговування, 30 % — в сільському господарстві, 10 % — в обробних галузях, ще 8 % в торгівлі і 2 % — в гірничодобувній промисловості.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: Темп зростання ВВП — 17 %. Імпортує товари з (1997): Австралії — 31,6 %, США — 11,7, Таїланду — 8,6 %, Китаю — 8,5 %. Експортує товари в (1997): Іспанію — 16,8 %, США — 15,6 %, Францію — 12,5 %, Італію — 8,0 %. Експорт: нафта, сировинні товари, продовольство, готові вироби та напівфабрикати. Імпорт: машини, устаткування і транспортні засоби, продовольство, товари широкого споживання.
Промисловість[ред. | ред. код]
Крім нафтової важливі галузі державного сектора — металообробка, електроенергетика, газова, цементна, текстильна, електротехнічна і харчова промисловість, виробництво синтетичного волокна, збірка вантажних машин, автобусів і моторів. Більшість великих і високотехнологічних підприємств, побудованих переважно іноземними компаніями, знаходяться головним чином в околицях Багдада, в Мосулі і Басрі.
Енергетика[ред. | ред. код]
Щорічно в Іраку виробляється 64 млрд кВт·год (2014) електроенергії, причому 92 % за рахунок переробки нафти і газу (2013), 7,6 % за рахунок використання гідроресурсів (2013).
Див. також[ред. | ред. код]
- Геологія Іраку
- Корисні копалини Іраку
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Іраку
- Гірнича промисловість Іраку
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.dmoz.org/Regional/Middle_East/Iraq/Business_and_Economy/Economic_Development/ [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Iraq Economic Development, каталог посилань Open Directory Project
- Iraq Inter-Agency Information & Analysis Unit Reports, Maps and Assessments of Iraq from the UN Inter-Agency Information & Analysis Unit
- Map of Iraq's oil and gas infrastructure [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.